Ізраїль "обезголовив" "Хезболлу": як відреагує Іран
30 вересня спецназ Ізраїля почав сухопутну операцію на кордоні з Ліваном. Цьому передувала ліквідація верхівки "Хезболли". Експерти вже міркують, яким буде наступний виток конфлікту.
Що відбувається в Ливані
Нагадаємо, ще 17 вересня у Лівані вибухнули тисячі пейджерів, які використовують бойовики "Хезболли".У ЗМІ інформували, що відповідальність за атаку лежить на Ізраїлі, нібито операцію реалізували ЦАГАЛ і розвідка "Моссад".
Вже 19 вересня ЦАГАЛ атакував бази на території Лівану. В Ізраїлі заявили, що цілями стали схованки "Хезболли".23 вересня ЦАГАЛ знову атакував Ліван, відзвітувавши про 800 знищених об'єктів.
Ну і найголовніше: 28 вересня "Хезболла" офіційно підтвердила загибель свого ватажка Хасана Насралли. Він помер у своєму бункері внаслідок авіаудару по Бейруту, і це стало важким ударом для бойовиків. Разом із Насраллою загинули високопосадовці "Хезболли".
30 вересня армія Ізраїлю закликала мешканців прикордонних поселень на півдні Лівану евакуюватися. А вже 1 жовтня ЦАГАЛ офіційно оголосив, що розпочав наземну операцію на півдні Лівану під назвою "Північні стріли", спрямовану проти терористичних об'єктів та інфраструктури "Хезболли".
В ізраїльській армії уточнили, що наземну операцію розпочато за рішенням політичного керівництва країни, а цілі, які атакує ЦАГАЛ в прикордонних селах Лівану, становлять безпосередню загрозу для ізраїльських громад на півночі Ізраїлю.
Варто нагадати, що "Хезболла" фактично контролює значну частину Лівану. Це терористична організація - цей статус визнано кількома країнами, зокрема США і Німеччиною. Європейський Союз класифікує як терористичну групу збройне крило "Хезболли".
Фінансує, оснащує і тренує бойовиків організації здебільшого Іран. Тож вважається, що вплив іранського режиму на терористів є значним. Директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначає, що "Хезболла" залежить від Ірану фінансово: бюджет організації становить близько 700 млн. доларів на рік і більшу частину цих грошей надає саме Тегеран.
Тож в світі занепокоєні: чи не стане конфлікт Ізраїлю та Лівану прологом до війни Ізраїлю з Іраном?
Тегеран стриманий - поки що
Поки що Іран доволі стримано реагує на події в Ливані. Наприклад, 30 вересня офіційний представник МЗС країни Насер Канаані заявив, що Тегеран утримається від військової підтримки "Хезболли".
"Уряди, країни та всі народи регіону (Близького Сходу - ред.), у тому числі Ліван та Палестина, мають всі необхідні можливості для захисту від агресії сіоністського режиму (Ізраїлю - ред.). Ліван довів, що сам здатний перемогти цей окупаційний режим. Ісламській Республіці Іран немає необхідності відправляти добровольців чи допоміжні сили", - заявив він.
Але по факту, Іран отримав серйозний іміджевий удар, пише політолог Віталій Портніков в колонці для 24 каналу.
"Як і після загибелі очільника політбюро ХАМАСу Ісмаїла Ганії, стає очевидним, що Іран не може гарантувати безпеку навіть керівникам своїх проксіармій у регіоні. Що вже говорити про звичайних бойовиків та тих, хто хотів би пов'язати свою політичну кар'єру з іранськими та російськими амбіціями на Близькому Сході",- зазначає Портніков.
Удари по вищому керівництву "Хезболли", які відбуваються в останні місяці, можуть сприяти тому, що "Хезболла" перестане бути настільки впливовою армією та політичною силою, щоб відважуватися на подальші атаки на Ізраїль, додає аналітик.
То чому ж Іран відхрещується від допомоги своїм проксі в Лівані? Семиволос пояснює, що стримана реакція Ірану пов'язана з новою стратегією керівництва країни, яка передбачає поновлення переговорів із США.
"Якщо ця стратегія (переговори з США - ред.) не зіграє, то Іран, очевидно, готуватиметься до саміту БРІКС, який відбудеться у Казані у жовтні цього року, де очікується підписання угоди з Москвою. І, цілком імовірно, саме в цій угоді буде передбачено допомогу з боку Москви у разі нападу на Іран. І ось тоді, власне, ми чітко знатимемо, що робитиме Іран. До цього часу, ймовірно, вони затягуватимуть ухвалення рішення остаточного вступу у війну",- каже Ігор Семиволос в ефірі "Вот Так".
Хамідреза Азізі, дослідник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, у розмові з DW пропонує інше пояснення стриманості Ірану.
"Іранське керівництво вважає, що конфлікт ще не дійшов до тієї точки, коли він становить загрозу для існування "Хезболли",- припустив він.
Поки що "Хезболлі" вдавалося захищатися і пережити цю фазу конфлікту без особливих втрат, зазначає експерт. Він нагадав, що саме про це минулого тижня заявив віцепрезидент Ірану Джавад Заріф, який наголосив, що "Хезболла" "здатна захистити себе".
Однак, на думку Азізі, існує також практичне питання стосовно того, що саме Іран міг би ефективно зробити для "Хезболли", чого шиїтське угруповання не може зробити самотужки.
"Географічна віддаленість Ірану обмежує його здатність запропонувати пряму військову підтримку",- каже Азізі.
Як зазначають аналітики Радіо Свобода, наразі Тегеран стоїть перед дилемою. Якщо Іран завдасть прямого військового удару по Ізраїлю, він ризикує спровокувати повномасштабну війну зі своїм заклятим ворогом. Якщо ж обере стриманість, то Тегеран може зазнати удару по своїй репутації як серед союзників, так і серед ворогів у регіоні.
Іран - тягне, Ізраїль - поспішає
Як зазначав Ігор Семиволос, перше вікно, коли Іран може відступити від тактики стриманості - саміт БРІКС у Казані наприкінці жовтня. Але не варто забувати і про вибори в США, які впливають на поведінку як Тегерана, так і Тель-Авіва. До проведення виборів американське керівництво також навряд чи робитиме рішучі кроки у врегулюванні арабо-ізраїльської війни.
"Це чудово розуміють усі, тому Ізраїль поспішає вирішити питання з "Хезболлою", з одного боку, а Іран затягує час. Якщо Ізраїлю вдасться остаточно перемогти "Хезболлу" і вирішити питання з Іраном тією чи іншою мірою, це призведе і до ослаблення Москви, тому що Росія розглядає Іран як одного з ключових союзників. Якщо цього не станеться, і Іран за допомогою Москви посилить свою позицію, то, звісно, це буде негативним результатом для Ізраїлю", - каже Семиволос.
Але тактика очільника Ізраїля Беньяміна Нетаньягу залишається незмінною: вивести Іран більш активну участь у війні з Ізраїлем, пише в своєму блозі для Главкома Ілія Куса,експерт Українського інституту майбутнього. Крім того, Нетаньягу прагне відвести фокус громадської та міжнародної уваги з Гази та Палестини, завдати сильних і медійно гучних ударів по противнику, роблячи ставку на залякування як на спосіб примусу до миру, щоб уникнути невигідних для себе припинень вогню.
"Іран вкотре показав, що стратегічно намагатиметься зберегти формат проксі-протистояння з Ізраїлем. Однак йому ставати все складніше, і активніше залучення до конфлікту - питання часу та формату, до якого прийдуть на нарадах у Тегерані: від відправки військ до Лівану до чергових повітряних ударів територією Ізраїлю", - пише Куса.
Експерт додає, що країни ЄС і НАТО будуть і надалі втрачати ініціативу у відносинах із незахідними регіонами. Їхня нездатність вплинути на Ізраїль сприйматиметься на Близькому Сході та в інших незахідних регіонах як слабкість, втрата лідерства та необов'язковість у переговорах. Рівень довіри між Заходом і не-Заходом і надалі падатиме, ускладнюючи між ними переговори та перспективи взаєморозуміння, впевнений Куса.
Також експерт не вважає, що "Хезболла" розвалиться, навіть після загибелі Насралли. Це організація з сильною мережевою структурою, яка вмонтована у політичну та соціальну систему Лівану.
"По ній завдано сильного удару, і їм потрібен час на відновлення. Але корінь конфлікту між Ізраїлем та палестинськими арабами та Іраном ці удари по керівництву "Хезболли", звісно, не вирішують", – переконаний Куса.
Валерія Шипуля