Експорт українських товарів збільшився. Завдяки чому це стало можливим

У січні-вересні поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року українські експортери наростили фізичні обсяги продажів своїх товарів на понад третину. Хто купує наші товари та що ми продаємо?

Продаємо більше товарів з високою доданою вартістю

За дев’ять місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року українські експортери наростили фізичні обсяги продажів своїх товарів на 36,2%. Загалом було експортовано 99,3 млн тонн. Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

“За останні три квартали Україна експортувала майже 99,3 млн тонн продукції на суму 28,9 млрд дол.Позитивною є і динаміка експорту у вересні порівняноз серпнем поточного року”, - каже вона.

За її словами, маємо найбільший за квартал виторг - 3,2 млрд дол., хоч і скорочення фізичних обсягів експорту. Тобто, зростає експорт товарів з високою доданою вартістю.

Експерти кажуть, що той факт, що Україна в умовах війни нарощує експорт товарів з доданою вартістю є позитивним.

“Завжди виграє той, хто має переробну промисловість. Товари з високою доданою вартістю коштують значно більше, ніж сировина. Тож добре, що Україна навіть в умовах війни нарощує експорт товарів з високою доданою вартістю.”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

За його словами, було б добре, якби темпи розвитку переробної промисловості перевищували темпи росту ВВП в країні.

Якщо Україні вдасться подвоїти вартість продукції за рахунок повного перероблювання сировини, це повністю перекриє негативний баланс у зовнішній торгівлі, а також зменшить рівень безробіття в Україні, надаючи робочі місця громадянам країни, що воює.

В яких галузях відбулося зростання експорту

“За результатами 9 місяців поточного року гарні показники спостерігаються в металургії”, - повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

Зокрема, за його словами, значно зріс експорт: напівфабрикатів з заліза - 1,5 млн тонн (+65,5% до аналогічного періоду минулого року); плоского прокату - 1,1 млн тонн (+86,2%); труб - 338 тис. тонн (+52,2%); залізної руди - 25,2 млн тонн (майже удвічі більше +99,6%);  цементу - 1,3 млн тонн (+31%).

За інформацією об'єднання “Укрметалургпром”, українські металургійні підприємства в січні-серпні виробили 4318 тис. тонн металопрокату, що на 26,6% більше за результат аналогічного періоду минулого року.

Також серед лідерів за експортом, за словами Качки, традиційно є продукція сільськогосподарської галузі. Найбільше за 9 місяців Україна поставила на зовнішні ринки: кукурудзи - 25,2 млн тонн (+16,2% до аналогічного періоду минулого року); пшениці - 16 млн тонн (+42,4%); соняшникової олії - 4,6 млн тонн; шроту - 3,6 млн тонн; м’яса птиці – 334 тис. тонн на 708 млн дол.; соків – 82 тис. тонн на 160 млн дол. (+65%).

Зафіксовано зростання і в кондитерській галузі - за 3 квартали 2024 р. на 29% збільшено постачання печива (190 млн дол.), на 29% - шоколаду (169 млн дол.) і на 28% - карамельок (151 млн дол.).

Хто купує українські товари?

Основними експортними ринками українського металопрокату стали країни ЄС (72%), Африки (9,7%) та інші країни Європи (7,2%).

Своєю чергою лідером із закупівлі сільськогосподарської продукції є Китай. Він був ним ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Попри те що Китай підтримує Росію у війні проти України, він залишається нашим важливим торговим партнером і зараз. На сьогодні Україна залишається найбільшим постачальником продовольства до Китаю. Він купує у нас кукурудзу, пшеницю, соняшникову олію, сою, шрот, яловичину, продукцію птахівництва (курятину та яйця), мед, фрукти.

“Політичні інтереси у нас з Китаєм не збігаються, а економічні цілком, тож Піднебесна продовжує торгувати з Україною. Тут ніякі санкції не заважають, тож Китай не відмовляється від своєї вигоди на догоду Росії”,- каже Охрименко.

Друге місце серед торгових партнерів України традиційно посідає ЄС. Серед країн Європи найбільшим торговим партнером України залишається Польща. У січні-липні цього року туди було експортовано товарів на 2,4 млрд дол.

Друге місце в ЄС за рівнем експорту посіла Іспанія, за вказаний період Україна продала туди товарів на 1,8 млрд дол.

Третю сходинку зайняла Німеччина – експорт туди становив 1,2 млрд дол. Далі йдуть Італія, Нідерланди та Румунія, в кожну з яких було експортовано товарів на трохи більше ніж 1 млрд дол.

Угорщина попри те, що є “європейським другом” Росії, теж активно торгувала з Україною та зайняла сьому сходинку серед покупців нашої продукції. Ця країна за сім місяців купила українських товарів на 287,7 млн дол., що зайвий раз доводить, що політична дружба це одне, а власні економічні інтереси інше.

Восьме місце зайняла Великобританія – купила наших товарів на 261,7 млн дол. Дев’яте – Франція (на 310,8 млн дол.). Мінімальний експорт був і до Білорусі – на 500 млн дол.

Що та в кого купує Україна

За інформацією Митної служби, найчастіше Україна купувала товари у Китаю, Польщі та Німеччини.

З європейських країн найбільшим торговим партнером України є Польща. За сім місяців цього року Україна імпортувала з Польщі на 3 млрд 972,4 млн дол.

Після Польщі Україна найбільше імпортувала товарів з Німеччини – на 3 млрд 068,3 млн дол. Імпорт з Італії склав 1 млрд 465,3 млн дол., з Болгарії – 1 млрд 232,3 млн, з Чехії – 1 млрд 206,2 млн, з Греції – 1 млрд 166,2 млн, зі Словаччини – 1 млрд 126,4 млн.

Не припинилась остаточно й торгівля з союзником Росії у війні проти України – Білоруссю. У неї Україна купила товарів на 6,8 млн дол.

Серед імпортних товарів, які завозяться в Україну, переважають паливо, наземний транспорт, літальні апарати, електрообладнання та електричні машини, ядерні котли та реактори, недорогоцінні метали та харчові продукти.

До десятки найбільших партнерів також увійшли: Румунія – імпорт на 980 млн дол., Франція – 932,3 млн дол., Угорщина – 896,4 млн дол.

Прогнози на поточний рік

Щодо подальшої ситуації з торгівлею поточного року, то, згідно з прогнозами, ситуація порівняно з минулим роком суттєво не зміниться.

Так, у прогнозі НБУ йдеться про те, що експорт товарів разом із послугами цього року проти минулого зросте приблизно на 5%, імпорт – на 3%. Зовнішньоторгове негативне сальдо за товарами та послугами у 2024 р. становитиме 37,6 млрд дол.

Своєю чергою МВФ в оновленому меморандумі між Україною та фондом дає прогноз експорту товарів на 2024 р. в 41 млрд дол. (+13% до 2023 р.). Прогноз імпорту складає 70,3 млрд дол. (+11% до 2023 р.). При цьому негативне сальдо зовнішньоторгівельного обороту поточному році поглибиться ще на 7,3% – до 29,4 млрд дол.

Видання Mind, проаналізувавши ситуацію, прийшло до висновку, що зовнішня торгівля України у 2024 р. залежатиме від: загальносвітової ситуації із цінами на продовольство (їх зростання підтримає український експорт); вирівнювання та нарощування логістики, особливо важлива ситуація на західному кордоні; інтенсивності атак (ракетами та дронами) на інфраструктуру, портову насамперед; ситуації на валютному ринку: різка девальвація може спричинити зростання валютних надходжень експортерів, але придушить внутрішній попит, вдарить по конкурентоспроможності виробників і збільшить їхні витрати.

Вікторія Хаджирадєва