У Метінвесті розповіли подробиці про підземні шпиталі для ЗСУ

Підземний шпиталь – енергонезалежний, а також повністю замаскований і захищений, зокрема засобами РЕБ.

Метінвест збудував перший український та єдиний на європейському континенті підземний шпиталь. Зараз він приймає 100 поранених бійців ЗСУ на добу, розповів в інтерв’ю операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко.

За його словами, підземний шпиталь повністю замаскований і захищений, зокрема засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).

"Він енергонезалежний завдяки двом генераторам, які розміщено неподалік в окремому підземному приміщенні. І коли зникає струм в загальній електромережі, генератори повністю забезпечують шпиталь електроенергією. Також там пробурено свердловину, завдяки якій підземний об'єкт забезпечується водою, є септики та речі, необхідні для функціонування каналізації. А для забезпечення підземного госпіталю повітрям його облаштовано припливно-витяжною вентиляцією", – розповів Мироненко.

Він зазначив, що пропускна спроможність шпиталю становить до 100 поранених на добу.

"Це приблизно військовий шпиталь рівня оперативно-тактичного угрупування військ", – підкреслив Мироненко.

За його оцінками, таких шпиталів з операційними треба принаймні 20 одиниць вздовж лінії фронту.

"Також ми маємо декілька розробок для рівня бригад: таких об'єктів потрібно десь 200 одиниць. Є ще менший об'єкт – для батальйонного рівня. Їх необхідно ще більше. Тому, на мій погляд, для нормального забезпечення системи надання допомоги та збереження життя захисників необхідно сотні одиниць підземних шпиталів різного рівня", – каже Мироненко.

Він уточнив, що перший підземний шпиталь Метінвест побудував за власний рахунок – за винятком спецобладнання, яке надали військові медики. Загалом цей стабілізаційний пункт обійшовся компанії у 20 млн грн, де 7 млн грн – це медобладнання, а 13 млн грн – вартість сталевих "криївок", їхнє облаштування, ремонт і встановлення.

"Самотужки задовольнити попит ми фінансово не зможемо. Адже витрачати на кожний великий шпиталь по 20 млн грн – це значне фінансове навантаження. Ми здатні задовольнити цей попит, але разом із державою... На жаль, ми не можемо запланувати на наступний рік витратити, наприклад, пів мільярда гривень на будівництво шпиталів. І тому це мають бути спільні з державою проєкти", – розповів Мироненко.

За його словами, що українська розробка підземних шпиталів викликає інтерес у європейців – там є схожі проєкти, але вони не пристосовані до такої війни, як в Україні, а є просто стаціонарними надземними спорудами, які надають схожий спектр послуг.

"Тому той досвід, який нині здобуває Україна, західні партнери вивчатимуть та імплементуватимуть у свої військові розробки й доктрини. Бо коли воюєш з таким противником, як Росія, що має власну авіацію, бомби та широкий спектр засобів ураження, необхідно переносити життєво важливі об'єкти якомога глибше під землю", – резюмував Мироненко.

Нагадаємо, навесні минулого року повідомлялося про масове виробництво та постачання для ЗСУ сталевих бункерів-"криївок". Взимку цього року Метінвест розпочав виробництво сталевих штабів-бункерів.

У вересні Метінвест в координації з медичними силами Схід створив перший підземний шпиталь для порятунку життів бійців на передовій.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp