Заборонено законом: що не можна мати при собі і яке передбачено покарання

Українців закон обмежує в тому, щоб носити з собою деякі предмети. Переважно це стосується того, що може становити небезпеку для здоров’я та життя людей. Про що йдеться та яке передбачене покарання за нехтування забороною.

За що можуть посадити за ґрати

Перш за все заборона стосується зброї.

Згідно зі ст. 263 Кримінального кодексу України (ККУ), без відповідного дозволу забороняється носити, зберігати, купувати, передавати чи продавати вогнепальну зброю (окрім гладкоствольної мисливської), боєприпаси, вибухові речовини та пристрої. За порушення цієї норми передбачене позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Окрім того, є обмеження й на носіння, виготовлення, ремонт чи збут кинджалів, фінських ножів, кастетів та іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Що стосується ножів, то основні характеристики їх як холодної зброї такі: мінімальна довжина леза має бути не меншою як 90 мм; мінімальна товщина - не менше 2,6 мм;кут загострення - не більше 30 градусів. Невідповідність хоча б одного з критеріїв автоматично виводить виріб з категорії холодної зброї.

Для порушників встановлені такі варіанти покарання:

- штраф від 17 тис. до 68 тис. грн;

- громадські роботи на строк від 120 до 240 годин;

- пробаційний нагляд на строк від 2 до 5 років;

- обмеження волі від 2 до 5 років;

- позбавлення волі на строк до 3 років.

Проте за умов добровільної здачі зброї правоохоронним органам відповідальність не передбачена.

А ось деякі засоби самозахисту не потребують спеціального дозволу на зберігання і носіння.

"Наприклад, газовими балончиками дозволяють володіти українцям із 18 років. Але є виняток: якщо засіб прямо призначений для правоохоронців чи в закінченні назви має приставку М, то його використання заборонено, оскільки розпилювач здатен заподіяти сильну шкоду і навіть викликати сліпоту", - уточнює сайт Новини.LIVE.

Стосовно ж електрошокерів обмеження накладені на пристрої спеціального зразка - ИР-4, що виготовляються Харківським інститутом електродинаміки. Їх можуть застосовувати лише силові структури та поліція. Всім іншим заборонено їх навіть мати при собі. Але відповідальність за це згідно до ст. 195-4 Кодексу про адміністративні правопорушення несуттєва -  штраф від 65 до 105 грн.

У той же час пневматичною зброєю мають право володіти всі, хто досяг 18-річного віку. Окремі види пневматики не потребують спеціального дозволу на зберігання та носіння, якщо калібр не перевищує 45 мм, а швидкість вильоту кулі менший ніж 100 м за секунду.

Обмеження починають діяти лише у випадку перевищення обох показників одночасно.

У МВС зазначають, що зараз важко порахувати, скільки зброї в Україні є у людей на руках.

"Навіть якщо пів мільйона - це забагато. Тому ВР ухвалила відповідне рішення щодо зброї, і ми вже запропонували людям та проводимо інформаційну кампанію з декларування зброї", - розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв’ю РБК-Україна.

За його словами, це означає, що громадяни, які отримали якусь зброю до війни або вже під час воєнних дій, можуть звернутися до поліції за місцем проживання й задекларувати її. Ту зброю внесуть до відповідної бази даних, а після закінчення війни її необхідно буде здати впродовж 90 днів.

Міністр додав, що, окрім декларування, вже триває робота над вилученням зброї, яка може бути прихована. Він пояснив, що йдеться про схрони.

За військовий одяг - великий штраф

Відповідальність, як адміністративна, так і кримінальна, передбачена за носіння, виготовлення та пропаганду предметів із символікою тоталітаризму. До цієї символіки належать георгіївська (гвардійська) стрічка або речі з її зображенням. За порушення цієї заборони, відповідно до ст. 173-3 КУпАП, загрожує штраф у розмірі від 850 до 2 550 грн.

Окрім того, можуть покарати позбавленням волі на строк до 5 років за виготовлення, поширення та пропаганду комуністичної чи нацистської символіки (ст. 436-1 ККУ).

Разом з тим в умовах воєнного стану цивільним українцям заборонено носити військову форму і нашивки воєнізованих формувань.

Нагадаємо, що ще 6 червня 2019 року парламент ухвалив закон, що регламентує адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне використання військової форми, державних нагород, а також за пошкодження місць поховання та пам'ятників, що вшановують захисників України.

Носити військову форму або окремі її елементи мають право лише певні категорії осіб. Зокрема, це:

- військовослужбовці;

- курсанти;

- резервісти;

- військовозобов’язані під час зборів;

- ліцеїсти;

- відставники та особи, звільнені у запас, які мають на це право.

Для усіх інших носіння військової форми вважається адміністративним правопорушенням. Для порушників передбачені такі покарання:

- за перше порушення - попередження або штраф у розмірі від 2 550 до 3 400 грн із конфіскацією форми;

- повторне порушення протягом року - штраф від 3 400 до 6 800 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Поліція має повноваження перевіряти документи у осіб, які носять військову форму, та складати відповідні протоколи в разі порушення.

Тим часом у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем".

"Прийняття цього законопроекту дозволить встановити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем, розширить межі діяльності правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статями 361, 361-1, 361-2, 362 Кримінального кодексу України, а також підвищить гарантії захисту національної системи кібербезпеки у сучасному безпековому середовищі", - йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Галина Гірак