Корреспондент: Порятунок Америки. США спробують жити відповідно до можливостей

США з великими зусиллями ухилилися від фінансової катастрофи й зробили перший крок до життя за коштами. Економити наддержаві доведеться на війнах за кордоном, пише Наталя Мечетна у №30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.

1 серпня світ зітхнув з полегшенням – президент США Барак Обама оголосив: США вдалося уникнути першого в своїй історії дефолту. Блага звістка відразу заспокоїла пристрасті, що розпалилися напередодні, долар зміцнив свої позиції на світовому ринку, покращилися прогнози попиту на нафту, і нарешті – Америці вдалося зберегти свій статус наддержави.

Протягом останніх тижнів між демократом Обамою і конгресом, верхня палата якого перебуває в руках республіканців, не вщухали суперечки: політичні противники обговорювали заходи економії, необхідні для того, щоб надалі не допустити нестримного зростання обсягу зовнішніх позик. Те, що він досяг $ 14,3 трлн, закріпленого законодавством максимуму, поставило найпотужнішу економіку світу в стан колапсу.

Досягнутий компроміс врятував Сполучені Штати від порушення своїх боргових зобов'язань. Згідно з планом, уже затвердженим конгресом, ліміт запозичень буде збільшено не менш ніж на $ 2,1 трлн. Приблизно на таку саму суму ($ 2,5 трлн) у найближчі десять років повинні бути скорочені державні витрати.

"Ця угода не ідеальна, - відверто прокоментував план порятунку Америки її президент. - Але найголовніше, вона дозволяє уникнути дефолту. І гарантує, що ми не зіткнемося з подібною кризою через шість місяців або через рік".

Також, оцінюючи ситуацію з дефіцитом держбюджету, який в нинішньому році очікується на рівні 11% ВВП, Обама заявив, що країні треба навчитися жити за коштами.

Екстрені заходи, вжиті конгресом, економісти оцінюють досить високо. Однак сам факт, що США опинилися в такій скрутній ситуації, з якої довго виплутувалися, підірвав престиж колись всесильного долара і кинув тінь на статус США як наддержави

Екстрені заходи, вжиті конгресом, економісти оцінюють досить високо. Однак сам факт, що США опинилися в такій скрутній ситуації, з якої довго виплутувалися, підірвав престиж колись всесильного долара і кинув тінь на статус США як наддержави.

"Навіть перед лицем зниження рейтингу кредитоспроможності США сторони продовжували [політичну] боротьбу", - обурена Сара Біндер, політолог вашингтонського дослідницького центру Brookings Institute, запеклою сутичкою між республіканцями і демократами.

А співдиректор вашингтонського дослідницького центру Foreign Policy in Focus звертає увагу Корреспондента: 2012 року в країні відбудуться президентські вибори – саме цей факт ускладнив процес узгодження і зробив президентських демократів і спраглих влади республіканців безкомпромісними сперечальниками.

Курс на економію

Професор Мічиганського університету Джон Сіордарі, предметом досліджень якого є фінанси, перераховує головні проблеми сучасної Америки, які стали причиною ситуації, що склалася.

По-перше, США є державою з населенням, що старіє, і дорогою системою державного забезпечення. І тому тепер досить складно політикам, що отримали перемогу на виборах, піти на зменшення соціальних виплат, особливо у такій важливій сфері, як охорона здоров'я.

По-друге, за останні десять років уряд намагався забезпечити економічне зростання, зберігаючи відносно низькі податки – причому навіть для найбільш багатого прошарку населення. "Ця політика заснована на переконанні: якщо залишати гроші в приватних руках, це приведе до ефективних інвестицій та створення робочих місць, - каже Сіордарі. - Проте насправді це відображає вплив багатих людей на політику США".

І, нарешті, по-третє, продовжує експерт, США були втягнуті в кілька дорогих воєн, що також призвело до різкого підвищення державних витрат. Навіть більше, у Штатів досі є можливість без зусиль позичати гроші в інших країн, а це й приводить до того, що витрати держави виходять за межі її бюджету.

Також фахівці стверджують, що економіку США підриває емісія цінних паперів у великих обсягах. Приміром, їхній головний покупець, Китай, неодноразово погрожував обвалити американську економіку.

Сьогодні між країнами не вщухає торговельна суперечка: американські аналітики стверджують, що юань недооцінений стосовно долара як мінімум на 20%, що дає китайським товарам перевагу на американському ринку, а вартість штатівських товарів у Китаї, навпаки, підвищує. У відповідь Пекін погрожує запустити розпродаж казначейських облігацій США у великих обсягах і вмить знецінити американську валюту.

Ці погрози важко не приймати всерйоз, враховуючи, що Китай володіє 26% всього іноземного боргу США.

Тепер Америці доведеться навчитися економити, підсумовують аналітики. Тим
більше, що навіть самі американці визнають: країна навіть після кризи живе на широку ногу

Тепер Америці доведеться навчитися економити, підсумовують аналітики. Тим більше, що навіть самі американці визнають: країна навіть після кризи живе на широку ногу. Приміром, Ендрю, юрист з Лос-Анджелеса, який надає консультації з питань кредитування і не побажав назвати своє прізвище у пресі, розповів Корреспонденту про те, що в США і після кризи можна непогано жити, не піклуючись про виплату іпотеки.

"Ніякі колектори неплатників турбувати не мають права – всі повідомлення про борг надсилаються тільки поштою", - каже Ендрю. Неплатники за кредитами просто викидають листи в сміттєвий ящик і спокійно живуть далі.

Перспектива судових розглядів не дуже лякає боржників: в судах таких справ мільйони, і тривають вони роками. До того ж якщо позичальник не буде ігнорувати слухання і доведе власну малозабезпеченість, то позбавити його житла майже неможливо.

Однак тепер Америці доведеться затягнути пасок. У рамках досягнутих домовленостей буде створена комісія з членів обох палат конгресу, яка шукатиме способи скорочення держвитрат, в першу чергу за рахунок податкової реформи, - вона повинна надати свій висновок у вигляді законопроекту до 23 листопада 2011 року.

У разі якщо члени комісії не зможуть дійти консенсусу, то з 2013 року автоматично запуститься процес скорочення витрат у форматі 50 на 50 – за рахунок оборонної сфери і регіональних витрат.

Компроміс, досягнутий у конгресі, також передбачає скорочення бюджету Пентагону на $ 350 млрд протягом десяти років. Водночас витрати на малозабезпечених, безробітних та людей з обмеженими можливостями, а також на медичне страхування для громадян старше 65 років не будуть скорочені. Останнє особливо гаряче відстоювали демократи.

В обмін на це республіканці, яких нерідко називають Партією багатих, домоглися того, що податки для заможних людей найближчим часом підвищуватися не будуть.

Дефолт-шоу

Житель Вермонта Роберт Вайте головну проблему своєї країни бачить не в економіці, а насамперед у тому, що республіканці і демократи займаються політикою перетягування каната, в той час як прихильників поміркованої політики у владі зараз мало як з одного, так і з іншого боку. Як реальне вирішення для скорочення держборгу США він пропонує збільшення податків для багатих до рівня "ери Буша" і розумне скорочення витрат на соціальну сферу.

"Я вважаю себе помірним республіканцем, але оцінюю як  лицемірні тиради республіканців з приводу того, що за дефіцит бюджету відповідальний Обама", - каже Вайте, наголошуючи, що саме Джордж Буш втягнув країну в іракську військову кампанію, тим самим спустошивши бюджет.

Однак не всі американці так співчувають президенту. Дебати з приводу підвищення стелі держборгу вже негативно позначилися на рейтингу Обами. За останніми даними дослідницької компанії Gallup, останнім часом рейтинг довіри глави держави впав до рекордно низької позначки – 40%.

Мало того, що Обама вже ввійшов в історію як президент, під час правління якого країні довелося рахувати години до настання дефолту, - тепер через урізання витрат далеко не всі соціальні програми, заплановані американським лідером, вдасться втілити в життя.

Водночас, оцінюючи ступінь тиску на Обаму з боку його опонентів, віце-президент США Джо Байден зазначив, що республіканці на переговорах вели себе як терористи.

У свою чергу, юрист Ендрю звертає увагу Корреспондента на те, що закріплення парламентом планки держборгу є законодавчим феноменом: крім США, вона існує в небагатьох державах. В інших країнах держборг просто зростає.

Наприклад, в Японії він становить 200% ВВП, тобто вдвічі вище за показник Штатів, але ж ніхто не оголошує в країні дефолт.

Американський юрист: Те, що відбувається – не більше ніж шоу під назвою "дефолт", що розігрується республіканцями і демократами

"Те, що відбувається – не більше ніж шоу під назвою "дефолт", що розігрується республіканцями і демократами", - жорстокий у своїх оцінках американець. У його словах є резон: раніше планка держборгу підвищувалася конгресом США десятки разів і тільки вперше стала предметом політичних баталій.

Показовим є й той факт, що міжнародні рейтингові агентства, що оцінюють кредитоспроможність держав, підприємств і фінансових установ, у відповідь на недавній переддефолтний стан США і бровою не повели. Кредитний рейтинг США за версією S & P, Moody's й інших авторитетних агентств продовжує перебувати на найвищому рівні – ААА.

Феффер також переконаний: маніпуляції з дефолтом є наслідком політичних інтриг. "Підвищення стелі держборгу раніше не було проблемою для країни, - каже він Корреспонденту. - Те, що відбувається, не що інше, як спроба радикального крила республіканців зруйнувати репутацію американського президента напередодні президентських виборів і згорнути всі розпочаті ним соціальні програми".

***

Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.