Корреспондент: Російський напівбунт. Уперше за правління Путіна в Росії відбулися масштабні акції протесту
Уперше за останні 12 років, на які припав час правління Володимира Путіна, в Москві відбулася багатотисячна акція протесту проти політики Кремля. Однак поки що в революцію цей рух не переріс, пише Христина Бердинських у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.
Величезний натовп, що заполонив московську Болотну площу та околиці 10 грудня, – таким світ побачив російські протести проти підсумків думських виборів. Ці знімки, зроблені інтернет-журналістами за допомогою безпілотного вертольота, стали найкращим доказом того, що росіяни вперше за багато років відкрито виступили проти влади.
"Я 20 років не бачив такої Москви. Чесно кажучи, я думав, що вже її не побачу", – заявив відомий письменник Борис Акунін, виступаючи на цьому масштабному мітингу. Перед ним стояла юрба, яка зібрала, за даними ГУВС Москви, близько 25 тис. городян, а за оцінками організаторів – 80-100 тис. З того часу як Володимир Путін став президентом, а потім прем'єром, нічого подібного в Росії не траплялося.
Багато маніфестантів прийшли на Болотну площу з білими стрічками – символом непокори, плакатами "Шахраї та злодії [таке прізвисько закріпилося за пропрезидентською партією Единая Россия], поверніть вибори", прапорами різних опозиційних сил. Але більшість обійшлася без атрибутики, вважаючи, що головне особисто заявити своє невдоволення підсумками виборів, які пройшли 4 грудня.
На них партія влади, за офіційними даними, отримала 49,5%, на 15% менше, ніж на виборах у 2007 році. Але багато росіян порахували і ці підсумки занадто позитивними для єдиноросів, адже в інтернет потрапили численні свідчення фальсифікацій підсумків голосування.
Маніфестанти з Болотної вразили експертів і росіян не тільки своєю чисельністю, а й тим, що висунули чіткі вимоги: звільнити політв'язнів, скасувати результати виборів і відправити у відставку главу ЦВК
Маніфестанти з Болотної вразили експертів і багатьох росіян не тільки своєю чисельністю, а й тим, що висунули чіткі вимоги: звільнити політв'язнів, скасувати результати виборів і відправити у відставку главу ЦВК Володимира Чурова. З тим вони й розійшлися, пообіцявши знову вийти на вулиці через два тижні, якщо влада не прислухається до вимог.
Соціальну активність продемонструвала в той день не тільки Москва. Схожі акції відбулися і в інших великих містах Росії. Вони були не такими численними – у Санкт-Петербурзі, наприклад, на вулиці вийшли 7-10 тис. осіб, в Новосибірську й Омську – 1-3 тис., а в інших місцях кількість маніфестантів обчислювалася лише сотнями, – але їх географія була доволі широкою, від західних кордонів РФ до Далекого Сходу.
У відповідь Кремль дозволив центральним російським телеканалам демонструвати московські події та вустами президента Дмитра Медведєва дав зрозуміти, що ніяких перевиборів не буде.
Але якщо влада залишилася глухою до голосів протестувальників, їх почув Захід. 14 грудня Європарламент прийняв резолюцію, закликавши російське керівництво провести нові, вільні вибори до держдуми, зареєструвавши для участі в них всі опозиційні партії.
Акція 10 грудня – велика перемога. Ще два-три тижні тому ніхто, мовляв, не міг собі уявити, що так багато людей зберуться разом, висловлюючи свій протест
Громадські діячі впевнені, що Болотна площа – це лише перший раунд пробудження країни. Михайло Фішман, російський журналіст, до недавнього часу – главред журналу Русский Newsweek, впевнений, що акція 10 грудня – велика перемога. Ще два-три тижні тому ніхто, мовляв, не міг собі уявити, що так багато людей зберуться разом, висловлюючи свій протест.
"Москва прокинулася. Москвичі вже не готові покірно віддавати на відкуп владі свої інтереси і громадянські права", – каже журналіст.
Передчуття революції
До протестів на Болотній, на думку експертів, росіян підштовхнули відразу кілька факторів. Одна з глобальних причин – втома електорату від правлячого тандему, президента Медведєва і прем'єра Путіна. За даними соціологів Левада-Центру, в жовтні нинішнього року діяльність господаря Кремля не схвалювали 42% громадян, хоча рік тому цей показник був удвічі нижчим. Прем'єр теж втрачає підтримку: в середині осені не схвалили його роботу 38% опитаних – роком раніше аналогічну відповідь дали 20%.
До всього недавно Путін фактично позбавив співгромадян надій на зміну влади на президентських виборах 2012 року, заявивши, що балотуватиметься на посаду глави держави, а крісло прем'єра довірить Медведєву.
Безпосереднім каталізатором протестів стали фальсифікації на виборах, з якими багато росіян зіткнулися особисто
Безпосереднім каталізатором протестів стали фальсифікації на виборах, з якими багато росіян зіткнулися особисто. Наприклад, Антон Москаленко, керівник зі зв'язків з громадськістю однієї з московських компаній, розповів Корреспонденту, що пішов на Болотну після того, як побачив, що його голос просто зник.
"Я дивлюся на підсумкові таблиці ЦВК по тих дільницях, де голосували я, мої рідні чи друзі. І бачу нулі напроти тієї партії [опозиційного Яблока], за яку ми голосували", – каже москвич.
Російський сегмент Всесвітньої мережі сповнений оповідань про порушення і роликів, які показують різні випадки фальсифікації на виборах, аж до того, як голови місцевих комісій особисто заповнюють бюлетені, ставлячи позначки навпроти рядка Единой России.
Масла у вогонь підлила поведінка влади під час двох перших опозиційних мітингів, що відбулися в Москві відразу після оголошення результатів голосування.
5 грудня проходила дозволена владою акція на Чистих прудах, на якій зібралося близько 8 тис. людей, поліція затримала до 300 маніфестантів. Частині з них суди дали по кілька діб арешту за активну непокору правоохоронцям.
Одним з тих, кого запроторили на 15 діб, став відомий блогер і правозахисник Олексій Навальний, який отримав всеросійську популярність завдяки своїй інтернет-сторінці, на якій він докладно розповідав про корупцію у вищих ешелонах влади.
У той день без причин був затриманий, а потім провів 20 годин в поліції й Олексій Каменський, керуючий редактор сайту forbes.ru. Він давно не брав участі у мітингах, бачачи, що в суспільстві сильна апатія. Але ситуація стала змінюватися на очах, що й спонукало Каменського приєднатися до протестів.
"Я сподіваюся, що такі масові акції зрештою приведуть – поки що не дуже зрозуміло як – до чесних виборів і, як наслідок, до відходу правлячого угруповання", – розповідає Корреспонденту редактор.
На наступний день після подій на Чистих прудах пройшов ще один, несанкціонований мітинг на Тріумфальній площі. Він зібрав до 1,5 тис. осіб, з яких близько 600 були затримані.
Здавалося, активність громадян іде на спад. Але третій мітинг, на проведення якого влада дала добро, спочатку готувався опозицією на площі Революції, буквально біля стін держдуми, ЦВК і Кремля, а пізніше перенесений трохи далі, на Болотну площу, виявився наймасовішим.
Натхнені площею
Протести на Болотній зібрали чи не весь цвіт російської опозиції і низку видних громадських діячів. Тут були і екс-прем'єр Михайло Касьянов, вічний опозиціонер Борис Нємцов, той самий Акунін, журналіст Леонід Парфьонов і багато інших. Всі ці люди були явно натхнені тим, що навпроти них стояв майже 100-тисячний натовп, хоча за найсміливішими оцінками очікувалося близько 20 тис. учасників.
Рядових маніфестантів вразило почуття свободи і дружелюбності, яке буквально літало над головами присутніх на площі
За словами опитаних Корреспондентом учасників акції, головною особливістю цього мітингу була не тільки його несподівана масовість і не те, що міліція нікого не затримувала, а ТБ показало сюжети про нього. Рядових маніфестантів вразило інше – почуття свободи і дружелюбності, яке буквально літало над головами присутніх на площі.
Москвичка Ганна Батищева, учасниця мітингу, каже, що на акції не побачила п'яних або агресивних людей. Зате було багато інтелігентних осіб різних вікових груп і велика кількість молоді, що її особисто порадувало. "Говорили з поліцейськими, склалося враження, що навіть вони задоволені тим, що відбувається", – розповідає Батищева.
Схожі враження виніс із Болотної і німецький режисер Якоб Пройсс, відомий в Україні завдяки фільму Інший Челсі про життя Донецька та Шахтаря. Пройсс приїхав до Москви для участі в кінофестивалі. На площі, де опинився німець, його вразила атмосфера.
Мовляв, люди були доброзичливими, посміхалися і не боялися публічно критикувати владу, чого раніше у спілкуванні з росіянами він не помічав.
Журналіст: Таких акцій ніколи раніше не було: московський середній клас вперше вийшов на вулицю
"Таких акцій ніколи раніше не було: московський середній клас вперше вийшов на вулицю", – додає фарб у картину площі протесту Фішман.
Незвично було не тільки це, але й ключова роль інтернету. Каменський каже, що роль соцмереж була вирішальною. Наприклад, про перенесення мітингу з площі Революції на Болотну стало відомо 8 грудня – за два дні до акції. "Як би всі дізналися про це без соціальних мереж? Була б повна анархія і напевно заворушення", – впевнений журналіст.
А піарник Москаленко додає, що інтернет дозволив зібрати масову аудиторію незнайомих між собою людей. Особисто він не знав організаторів акції, як і 99% з тих, хто в ній брав участь.
"Ми просто в інтернеті ділимося інформацією. Ті, хто старший і спокійніший, – у Facebook. Хто молодший і більш радикальний – в мережі ВКонтакте. Для оперативних новин важливий Twitter", – пояснює Москаленко.
За допомогою Мережі вдалося і максимально широко висвітлити мітинги. Наприклад, на сайтах Forbes, Коммерсанта, радіо Эхо Москвы, Новой газеты, журналу Большой город та інших ЗМІ журналісти в режимі онлайн публікували оперативну інформацію про події.
А на сайті Агентства громадянської журналістики ridus.ru велася пряма відеотрансляція акцій на Тріумфальній і Болотный площах. Людмила Парфьонова, продюсер проекту, каже, що сумарно це відео подивилися близько 500 тис. унікальних користувачів. В цілому ж акція на Болотній набрала 1,5 млн переглядів, а на Тріумфальній – 800 тис. Для рунету це величезні цифри. Крім того, рядові користувачі надсилали до редакції відео подій в інших містах.
Навіть влада відреагувала на події за допомогою Мережі. "За Конституцією громадяни Росії мають свободу слова і свободу зібрань. Люди мають право висловлювати свою позицію, що вони вчора і зробили", – таке повідомлення на своїй офіційній сторінці в Facebook залишив 11 грудня Медведєв.
Президент заявив, що він не згоден ні з гаслами, ні із заявами, що прозвучали на мітингах
Потім президент додав, що він не згоден ні з гаслами, ні із заявами, що прозвучали на мітингах. Але дав доручення перевірити всі повідомлення з виборчих дільниць, щодо дотримання законодавства про вибори. Цей пост зібрав понад 15 тис. коментарів користувачів.
Off /On
Незважаючи на сплеск громадянської активності, поки що конкретних результатів вона не принесла. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков поспішив заявити в інтерв'ю зарубіжним ЗМІ, що можливі випадки фальсифікації не вплинули на результати виборів. Він оцінив їх можливий масштаб в 0,5%. Та й відправляти у відставку главу ЦВК влада також не збирається.
Організатори акції на Болотній площі готові продовжити тиск на владу, призначивши новий мітинг на 24 грудня
Організатори акції на Болотній площі готові продовжити тиск на владу, призначивши новий мітинг на 24 грудня. А цього тижня в редакції журналу Большой город відбулося перше онлайн-засідання оргкомітету з організації протестів, до якого увійшли письменник Акунін, журналіст Парфьонов, опозиціонер Нємцов та інші громадські активісти. Вони сподіваються, що до них приєднається і Навальний, щойно вийде з-під арешту. Разом опозиціонери збираються організувати нові акції і домогтися від влади перегляду підсумків голосування.
Однак частина опозиційних лідерів не вірять, що нові протести змінять ситуацію. Едуард Лимонов, лідер незареєстрованої партії Другая Россия, якого за організацію поствиборних мітингів в Москві суд оштрафував на 2,1 тис. руб., вважає, що навіть акція на Болотній провалилася. Всьому виною – перенесення місця мітингу з площі Революції, тобто з очей можновладців, подалі.
"Це [перенесення місця проведення мітингу] дурість, помилка або зрада. Таким чином, хвилю народного обурення злили. Малоймовірно, що на наступний мітинг люди зберуться з таким ентузіазмом і в такій кількості", – каже Корреспонденту радикальний опозиціонер, який неодноразово організовував в Росії марші незгодних.
Важливо вже те, що рух протестувальників зародився
Журналіст Фішман також не вірить, що влада піде назустріч мітингувальникам і скасує підсумки сфальсифікованих парламентських виборів. Але, на його думку, важливо вже те, що рух протестувальників зародився. "Процес важливіший за результат, принаймні поки що", – упевнений Фішман.
***
Цей матеріал опубліковано в № 49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.