Корреспондент: Поділ майна при розлученні. Рейдерство в Україні набуло загрозливих масштабів

Україну накрила хвиля переділу власності. Головні дійові особи – рейдери, пов'язані з правоохоронцями, прокуратурою та вищими чиновниками країни, пише Ірина Соломко у №13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року.

Ще рік тому одесит Володимир Немировський був успішним бізнесменом, власником підприємства Стальканат-Силур. Тепер робота його заводу ускладнена, проти підприємця порушено шість кримінальних справ, і йому довелося певний час переховуватися за кордоном. Повернувся Немировський недавно, коли адвокатам вдалося переламати в позитивний бік розгляд його справи в суді.

Коренем бід одесита стало підприємство, вірніше, рейдери, які спробували його захопити. У ролі генерального загарбника, за словами Немировського, виступив Іван Аврамов, партнер депутата-регіонала Юрія Іванющенка, земляка і товариша Президента України. Зв'язок атакувальників з вищою владою обумовив те, що операція розвивалася за незвичними канонами: якщо кілька років тому в подібних справах активно використовувалися рішення судів, то тепер на вістрі атаки опинилися правоохоронці.

Спочатку міліція порахувала фіктивним договір про надання транспортно-експедиційних послуг на суму 23 тис. грн. Через це правоохоронці відкрили кримінальну справу, а вже в її рамках провели обшук і вилучили всю фінансово-господарську документацію підприємства. "Потім мені через товаришів почали натякати, що треба б домовитися, але я всі ці розмови відразу відкинув і почав боротися", – каже Немировський.

Проти бізнесмена завели низку кримінальних справ. У нього вистачило мужності прийняти бій, відкрито заявити про проблеми і почати в судах відстоювати
правоту. Все це зробило з Немировського білу ворону, бо постраждалі, на відміну від власника Стальканату, воліють мовчати

Це рішення і привело до того, що проти бізнесмена завели низку кримінальних справ. У нього вистачило мужності прийняти бій, відкрито заявити про проблеми і почати в судах відстоювати правоту.

Все це зробило з Немировського білу ворону. Але не тому, що інші бізнесмени не страждають від "активності" рейдерів, пов'язаних з владою. Навпаки, переділ власності в країні в останні роки йде з великим розмахом. Просто постраждалі, на відміну від власника Стальканату, воліють мовчати.

Зате заговорили західні експерти. "Ми продовжуємо отримувати інформацію не тільки про збільшення кількості атак, а й про їх витонченість. Практично у всіх випадках вони відбуваються за участю представників влади, які самі виявляються замішаними у корупційних схемах", – розповідає Корреспонденту Хорхе Зукоскі, президент Американської торговельної палати в Україні.

У підсумку вже і влада була змушена визнати, що рейдери широко крокують по країні. В середині лютого в Києві пройшло засідання спеціальної міжвідомчої антирейдерської комісії під головуванням Андрія Клюєва, на той момент – першого віце-прем'єра. Там з'ясувалося, що тільки з жовтня 2011-го до комісії надійшло понад 200 звернень від юридичних і фізичних осіб, чию власність намагалися незаконно забрати.

"Рейдерство – якийсь інтелігентний термін. Речі треба називати своїми іменами: це – бандитизм. І з ним треба жорстоко боротися", – заявив Клюєв.

Експерти і представники опозиції не впевнені, що уряд буде "жорстоко" боротися з рейдерством. Адже атаки на найбільш ласі активи проходять під прикриттям вищих
чиновників

Однак експерти і представники опозиції не впевнені, що уряд буде "жорстоко" боротися з рейдерством. Адже атаки на найбільш ласі активи проходять під прикриттям вищих чиновників.

"В Україні вже далеко не рейдерство – в Україні державний рекет. Основні корупціонери і рейдери – це вищі посадові особи країни", – стверджує Арсеній Яценюк, лідер Фронту змін. Частина його однопартійців-бізнесменів, серед яких і одесит Немировський, постраждали від дій загарбників.

Прихована війна

Що таке рейдерство, добре знає Богдан Боровик, партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Beiten Burkhardt. Він уже не перший місяць допомагає німецькій компанії Martin Bauer захищатися від атак ззовні.

Історія почалася у 2011-му, коли німці вирішили купити в Житомирі завод Ліктрави. Інвестор не один місяць збирав дозволи і поетапно викуповував у трудового колективу акції. Про плани німців, за словами Боровика, дізналася українська група компаній Тект бізнесмена Вадима Гриба і нібито почала паралельну скупку.

Зараз в руках представників Текту зосереджено лише 103 акції, що, за словами Боровика, набагато менше 1%. Але навіть ця незначна частка дозволила конкурентам зіпсувати життя Martin Bauer. Боровик каже, що такий собі Олег Стеценко, власник трьох акцій Ліктрав, за підтримки Текту подав позов в Окружний адмінсуд Києва, бажаючи скасувати три емісії акцій підприємства.

Все це сильно ускладнило ситуацію з правами власності. Крім того, за словами Боровика, представники Текту почали писати звернення в усі держоргани, після чого на заводі пішли перевірки.

Цю історію ставить в один ряд з випадком Немировського те, що тут теж є слід особи, що асоціюється з нинішньою владою. "У розмовах вони [представники Текту] намагалися лякати нас, говорили, що Гриб – права рука [екс-глави СБУ, нині – першого віце-прем'єра] Валерія Хорошковського", – розповідає партнер Beiten Burkhardt. Мовляв, опоненти пропонували його підзахисним відмовитися від усіх претензій за відкупні, порівнянні з ціною заводу, – близько 8 млн євро. А після того як німці виграли кілька судів, на порядок знизили суму (близько 800 тис. євро).

"Очевидно, що для них мета не саме підприємство, а ті кошти, які вони хочуть отримати як відкупні від інвестора. Сьогодні це стандартна схема рейдерства", – додає Боровик.

Олександр Кравчук, адвокат і представник Текту, цю інформацію заперечує: Гриб не має відношення до компанії, і Тект не вимагав у Martin Bauer ніяких відступних, щоб припинити судові розгляди. Ситуацію він назвав "конфліктом акціонерів". Мовляв, до них в компанію звернулися міноритарії, права яких були порушені: керівництво заводу змушувало продавати німцям акції за ціною 100 грн., хоча їхня ринкова вартість була в 3,5 рази вищою.

"Німецький інвестор вступив у змову з директором заводу з тим, щоб занизити ціну акцій", – розповідає Кравчук.

Зараз Тект через суди домагається повернення акцій попереднім власникам. Ці послуги, запевняє Кравчук, будуть оплачені після того, як цінні папери повернуть власникам і продадуть за ринковою ціною. Ні вартості своїх послуг, ні кількості співробітників заводу, які підписали з ними угоду, Кравчук не повідомив, зазначивши, що це конфіденційна інформація.

Цей випадок – один з небагатьох, що вийшли на публічний рівень. Однак найчастіше жертви атак воліють відмовчуватися.

"До мене звертаються підприємці з усієї країни, які зіткнулися з проблемою рейдерства. Але вони бояться і не хочуть надавати публічному розголосу ці факти", – каже Наталія Королевська, голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики, а також підприємництва.

У тому, що рейдерство стало всепроникним, але його жертви мовчать, Корреспондент переконався в ході підготовки матеріалу. Редакція знайшла з десяток бізнесменів, атакованих рейдерами, але ніхто з них не захотів виступити публічно. Причина – хтось вже домовився, хтось ще сподівається це зробити.

Скритність жертв експерти пояснюють тим, що розмови про проблеми відлякують
клієнтів, постачальників і ділових партнерів компаній – об'єктів атак. Є й фундаментальна причина "мовчання ягнят", яка пояснює, чому рейдерство досягло великого розмаху – багато українських компаній ведуть справи по-сірому

Скритність жертв Ігор Мельник, партнер адвокатської компанії IMG Partners, яка веде ряд справ щодо захисту власності, пояснює й тим, що розмови про проблеми відлякують клієнтів, постачальників і ділових партнерів компаній – об'єктів атак.

Є й фундаментальна причина "мовчання ягнят", яка заразом пояснює, чому рейдерство досягло великого розмаху. За словами Немировського, багато українських компаній ведуть справи по-сірому, інакше їм у нинішніх умовах не вижити. Цим і користуються загарбники. "Спрацьовує принцип: у вас болить нога, я це знаю і буду на неї тиснути. Тому багато хто свої проблеми приховує і намагається домовитися", – пояснює одесит.

Згори вниз

Коли підприємці мовчать, доводиться говорити політикам і експертам. І те, що вони розповідають, виглядає страхітливо.

"Замовник" звертається не до суду, а до правоохоронних органів, найчастіше прокуратури, яка й порушує кримінальну справу. Після цього йде затримання менеджера або власника, вилучення документів, блокування роботи підприємства

Андрій Семидідько, директор Антирейдерського союзу підприємців, каже, що за останній рік явище набуло нових форм. "Після того як викристалізувалася система вертикалі влади, використовується принцип єдиного вікна", – іронізує експерт. Мовляв, "замовник" звертається не до суду, а до правоохоронних органів, найчастіше прокуратури, яка й порушує кримінальну справу. Після цього йде затримання менеджера або власника, вилучення документів, блокування роботи підприємства. А ниточки справи, як правило, тягнуться на саму гору виконавчої влади.

Семидідько наводить приклад однієї великої київської охоронної фірми. Не так давно правоохоронці після перевірок порушили проти неї кримінальні справи. А в прокуратурі, куди викликали власника, сказали, що його компанією цікавляться на вулиці Банковій, де розташована Адміністрація Президента. Потім на папері написали прізвище та ім'я людини, на яку треба переписати бізнес.

У прокуратурі причетність до рейдерства заперечують. Як повідомив Корреспонденту Роман Андреєв, керівник Головного управління ГПУ з нагляду за дотриманням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, прокуратура, навпаки, бореться з рейдерами.

"Фактів, де ми були б інструментом в руках рейдерів, немає. За нашою інформацією, рейдери використовують суди", – повідомив Андреєв.

Але Семидідько стверджує: справа не в судах, а у владі. "Великий бізнес атакують по команді згори – мінімум це губернатор і вище. Останнє віддано на відкуп місцевим васалам, яким дали можливість за лояльність до влади годуватися", – додає директор Антирейдерського союзу.

Перлини біля моря

Одним із прикладів "місцевого" рейдерства стала Одеська область. Немировський розповідає, що регіон більше за інших постраждав від переділу власності. За цим процесом, на його думку, стояв Аврамов, партнер Іванющенка.

Сам Іванющенко в коментарі Корреспонденту віддувався і за себе, і за партнера. "Вже два роки про мене таке кажуть, пов'язують з будь-яким проблемним підприємством, але я тут ні при чому. Й Івана Аврамова в цей вплутують, бо він близька до мене людина. Зараз всі ці розмови активізувалися, тому що [скоро парламентські] вибори", – вважає регіонал.

Проте власник Стальканату наполягає: саме Аврамов тривалий час допомагав вирішувати питання доведених до крайності перевірками і кримінальними справами підприємців. "До нього на повідку, як козликів, вели бізнесменів, з якими він розмовляв і промовляв умови відкупу. Це мені розповідали члени "клубу самотніх сердець імені Аврамова", – сумно посміхається бізнесмен.

У тому, що "клуб" існує, впевнений Валерій Локайчук, депутат Одеської облради. За його даними, починаючи з літа 2011-го, низка великих місцевих компаній – мережа супермаркетів Антошка, банк Південний, а також супермаркети Таврія-В – зазнали атак. У підсумку формально власники залишилися на своїх місцях, але їх справи пішли на гірше.

За словами депутата Одеської облради, уникнути атак на Одещині змогли тільки ті підприємства, що контролюються представниками влади. Проти решти використовували податкову, пожежників, УБОЗ, прокуратуру та інші структури

Наприклад, Владислав Бурда, власник Антошки, в розмові з Корреспондентом не став коментувати питання, чи атакували його рейдери. Але, уточнивши, що ніяких змін у структурі власності його компанії не сталося, додав: ефективність роботи впала.

За словами Локайчука, уникнути атак на Одещині змогли тільки ті підприємства, що контролюються представниками влади. Проти решти використовували податкову, пожежників, УБОЗ, прокуратуру та інші структури. Деякі встигли поскаржитися депутату, але після його виступів стали дзвонити і просити більше не згадувати про їхні проблеми. "Говорили, що їм гірше буде. Вони і сьогодні мовчать, бо вже домовилися і поділилися часткою", – розповідає Локайчук.

Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на зміни, які відбулися в компаніях. Частина, за словами Локайчука, спеціально змінила форму власності, з акціонерних товариств перетворившись на товариства з обмеженою відповідальністю. В такому випадку структура власності не відображається в реєстрах, і це допомагає приховати будь-які зміни власників.

Експерти також кажуть, що в подібних справах видимих ​​змін, як правило, не відбувається. "Після закінчення конфліктної фази просто з'являються договори купівлі-продажу або переуступки корпоративних часток, які відкладають у сейф. Або взагалі підписуються договори з відкритою датою", – каже Семидідько.

Бджоли проти меду

Клюєв під час засідання антирейдерської комісії заявив, що "успіх" рейдерства пов'язаний з пробілами в законодавстві, які, мовляв, "і дозволяють громадянам займатися цими протиправними діями".

Мова йде про те, що в країні немає чітких критеріїв, щоб визначати, коли поглинання є протиправним, і за подібні порушення не передбачено кримінальної відповідальності. Але якщо заткнути всі діри в законах і паралельно навести порядок у справах щодо незаконного відчуження майна, ситуація нормалізується.

Для цього очолювана Клюєвим комісія зобов'язалася до 1 квітня розробити зміни до законодавства. Але, як повідомили Корреспонденту в комісії, станом на 3 квітня робота все ще тривала. І коли вона буде завершена – невідомо.

Водночас адвокати та представники бізнесу не вірять, що антирейдерській "групі
Клюєва" вдасться переломити ситуацію. Так, у Семидідька діяльність комісії викликає напад іронії. "Це бджоли проти меду", – вважає він

Водночас адвокати та представники бізнесу не вірять, що антирейдерській "групі Клюєва" вдасться переломити ситуацію.

Так, у Семидідька діяльність комісії викликає напад іронії. "Це бджоли проти меду", – вважає він.

Максим Черкасенко, партнер адвокатського об'єднання Arzinger, впевнений, що краще, чого можна чекати від влади, – це зменшення кількості хаотичних дрібних рейдерських захоплень. Водночас системні переділи власності, за якими стоять інтереси великих провладних політиків і бізнесменів, залишаться.

Ринок рейдерства, на думку адвоката, у країні вже досить монополізований, і гравці, що діють на ньому, будуть лише ставати все більшими. "Не виключено, що ми можемо повторити російський сценарій, коли на полі силового переділу власності залишиться лише один активний суб'єкт – держава, а точніше, люди, які ототожнюють себе з нею", – вважає Черкасенко.

***

Цей матеріал опублікований в № 13 журналу Корреспондент від 6 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.