Корреспондент: Точка зору. Між сходом і успіхом

17 квітня 2012, 10:25
💬 0
👁 8

Українська влада, поставивши на чільне місце приватні інтереси, тягне країну до союзу з Росією, хоча оптимальний вибір – це зближення з об'єднаною Європою, пише Андрій Пишний, заступник голови політичної партії Фронт змін, у колонці, опублікованій у №14 журналу Корреспондент 13 квітня 2012 року.

Перебуваючи в кроці від міжнародної ізоляції, українська влада зі шкіри геть лізе, щоб піднести технічну процедуру – парафування угоди про асоціацію з ЄС – як перемогу, яка нітрохи не поступається за значимістю падінню Берлінської стіни.

Парафування проходило з піврічним запізненням, в підкреслено кабінетній атмосфері, без участі перших осіб ЄС та під акомпанемент заяв міжнародної організації Freedom House про політичні репресії і зародження диктатури "сім'ї". Але Банкову ні ці затягування, ні неприємний контекст не хвилюють.

Український МЗС заявляє про плани підписання угоди з ЄС у2013 році, тим самим підтверджуючи вищесказане. Але ж ця процедура ще не означає самої ратифікації. Таким чином, справи екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього глави МВС Юрія Луценка, засуджених на різні терміни опонентів влади,вже відсунули початок шляху України до Європи мінімум на два роки.

Парадокс ситуації в тому, що країни з куди більш складною історією в своїх відносинах з ЄС виявилися успішнішими, ніж Україна

Парадокс ситуації в тому, що країни з куди більш складною історією в своїх відносинах з ЄС виявилися успішнішими, ніж Україна.

Незважаючи на участь у чотирьох війнах за 20 років,Сербія місяць тому отримала статус кандидата в члени Євросоюзу, і для цього їй навіть не довелося визнавати незалежність Косова. Такий самий статус тепер є і в Чорногорії, хоча в складі Югославії вона брала участь у всіх війнах на Балканах в 1991-1996 роках. А Хорватія, яка воювала двічі, вже в наступному році стане повноправним членом об'єднаної Європи.

Україна зі своїм відчутно великим потенціалом і значущістю для ЄС може втратити (або як мінімум надовго відсунути) історичний шанс на інтеграцію в Європу винятково через мстивість і безвідповідальність чинної влади.

Світ змінюється з величезною швидкістю, і хто не йде вперед, той опиняється у хвості. Київ втрачає можливість освоїти нішу на європейському ринку та інтегруватися у світовий розподіл праці. Але ж європейський ринок набагато потрібніший Україні, ніж Європі український.

У 2011 році Україна займала лише 1,1% у структурі зовнішньої торгівлі ЄС, що менше, ніж частка Мексики, Нігерії та Тайваню

Країна вже сьогодні продає в ЄС чверть усього свого експорту, стільки ж, скільки і в Росію. При цьому у 2011 році Україна займала лише1,1% у структурі зовнішньої торгівлі ЄС, що менше, ніж частка Мексики, Нігерії та Тайваню.

Нинішній український показник дуже малий у порівнянні з можливостями Києва. А зближення з Євросоюзом – шанс його збільшити, а також інвестиція в майбутнє країни.

Цінність угоди про асоціацію з ЄС у тому, що вона фіксує право України домагатися членства в Європейському Союзі. Ця норма угоди,безумовно, стане в нагоді в майбутніх переговорах з Брюсселем.

Крім того, такі домовленості з Європою здатні суттєво стримати тиск Росії, яка намагається затягнути Україну в свої інтеграційні проекти, передусім в Митний союз (МС) РФ, Білорусі та Казахстану.

Тим часом, як заявила Ельвіра Набіулліна, міністр економічного розвитку РФ, за збереження домінування сировинного і паливного комплексу в структурі російської економіки, нинішніх неконкурентоспроможних інститутів і проблемного підприємницького клімату темпи зростання економіки Росії досить швидко знизяться до 2-3% на рік. Це рівень розвинених країн: в США, за оцінками банку Goldman Sachs, цього року цей показник дорівнюватиме2,1%, в Японії, яка відновлюється після техногенної аварії, – 2%. А ось економіка Індії, партнера Росії по групі БРІКС, зросте в рази швидше – на 7,2%.

За словами російського міністра, зниження темпів зростання ВВП на 0,7-1,7% гарантує Росії "швидку втрату частки на світовому ринку і скорочення можливостей для підвищення рівня доходів та рівня життя".

Проблеми пострадянських економік настільки великі, що навіть вижимання вершків з ринку членів МС не надто допомагає Москві

Це свідчить про те, що проблеми пострадянських економік настільки великі, що навіть вижимання вершків з ринку членів МС не надто допомагає Москві. Що можуть дати в такому разі його країни одна одній у сенсі модернізації економіки, передових технологій, нових засобів організації підприємництва, бізнес-клімату?

Показово, що чим раніше і чим далі будь-яка держава віддаляється від "русского мира", тим краще вона живе. Фінляндія (ВВП на душу населення в минулому році склав $ 36.723) і Польща ($ 20.136), що залишили російські обійми ще на початку минулого століття, в цьому сенсі дуже успішні.Трохи менш задоволені собою Естонія та Литва, які розлучилися з росіянами майже на 70 років пізніше, чому показники цих країн дещо нижчі – $ 19.375 та $ 18.769відповідно.

Навіщо Москві союзи – зрозуміло. Економіка Росії в десять разів менше американської та європейської і в чотири рази поступається китайській. Щоб говорити на рівних з цими глобальними центрами, Кремлю необхідно більше "м'язів". Нарешті, північному сусідові катастрофічно не вистачає трудових ресурсів. А Україна в імперських утвореннях завжди була їх постачальником.

Між Росією і Україною досі не виникло принципового співробітництва в жодній високотехнологічній галузі. При цьому РФ демонструє явну зацікавленість в доведенні до банкрутства українських підприємств,намагаючись знайти заміну всіх можливих українських товарів на своїй території.Доказ – історія з сиром.

А в ЄС, незважаючи на всі його колосальні проблеми, все набагато оптимістичніше. Наприклад, країни Балтії навіть в умовах кризи і відсутності власних енергоносіїв істотно випереджають Росію за ВВП на душу населення.

Висновок: Україні в бік Європи потрібно не просто рухатися, а бігти стрімголов.

В України у відносинах з ЄС залишився останній набір "срібних ложечок" – заплановані на осінь парламентські вибори

Як заявив один європейський дипломат, в України у відносинах з ЄС залишився останній набір "срібних ложечок" – заплановані на осінь парламентські вибори. І якщо станеться фальсифікація їхніх результатів,це автоматично призведе до того, що не буде ні Європи, ні шампанського.Залишаться лише докази, що влада свідомо виштовхує країну туди, де більш популярні горілка, газета Известия і засуджені опозиціонери.

***

Ця колонка опублікована в № 14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонений.

Відгуки й коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kpmedia.ua

ТЕГИ: Україна Росія ЄС Зовнішня політика