Корреспондент: Одна на всіх. Інтерв’ю з Раїсою Богатирьовою

Раїса Богатирьова, єдина жінка в уряді, в інтерв’ю Ганні Мороз ті Ірині Соломко розповіла про те, чому вона опинилася в команді Віктора Ющенка, а потім повернулася до Віктора Януковича, про майбутнє української медицини та про власний стиль життя. Матеріал розміщено у №16-17 журналу Корреспондент від 27 квітня 2012 року.

Тепер Раїсу Богатирьову можна без тіні сумніву називати найвпливовішою жінкою у владі. Хоча її нинішньому становищу в уряді передували гучні й неоднозначні кар'єрні ходи.

Вперше Богатирьова привернула до себе загальну увагу, коли вона, віддана соратниця Віктора Януковича, після його програшу на президентських виборах 2004 року ввійшла в команду переможця виборів Віктора Ющенка – стала секретарем Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО).

Вдруге це сталося два місяці тому, коли Богатирьова, яка вважалася останнім часом практично соратницею Ющенка, залишила тиху заводь РНБО і стала віце-прем'єром – куратором гуманітарного блоку і міністром охорони здоров'я.

Таким чином, Богатирьова, виключена свого часу з Партії регіонів, очолила один з її бойових полків. Цей швидкий підйом і став приводом для інтерв'ю Корреспонденту – першим її серйозним спілкуванням з пресою на новій посаді.

Політик запросила журналістів у власний офіс в центрі столиці на вулиці Шовковичній. Тут Богатирьова, яка виглядала бездоганно, під час півторагодинної бесіди не пропускала можливості підкреслити свою відданість Президенту, докладно розмірковувала про майбутнє української медицини і, ретельно підшукуючи кожне слово, пояснювала, чому свого часу пішла працювати до Ющенка. Про події 2005 року вона продовжувала розповідати вже вільніше, коли мікрофон Корреспондента був вимкнений, а також зізналася, що всі ці роки зв'язок з Януковичем не втрачала.

- Ваше призначення в уряді стало однією з головних політичних сенсацій останнього часу. Як і чому це сталося?

- Моє призначення – це рішення Президента. Він запросив мене на зустріч і запропонував стати віце-прем'єром, який займається гуманітарною сферою, а також міністром охорони здоров'я.

Під час призначення Президент говорив про гуманітарну політику як про комплексний, системний підхід, який повинен ґрунтуватися на Концепції гуманітарної політики, що розробляється за ініціативи Гуманітарної ради при Президенті. Така концепція практично готова і буде обговорюватися в суспільстві.

В основі будь-якого успіху країни, в тому числі й економічного, – людина: її інтереси, можливості і здатності розвиватися в рідній країні. Це – гуманітарне ядро, і з ним тісно пов'язані медицина, культура, наука, освіта.

- Все ж чому Президент запросив саме вас? Ви довго працювали в помаранчевій команді і навіть були виключені з Партії регіонів. Це прояв підтримки близьких до вас соратників – Ріната Ахметова і Бориса Колеснікова?

- Я командний гравець. Як би не було складно, я намагаюся впливати і реалізовувати політику, спрямовану на об'єднання нашої країни, на єдність регіонів, на збереження і розвиток людяності в наших повсякденних стосунках. Я думаю, що та персональна відповідальність, яка лежить на мені, ефективність моєї роботи – відповідь на ваше запитання. Сьогодні потрібні ті люди, які можуть досягати результатів.

- Який діагноз як медик ви поставили б вітчизняній медицині?

- Я проведу таку аналогію: якщо прийшла кір у дорослому віці, а імунізація була пропущена – вчасно не почали реформи наші попередники, – то вона триває важко, болісно. Щоб був прогрес, потрібен кваліфікований фахівець і бажання суспільства змінитися.

Останні соцопитування свідчать, що близько 90% українців хочуть змін в системі охорони здоров'я і більше 50% вважають, що потрібно вводити страхові механізми. Це не означає, що обов'язкове страхування введуть уже завтра.

Сьогодні ж ми повинні розписати етапність проведення реформи, а з часом інтенсивність буде тільки збільшуватися.

- Ви прихильник страхової медицини?

- Який принцип країна б не обрала, важливо зрозуміти: ми забезпечимо базовий набір медичної допомоги, послуг і забезпечення відповідно до Конституції. І наше завдання – щоб цей стандарт був однаковий і в Києві, і в селі.

Страхова медицина – це тривалий процес. Я прихильниця розробки цілісної програми реформування медицини, мудрої та послідовної. І впевнена: у цього підходу багато прихильників.

- Чи не вважаєте ви, що Україна не готова до інституту сімейних лікарів, який вже впроваджується?

- У регіонах, які я вже відвідала, люди позитивно оцінюють це. Вони бачать кваліфікованих людей, до яких звертаються, якщо їм до того ж ще й наблизили контакти з медперсоналом територіально, вони вітають такі зміни. Але не скрізь ситуацію сприймають однаково.

Тому прискорена зміна традиційних підходів у наших поліклініках та швидке, "з понеділка", впровадження системи сімейних лікарів, та ще за відсутності їхньої достатньої кількості, – це кавалерійський метод. Цей процес ми бачимо поетапним. Поєднання, навчання і, що важливо, перенавчання, поступовість змін – ось особливість нашого підходу.

Але цей напрямок найважливіший. Він наближає медика до його пацієнтів, дає можливість краще розуміти хворого і знати, що йому можна запропонувати, а найголовніше, працює на профілактику захворювань.

- Ви говорили про багато проблем, але тема корупції не прозвучала. Яким ви бачите вирішення цієї проблеми в медицині?

- Це системне явище. Розмови про те, що можна домогтися швидких успіхів тільки за рахунок якихось локальних дій, – напевно, або від нерозуміння глибини проблеми, або політична незрілість.

Я думаю, що активна участь міністерства в антикорупційній діяльності – постійна робота мільйонів людей. Моє завдання – забезпечити прозорість діяльності МОЗ, а також у всіх тих сферах, якими я займаюся як віце-прем'єр. Основний ворог корупції – це публічність.

- Водночас громадські організації гудуть у зв'язку із ситуацією щодо закупівлі ліків на тендерах. Вони навіть провели громадську акцію Тендерні граблі.

- Не зовсім так. Ми розібралися і визначили, що акція була направлена ​​на профілактику, щоб не було запізнень з поставками препаратів, закуплених на тендерах, що мало місце раніше.

У відповідь ми на сайті МОЗ представили інформацію про всі торги, які у нас будуть. Ми як ніхто зацікавлені в тому, щоб торги були не просто своєчасними, але щоб і на ті гроші, які виділяє держава, ми закупили якісні препарати за справедливою ціною. Для цього ми зараз працюємо з виробниками і говоримо, що держава – такий само активний учасник процесу, як і громадянин, який приходить в аптеку і цікавиться, чому такі дорогі препарати.

Ми проаналізували ситуацію і працюємо над тим, щоб ввести обмеження на вартість препаратів. Якщо виникають питання щодо ціни, з цим треба розбиратися.

- Сьогодні в Охматдиті, за словами активістів, немає половини найменувань онкопрепаратів. Батьки купують їх за свій рахунок. Коли ці препарати надійдуть?

- Проблема з ліками у вітчизняних медзакладах не нова. Вона вирішиться тоді, коли держава закуповуватиме препарати за справедливою ціною. Зараз на це кинуті всі сили МОЗ.

Що стосується конкретної ситуації, то МОЗ перевірив Охматдит. Так, проблема є, але препарати прийдуть завтра-післязавтра.

- Практично всі українські політики лікуються за кордоном. Чи не збираєтеся поламати цю систему? І де вирішуєте свої медичні проблеми ви самі?

- Моя сім'я завжди звертається до українських медустанов. Я впевнена: наші політики повинні своїм прикладом підтримувати в тому числі і вітчизняну медицину, про що вони часто заявляють з трибуни Ради.

- Дозвольте повернутися в минуле. Ваше призначення на посаду віце-прем'єра стало сенсацією – такою ж несподіванкою кількома роками раніше був ваш перехід у табір Віктора Ющенка, коли ви стали секретарем РНБО. Через багато років могли б ви розповісти, чому тоді прийняли пропозицію?

- Я скажу так: це рішення дозволило за якийсь час знизити політичну напругу і крок за кроком ліквідувати ті політичні репресії, які розпочалися щодо моїх політичних соратників. Робила все що могла, щоб відносини влади й опозиції стали цивілізованими, відповідальними. Має пройти ще якийсь час, щоб ми всі усвідомили всю складність минулого і пережитого.

Особисто я бачила можливість на посаді секретаря РНБО мінімізувати ризики і зробити все, щоб репресії щодо членів нашої команди припинилися.

І сьогодні, незважаючи на колосальні втрати, які я понесла, якби знову постало питання про те, щоб захистити команду і прийняти виклик, я б пішла на цей крок.

- Могли б ви конкретизувати, кого вивели з-під удару?

- Це мої соратники та однодумці.

- Якщо повертатися до теми корупції та РНБО, то подібні звинувачення звучали і на вашу адресу. Експерти кажуть, що ви просто поховали РНБО, перетворили його в орган, який обслуговує вашу життєдіяльність. Наприклад, в пресу потрапляла інформація, що ви влаштовували в апарат людей, які відповідають за ваші особисті питання.

- Ті люди, які зі мною працювали в РНБО, зі мною багато років. Їхній шлях починався в секретаріаті Партії регіонів Верховної Ради. Їх видно, всі знають, чим вони займаються. Загалом, сенсація не вдалася.

- Як ви б охарактеризували свій стиль життя?

- У мене все життя – робота. Я не живу, а працюю. Говорячи армійським мовою, два місяці тому, прийнявши пропозицію Президента, я знову вирушила на передову.

- Але ви сучасна жінка, любителька дорогих модних брендів, Louis Vuitton, Chanel ...

- Я цікавлюся, звичайно, тенденціями і не вважаю це непристойним. І як будь-яка нормальна людина, якщо у мене є можливість, то чому я не можу зайти і подивитися?

Я вам уже сказала, що працюю по 20 годин, це всі бачать. Мої підлеглі тільки прийшли на роботу, а я вже там. Вони давно пішли, а я ще близько опівночі телефоную і уточнюю робочі моменти. У мене всі суботи робочі.

Якщо ви натякаєте на моє відвідування магазину Louis Vuitton, який зняв депутат Олег Ляшко, то я шкодую, що він не зайшов у магазин. Тоді він побачив би, що ми нічого не купували.

Ми поверталися з відрядження – розглядали можливість відкриття перинатального центру в одній з найстаріших установ країни, клініці Грищенка в Харкові. Так от, ми їхали додому. Машина була службова, тому що мене забирали з аеропорту. Я недалеко там живу, ось я і кажу, що треба заїхати в магазин, оскільки мене попросили передати гроші за подарунок, який там брали. Мені про цю ситуацію сказали все.

- І Президент?

- Я спілкувалася з ним щодо ситуації в цілому, а потім він каже мені: "Ти читала, що написали?". Я пояснила йому, що і як.

- Уже набуло чинності антикорупційне законодавство. Ви готові декларувати свої витрати? Як ведете їх облік?

- Чи готова не готова – закон діє, треба дотримуватися.

- Ви сказали, що працюєте по 20 годин на добу. Щоб так працювати, треба чимось себе підживлювати. Повертаючись до стилю життя: що ви робите, щоб такий ритм витримувати? Тренажерний зал, басейн?

- На жаль, міністр охорони здоров'я не може похвалитися тим, що веде здоровий спосіб життя. Робочий ранок починається о шостій, робочий вечір – після 20:00. Як і у більшості людей, які працюють.

- Ви живете за містом?

- Ні, в центрі.

- А як же той особняк в англійському стилі, фото якого опублікувало інтернет-видання Українська правда? Якщо вірити знімкам, своєю розкішшю він програє хіба що донецькому особняку мільярдера Ріната Ахметова і нерухомості Президента в Межигір'ї.

- Програє? Я не стежу за стилями інших. В [столичному передмісті] Конча-Заспі невелику ділянку було виділено мені кілька років тому. Там було якесь незавершене будівництво. Ми звернулися з проханням за свої гроші за затвердженим проектом і за підтвердженими нашими доходами і витратами побудувати будинок, ДУС [Державне управління справами] дало дозвіл. І ось ми поступово його будуємо. Нічого там особливого немає.

- Дорого коштує?

- За це відповідає син. Було б смішно казати, що будую я, маючи такі доходи. Очевидно, що не завжди доходи збігаються з необхідними витратами, тому будуємо довго.

***

Цей матеріал опублікований в № 16-17 журналу Корреспондент від 27 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.