Корреспондент: Звичайне диво. 12 ідей з книги Нація розумних людей
Два автори – американський інвестор й ізраїльський журналіст – озброїлися диктофоном, калькулятором, блокнотом і ручкою і вирушили в подорож по діловому Ізраїлю, щоб з'ясувати природу багатства бідної землі. У них вийшла науково-пізнавальна праця Нація розумних людей. Корреспондент публікує 12 ідей з цієї книги, пише Олександр Пасховер у №22 журналу від 8 червня 2012 року.
Президент електронної платіжної системи PayPal Скотт Томпсон після довгих умовлянь пообіцяв приділити 20 хвилин ізраїльському підприємцю Швату Шакеду. Ця людина заявила, що може вирішити проблеми онлайн-шахрайства. Більше приділяти часу немає сенсу, вирішив Томпсон. У його компанії близько 2 тис. співробітників, з них – 50 доктори наук, які вдень і вночі працюють, щоб перемогти шахраїв. І ось приходить нікому не відомий молодий чоловік і каже: я знаю, як це зробити краще.
- Отже, в чому полягає ваша модель, Швате? – цікавиться Томпсон.
- Ми переконані, що світ поділений на хороших людей і поганих людей і що в боротьбі із шахрайством уся хитрість у тому, щоб розрізняти в інтернеті тих і інших.
- Непогано, – каже Томпсон, ледь стримуючи своє обурення. – Як ви це зробите?
- Хороші люди залишають свої сліди в інтернеті – їм нема чого приховувати. Погані люди не залишають слідів. Вони намагаються приховати своє перебування.
- Де ви навчилися того, як це робити? – запитує практично з нудьги Томпсон.
- Полюючи на терористів, – відповідає Шакед.
У кінці бесіди, щоб інтелігентно розпрощатися, Томпсон запропонував експеримент. Він надав Шакеду 100 тис. вже оброблених трансакцій, які потрібно було перевірити на чистоту. Глава PayPal був упевнений, що таким чином він надовго позбудеться химерного експериментатора. Через три дні Шакед подзвонив Томпсону і сказав, що все готово.
Після тривалого аналізу Томпсон запропонував Шакеду за впровадження цих технологій $ 79 млн. Шакед сказав ні. Після довгих переговорів зійшлися на $ 169 млн
Результат набагато перевершував усі багаторічні досягнення PayPal. Потенційні шахраї і добропорядні громадяни були розведені по кутах. Після тривалого аналізу Томпсон запропонував Шакеду за впровадження цих технологій $ 79 млн. Шакед сказав ні. Після довгих переговорів зійшлися на $ 169 млн.
Це одна з десятків бізнес-історій, яку переказали американський інвестиційний банкір Ден Сенор та ізраїльський журналіст Сол Сінгер в книзі Нація розумних людей. Історія ізраїльського економічного дива.
Диво це, втім, звичайне, і ґрунтується воно на трьох китах – високотехнологічній армії як інкубаторі всіх бізнес-рішень, імміграційній політиці, що діє за принципом "краще більше та краще", і колосальних вкладень у науку та інновації. Наприклад, у 2008 році в перерахунку на душу населення інвестиції венчурного капіталу в 2,5 разу перевищили аналогічні вливання в США і в 30 разів – в Європі. Протягом цього непростого року у високотехнологічні стартапи семимільйонний Ізраїль залучив стільки ж коштів, скільки сумарно залучили Німеччина і Франція (населення 145 млн). На провідному світовому позабіржовому ринку цінних паперів NASDAQ (США) кількість акцій ізраїльських корпорацій перевищує число корейських, японських, сінгапурських, китайських, індійських компаній, разом узятих.
Диво ґрунтується на трьох китах – високотехнологічній армії як інкубаторі всіх бізнес-рішень, імміграційній політиці, що діє за принципом "краще більше та краще", і колосальних вкладень у науку та інновації
Як таке могло статися з країною, яка лише 65 років тому була позначена тільки на картах Стародавнього світу, з країною, у якій і сьогодні 95% території належить до категорій напівсухих, сухих і надсухих земель?
У передмові автори зазначили, що їхнє дослідження – результат тривалого відрядження, у якому вони зустрілися із сотнями місцевих і зарубіжних бізнесменів, з десятками топ-менеджерів маленьких фірм і транснаціональних компаній, з політиками, серед яких і президент Ізраїлю Шимон Перес.
"Захід потребує інновацій. Ізраїль їх породжує, – резюмують Сенор і Сінгер. – І вкрай важливе завдання нашого часу – зрозуміти, звідки приходить підприємницька енергія, куди вона скеровується, яким чином її слід підтримувати, а також – як інші країни можуть увібрати квінтесенцію досвіду нації підприємців".
1
"Життєвий настрій ізраїльтян і їхня неформальність також виникають від прийнятої в їхній культурі терпимості до того, що самі ізраїльтяни називають конструктивними невдачами, або інтелектуальними невдачами. Більшість місцевих інвесторів переконані, що, не зазнавши великої кількості таких невдач, неможливо досягти справжніх інновацій"
- Про те, що в ізраїльському діловому етикеті бізнесмен, який зазнав низку невдач, не вважається лузером. Його, нехай навіть негативний досвід, розглядається як цінний актив.
2
"Із самого заснування своєї держави ізраїльтяни дуже гостро усвідомлювали, що майбутнє – як найближче, так і віддалене – завжди під питанням. Коли в ізраїльського підприємця є ділова ідея, він починає працювати над її втіленням на цьому тижні. Це дійсно добре для бізнесу. Якщо занадто довго думати, це може привести тільки до розуміння того, що щось може піти не так, а зовсім не до розуміння чогось, що просуне вашу ідею вперед"
- На швидкість прийняття рішень в бізнесі впливає багатовікова невпевненість в завтрашньому дні. З одного боку, це погано, з іншого – теж погано, але продуктивно.
3
"Ви сидите в колі ізраїльських генералів, всі вирішили, що непогано б випити кави. Той, хто буде сидіти ближче всіх до кавового апарату, той і зробить каву. Неважливо, хто це буде, абсолютно звичайна справа, коли генерали готують каву для своїх солдат"
- Армія оборони Ізраїлю являє приклад зміцнення всіх ієрархічних ланцюжків, оскільки тут разом служать діти мільйонерів, політичної еліти, таксистів і кухарів. Причому нерідко перші в підпорядкуванні у других. Армія оборони Ізраїлю – найміцніша соціальна мережа, основа майбутніх ділових контактів.
4
"Якщо ізраїльтяни чують по радіо в кінці року, що імміграція впала, це сприймається як погана новина, як звістка, що в цьому році випало недостатньо опадів. У сезон виборів кандидати на посаду прем'єр-міністра від різних партій часто заявляють, що вони "зуміють запросити ще 1 млн іммігрантів" під час свого терміну перебування при владі"
- За 60 років свого існування населення Ізраїлю зросло у 12 разів, а економіка збільшилась у 50 разів. Імміграційна політика країни не знає аналогів у світовій історії. Між 1968 і 1989 роками ізраїльський уряд виплатив $ 112,5 млн румунському диктатору Ніколае Чаушеску за звільнення понад 40,5 тис. євреїв – в середньому $ 2,8 тис. за кожного емігранта
5
"Оскільки кожен третій радянський іммігрант був ученим, інженером або техніком, наявні центри досліджень і розробок не могли впоратися з таким обсягом робочої сили. У 1991 році уряд створив технологічні інкубатори – всього 24. Ці інкубатори дали більшості російських учених ресурси та фінансування"
- Автори також пишуть, що сьогодні практично в будь-якому ізраїльському дослідницькому центрі можна почути російську мову. 1 млн переселенців з СРСР стали благословенням для наукомісткої економіки Ізраїлю
6
"Знамените висловлювання шейха Рашида (Дубай): "Мій дідусь їздив на верблюді, мій батько їздив на верблюді, я вожу Mercedes, мій син їздить на Land Rover, його син буде теж їздити на Land Rover, а його син буде знову їздити на верблюді"
- Усвідомлення того, що нафтові запаси вичерпні, а також той факт, що чорне золото – джерело фінансування світового тероризму, спонукає Ізраїль вкладати величезні кошти в альтернативну енергетику та економію природних ресурсів
7
"За всіх своїх проблем Ізраїль має одну важливу перевагу – почуття мети. Ізраїльтяни можуть не мати достатку або спокійного життя. Однак у них є те, що достаток схильний знищити, – мотив. Відсутність мотиву – це проблема для багатьох держав, що належать до країн Перської затоки, включаючи ОАЕ, Саудівську Аравію, Бахрейн, Кувейт, Катар і Оман"
- В Ізраїлі немає нафти і родючих чорноземів. У країни немає жодного сухопутного кордону, через який можна вести мирну зовнішню торгівлю. Всі матеріальні цінності Ізраїлю створює добре мотивована армія підприємців
8
"Сільське господарство більш революційне, ніж промисловість, – сказав нам [президент Ізраїлю Шимон] Перес. За 25 років Ізраїль збільшив сільськогосподарське виробництво в 17 разів. Люди не розуміють, але сільське господарство – це на 95% наука і на 5% робота"
- Із розмови Сенора і Сінгера з Пересом про роль науки в сучасному ринку, як це розуміють в Ізраїлі
9
"Найбільший вклад єврейського народу в історію людства – це почуття незадоволеності. Це погано для політики, але дуже добре для науки. Ви весь час хочете змінюватися і змінюєтеся"
- В останні роки ця теза Шимона Переса повторюється досить часто, вона ввійшла і в книгу Нація розумних людей. Таким чином президент держави наголошує, що наукові та псевдонаукові суперечки, а також вічне бажання покращити навіть досконале змушують економіку рухатися вгору і найголовніше – підвищувати продуктивність праці
10
"Запуск нової компанії або прихід у сферу високих технологій став найбільш шанованою і звичайною річчю для молодого ізраїльтянина. Ізраїльська мати буде щасливою, якщо дитина стане доктором або юристом, але вона як мінімум буде пишатися своїм сином або дочкою, які стануть підприємцями"
- Ізраїльська сім'я з пелюшок ростить або доктора наук, або підприємця. Як перше, так і друге – вельми почесна роль у суспільстві, що швидко розвивається.
11
"Більшість компаній розуміють, що в умовах глобального ринку, де єдиним постійним фактором стають зміни, інновації є однією з основ довгострокової конкурентоспроможності"
- Сьогодні на території однієї з найменших державах світу, незважаючи на її ізольованість і віддаленість від великих ринків, відкриті заводи, дослідницькі центри практично всіх високотехнологічних корпорацій світу
12
"У XXI столітті лідируватиме та країна, яка здійснює інновації і яка більш ефективно підтримує продукування нових ідей в приватному секторі. <...>. Буде п'ять нових галузей. Величезні відкриття – нові види енергії, вода, біотехнології, навчальне обладнання – бо завжди є недолік у вчителях, а також внутрішня безпека країни"
- Якщо до цього прогнозу Шимона Переса придумати антитезу, то вона звучала б таким чином: "У XXI столітті країни, які наплюють на інновації та на підприємництво, ляжуть на дно світової цивілізації".
Ден Сенор вивчає країни Близького Сходу в Раді з іноземних справ. Сенор працював в Іраку як старший радник з питань зовнішньої політики і провів там часу більше, ніж будь-який інший цивільний фахівець. Також він був радником Пентагону в Центральному командуванні Збройних сил США в Катарі. Багато подорожував країнами арабського світу. Інвестував в багато ізраїльських та американських молодих компаній. Його аналітичні статті публікують The Wall Street Journal, The New York Times, Washington Post Weekly Standart, Time.
Сол Сінгер – колумніст в Jerusalem Post, писав для The Wall Street Journal, Washington Post, PostGlobal, автор книги Проти джихаду: боротьба Ізраїлю і світ після 11 вересня. До переїзду в Ізраїль працював радником у конгресі США.
***
Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.