Корреспондент: Запалили Ніч. Польське місто Люблін стає центром фестивального руху

Гучний фестиваль Ніч культури і ще 40 його побратимів перетворили тихий польський Люблін на один з найголовніших артистичних центрів Європи. У цьому році фестиваль відкрив культурну програму Євро-2012, пише Ірина Ілюшина у рубриці Культура журналу Корреспондент (№22 від 8 червня 2012 року).

Шість сцен, з яких одночасно музиканти співали і грали для багатотисячних натовпів глядачів, десятки театральних вистав, що йдуть як у театрах, так і під відкритим небом, перформанси і ходи акторів-аматорів та професіоналів, в середньовічних костюмах і звичайному одязі, на ходулях із запаленими факелами і без них, а також художні виставки прямо на вулицях – так провів польський Люблін ніч з 2 на 3 червня.

Нинішньому фестивальному розмаху передувала чимала робота. Шість років тому місцева влада задалася питанням: як перетворити провінційний Люблін в один з артистичних центрів Європи? На це питання відповів польський арт-куратор Рафал Козинський: за допомогою місцевої культурної тусовки, а також художників, музикантів, кіно-і театральних акторів і режисерів, вуличних артистів, циркачів, співаків та інших креативних особистостей, що так охоче приїжджають на фестиваль.

Результатом став міжнародний фестиваль Noc Kultury (Ніч культури) – одна з найгучніших культурних подій Європи, що збирає в Любліні щороку близько 70 тис. глядачів.

Результатом став міжнародний фестиваль Noc Kultury (Ніч культури) – одна з найгучніших культурних подій Європи, що збирає в Любліні щороку близько 70 тис. глядачів.

Нинішній фестиваль, який традиційно проходить у перші вихідні червня, в цьому році присвячений Євро-2012 і став неофіційним, культурним відкриттям футбольного чемпіонату. А оскільки Польща проводить першість разом з Україною, цього разу до Любліна приїхало як ніколи багато українських артистів – понад 250. Крім того, півсотні проектів було зроблено спільними зусиллями обох країн. Всього ж у фестивалі взяли участь 3 тис. осіб з різних країн світу.

Козинський впевнений: саме мультикультурність – запорука успішного заходу такого рівня. А той факт, що Україну і Польщу розділяє кордон Євросоюзу, він називає тимчасовим непорозумінням.

"Шенгенські кордони, по-моєму, це щось на кшталт Берлінської стіни, і рано чи пізно вони зникнуть, – не приховує обурення координатор Ночі культури. – Ну а поки що ми робимо все можливе, щоб зробити їх більш прозорими".

Як би там не було, вже кілька років Люблін просуває себе як Місто натхнення, пропонуючи своїм мешканцям і гостям безліч культурних заходів. У місті з 365 тис. жителів, що можна порівняти з населенням Вінниці (369,5 тис.) і Херсона (302,5 тис.), проходить 40 регулярних, тобто щорічних фестивалів. А нерегулярні і порахувати важко.

У місті з 365 тис. жителів, що можна порівняти з населенням Вінниці (369,5 тис.) і Херсона (302,5 тис.), проходить 40 регулярних, тобто щорічних фестивалів.

Як розповів Корреспонденту президент (міський голова) Любліна Кшиштоф Жук, першопочатковою ідеєю було залучити якомога більше громадян, пов'язаних з мистецтвом, до розвитку міста. Результат перевершив очікування – сьогодні невеликий і не особливо примітний Люблін став яскравою зіркою на культурній карті Європи.

Культурна революція

Наскільки заповнені готелі, стає зрозуміло ближче до вечора, коли публіка виходить на вулиці: яблуку ніде впасти.

Крізь натовп насилу пробирається група японських туристів, фотографуючи все поспіль – навіть людське море, що так без упину рухається. Їх увагу привертає смолоскипна хода – молоді люди в середньовічних костюмах городян, військових і священиків крокують крізь публіку, а поляки хрестять їх слідом. Це колоритне дійство – пам'ять про страшну пожежу, що сталася 1719 року.

Після ходи на вулиці з’являються жонглери, артисти на ходулях та музиканти-аматори. Останні тут таки починають імпровізовані концерти, примостившись прямо на сходах або на невеликих подвір’ях. Тим часом на офіційних сценах виступають професіонали, в театрах грають спектаклі, в кінотеатрах демонструють новинки і класику українського та польського кінематографу.

Причому вхід на всі без винятку заходи фестивалю безкоштовний. "Виставляється" бюджет міста, що витратив на організацію Ночі культури $ 500 тис. Втім, задіяні також спонсорські гроші. За всю ніч Корреспондент побачив тільки один рекламний банер, та й той світловий, що скромно поселився на стіні одного з будинків на центральній площі.

"Виставляється" бюджет міста, що витратив на організацію Ночі культури $500 тис.

34-річний Лонтка зізнається, що йому нескладно домовлятися як з представниками місцевої влади, так і з бізнесменами – серед них багато його ровесників. Це люди, які разом навчалися в університеті, потім брали участь у студентському самоврядуванні, потім пішли в політику, бізнес або зайнялися культурними проектами. І всі вони розуміють користь від участі у фестивалі.

"Близько семи років тому до міського управління прийшло багато молодих людей, вчорашніх студентів, – розповідає Віктор Свінцицький, один із координаторів Ночі культури, про те, як починалася люблінська культурна революція. – А у них, як кажуть у Польщі, зелено в голові – тобто купа ідей, проектів і сил для їхнього втілення".

Незважаючи на величезний вибір подій Ночі культури, скрізь аншлаг. "Публіки було так багато, що не проштовхнутися, навіть двері довелося тримати відчиненими, щоб усі охочі могли слухати з коридору, – розповідає українська письменниця Оксана Забужко, що приїхала відвідати такий захід – потім нас штурмувало телебачення, потім просили читати ще, "ґвалтували" питаннями – загалом, прекрасний вийшов вечір!"

Забужко брала участь в українсько-польських літературних читаннях в рамках Ночі культури, і хоча їй не вдалося потрапити на інші заходи – її власне закінчилося чи не під ранок, – письменниця у захваті від ідеї та організації, і шкодує, що в Україні немає подібного.

Місто відчуло віддачу від Ночі культури тільки на четвертий рік. Зате зараз це – один з найголовніших двигунів розвитку міста, і ніхто з мешканців не
скаржиться на нічні гуляння

"У Польщі влада прекрасно розуміє абсолютно очевидну для будь-якого державного діяча істину: культура – такий же національний капітал, як орні землі, заводи або сланцевий газ. Тільки уповільненої дії", – говорить Забужко.

Дивіденди від подібних заходів приходять не одразу, повідомляє президент Любліна. За його словами, місто відчуло віддачу від Ночі культури тільки на четвертий рік. Зате зараз це – один з найголовніших двигунів розвитку міста, і ніхто з мешканців не скаржиться на нічні гуляння.

"Культура покращує якість життя і збагачує наших громадян. Всі кажуть: давайте ще", – посміхається Жук.

***

Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.