Корреспондент: Точка зору. Деякі думки про справу Pussy Riot

Вирок учасницям російської панк-групи Рussy Riot обурив весь демократичний світ, але ця бурхлива реакція залишила Кремль байдужим. Тому що йому наплювати, пише відомий російський журналіст Володимир Познер розмістив у блозі на своєму офіційному сайті pozneronline.ru. Текст матеріалу розміщено у №33 журналу Корреспондент від 24 серпня 2012 року.

Отже, дівчата з панк-групи Pussy Riot отримали термін – два роки колонії.

Російська православна церква (РПЦ) в особі патріарха Кирила звернулася до держави з проханням виявити милосердя. Держава – в особі президента Російської Федерації Володимира Володимировича Путіна – можливо, милосердя виявить. А можливо, і не виявить. Це, з моєї точки зору, не має істотного значення для оцінки того, що відбувається зараз в Росії.

Давайте розберемося. У чому полягає провина групи Рussy Riot? У тому, що Надія Толоконнікова, Катерина Самуцевич і Марія Альохіна провели панк-молебень у церкві Христа Спасителя, у якому закликали позбавити Росію В. В. Путіна, висловивши тим самим політичний протест. Вчинок, скажімо прямо, потворний. Не в сенсі самої дії, а в сенсі вибору місця і способу.

На суді дівчата стверджували, що вони не хотіли ображати ні РПЦ, ні віруючих. На мій погляд, таке могли стверджувати або люди без мізків, або безчесні: немає ані найменшого сумніву, що їхній вчинок був для віруючих образливим. Це я стверджую, будучи атеїстом і противником РПЦ.

Суддя, пані Марина Сирова, яка оголошувала вирок Рussy Riot, стверджує, що не помітила політичного контексту в панк-молебні. Для цього треба теж бути або без мізків, або безчесним. Взагалі, раджу всім запам'ятати це ім'я: Марина Сирова. Як мовиться, країна повинна знати своїх героїв. Пам'ятаєте фразу Марка Антонія з п'єси Шекспіра Юлій Цезар, у якій він говорить: "А Брут, безперечно, чесна людина"? Не пам'ятаєте? Тоді перечитайте. На мій погляд, цілком можна сказати з таким самим підтекстом: "А суддя Сирова, безперечно, чесна людина".

Втім, все це дрібниці. Головне, на мій погляд, – важке відчуття дежавю. Згадайте: якою була провина геніального поета, лауреата Нобелівської премії Йосипа Бродського? А те, що він писав "не ті" вірші, за що був звинувачений у дармоїдстві, засуджений, відправлений куди слід і викинутий з країни. Протестував увесь демократичний світ. Ну і що? А нічого. Тим більше, що весь радянський народ засудив антирадянського елемента і прихвосня Заходу Бродського, хоча ніхто не читав його віршів, оскільки їх не друкували.

Якою була провина видатного російського поета, лауреата Нобелівської премії Бориса Пастернака? А те, що написаний ним роман Доктор Живаго був опублікований в Італії. За це його виключили зі Спілки радянських письменників, піддали анафемі, перестали друкувати і не дали поїхати у Стокгольм, щоб премію отримати. Протестував увесь демократичний світ. Ну і що? А нічого. Плювати хотіли на цей демократичний світ, тим більше що весь радянський народ, який хоч і не читав роману, одностайно засудив антирадянського елемента і прислужника Заходу Пастернака.

Якою була провина видатного вченого, тричі Героя соціалістичної праці, батька водневої бомби Андрія Дмитровича Сахарова? А те, що він публічно засуджував політику КПРС і радянської держави. За що він був відправлений на заслання в місто Горький. Проти цього протестував увесь демократичний світ. Ну і що? А нічого. Відправили в Горький, і діло з кінцем. Тим більше, що весь радянський народ засуджував антирадянського елемента і прислужника Заходу Сахарова.

Якою була провина геніального музиканта, видатного віолончеліста Мстислава Ростроповича? А те, що він прихистив у себе опального письменника, лауреата Нобелівської премії Олександра Солженіцина і різко критикував КПРС і радянський уряд за переслідування, якого цей письменник зазнавав. За це Ростроповича позбавили радянського громадянства. А Солженіцина, провина якого полягала у тому, що він писав книги про ГУЛАГ й інші принади радянської системи, викинули з країни. І весь демократичний світ протестував. Ну і що? А нічого. Тим більше, що весь радянський народ ... Ну, і так далі.

Якщо комусь здалося, що я порівнюю учасниць Pussy Riot з будь-ким з вищеназваних геніїв, кожен з яких є гордістю Росії, то це серйозна помилка. Насправді я порівнюю зовсім інше, а саме абсолютне, підкреслено байдуже ставлення російської влади до зарубіжної демократичної громадської думки

Якщо комусь здалося, що я порівнюю учасниць Pussy Riot з будь-ким з вищеназваних геніїв, кожен з яких є гордістю Росії, то це серйозна помилка. Насправді я порівнюю зовсім інше, а саме абсолютне, підкреслено байдуже ставлення російської влади до зарубіжної демократичної громадської думки. Адже весь демократичний світ протестує проти того, що відбувалося, відбулося і відбувається з учасницями Pussy Riot. І що? А нічого. Навіть більше, МЗС РФ вважає переконливими посилання на те, що в КК Німеччини й Австрії існують статті, за якими за дії, подібні з діями Pussy Riot, можна отримати строк або наразитися на штраф.

А весь радянський народ ... Вибачте, описка вийшла: весь російський народ ... Вибачте знову, таки не весь, але, якщо вірити опублікованим даним опитувань громадської думки, більшість росіян вважають, що дівчат з Pussy Riot треба посадити.

Коли зовсім недавно я був у Лондоні під час Олімпійських ігор і відвідував змагання, мені було вкрай неприємно те, як публіка голосно і деколи пристрасно вболівала проти збірної Росії. Це було особливо помітно в командних видах, таких як баскетбол і волейбол. Звичайно, це стосувалося не конкретних спортсменів, це, на мій погляд, стосувалося країни. Так, сьогоднішню Росію в демократичному світі не люблять.

Втім, наплювати. Правда?

***

Цей матеріал опубліковано в № 33 журналу Корреспондент від 24 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.