Корреспондент: Контракт із владою. Інтерв'ю з Валерієм Хорошковським

Перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський в інтерв'ю Ксенії Карпенко у №37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року, - про шкоду справи Юлії Тимошенко, журналістику на телеканалі Інтер та трійку своїх могутніх друзів.

Якщо судити за Валерієм Хорошковським, першим віце-прем'єр-міністром, Україна - країна великих можливостей. Інакше як пояснити той факт, що людина, яка починала свій трудовий шлях на заході СРСР робітником на заводі і водієм у зоопарку, за роки незалежності України виросла у бізнесмена з активами на суму $600 млн (оцінка журналу Корреспондент, 2011 рік) і третього за рангом чиновника в країні після Президента і прем'єра?

Тепер від Хорошковського залежить, з якою швидкістю країна рухається в Європу і в якому стані перебуватимуть державні фінанси і національна економіка - ці ключові напрями він контролює у Кабміні.

Мені не потрібно нікому доводити, що я вмію досягати поставлених цілей

Спілкуючись з Корреспондентом, чиновник, який не балує ЗМІ своєю увагою, показав себе людиною досвідченою. Він кілька разів пересував стілець в одному із залів Лівадійського палацу, домагаючись того, щоб на нього вигідно падало світло під час фотозйомки. А коли місце нарешті було знайдено, Хорошковський приємно вразив тим, що в спілкуванні з пресою тримався вільно і розкуто, не бентежачись жодних питань.

З незмінною посмішкою на обличчі Хорошковський говорив на професійні та особисті теми. Перший віце-прем'єр одразу ж окреслив три напрямки євроінтеграції, над якими він працює, - асоціація з ЄС, безвізовий режим і зона вільної торгівлі - і перейшов до більш гострих питань.

- Тут, на форумі YES, незмінно піднімається питання: Захід чи Схід? З ким все-таки варто співпрацювати Україні - з Росією чи Європою? Як відповість на це питання людина, яка, з одного боку, позиціонує себе як держменеджер міжнародного рівня, а з іншого - має бізнес-інтереси в Росії. Ви ж володієте 3% акцій російської компанії Euraz ...

- Якщо говорити про різні країни, де, можливо, у мене були або залишаються бізнес-інтереси, то треба було б тоді розширювати географію.

Я як державний менеджер багато разів говорив, що я - людина контракту. А коли у мене контракт, в даному випадку - з урядом, я готовий жертвувати будь-якими інтересами. В іншому випадку мені довелося б йти з посади. Але в цьому питанні ставити Україну на Рубікон - це неправомірно. Тому що якщо ми говоримо про глобалізацію, то ми говоримо про стирання кордонів у всіх сенсах цього слова. Тому Україна, безумовно, йде тільки європейським шляхом. Думаю, що в цьому сенсі дискусії навіть не можуть виникати.

Інше питання: наскільки ми швидко йдемо, наскільки ми перебуваємо в режимі постійного руху? Ми перебували 70 років у складі Союзу, і тепер від нас вимагають пройти всі перешкоди, які інші демократії проходили 200-300 років. Повинна бути певна частка терпіння. Але те, що ми будемо йти європейським шляхом, - у цьому немає сумнівів. Знаєте чому? Тому що населення так хоче. Адже до 60% наших людей бачать себе в складі Об'єднаної Європи. Не можуть політики, якщо вони хочуть бути успішними, рухатися проти бажання людей.

- Ви працювали у владі при прем'єрі Юлії Тимошенко і ще більше зміцнили свої позиції при її опоненті - Президентові Вікторі Януковичу. Як вам це вдалося?

- Я не працював у владі з Тимошенко, але був у виконавчій владі, будучи главою Митного комітету, а це не член уряду. У такому разі можна говорити, що я працював і в команді Леоніда Даниловича Кучми.

Крім як затребуваністю професіоналів, я ніяк не можу це пояснити. Я себе позиціоную саме таким чином: я знаю що, і я знаю як. Але найголовніше, мені не потрібно нікому доводити, що я вмію досягати поставлених цілей.

А чому зберігаються хороші відносини? Думаю, тому що вони будуються на порядності і домовленостях, яких я завжди дотримуюсь. Я намагаюся ніколи не підводити людей - ні в політиці, ні в бізнесі, ані в особистих стосунках.

- Кілька років тому ви критикували Миколу Азарова, називаючи методи його роботи "азаровщиною". Тепер ви працюєте під керівництвом цієї людини. Як миритеся з "азаровщиною"?

- Помиляєтеся, це слово було запущено не мною, а [працювала в тому ж уряді нинішнім депутатом-регіоналом] Інною Богословською. До мене воно не має ніякого відношення. Тим не менше, якщо ви питаєте про взаємини, то тут нема про що говорити. Є стан підпорядкованості: коли ти працюєш у команді, то не думаєш про те, як критикувати членів цієї команди. Я працюю в рамках поставлених завдань, намагаюся досягати цілей з урахуванням тих можливостей, які є.

- Фундамент нинішніх проблем Тимошенко було закладено, по суті, з вашої легкої руки: ви відмовилися розмитнити газ RosUkrEnergo на користь НАК Нафтогаз, чого хотіла Тимошенко-прем'єр. Зараз лідер БЮТ відбуває покарання, і теж у газовій темі. Чи заслуговує вона такого суворого покарання? Країна зазнала іміджевих втрат від процесу над Тимошенко.

- Не мені відповідати на питання про покарання. Тільки суд може визначити, чи є склад злочину, і прийняти рішення про ступінь провини та міру покарання. Тут інше: справа Тимошенко впливає не тільки на іміджеву складову, але і на темп нашого просування в Європу.

Навіть якщо уявити, що завтра ми вирішимо всі проблеми, названі нашими партнерами "вибірковим правосуддям", це зовсім не означає, що Україна стане ближчою до Євросоюзу

Безумовно, ми не можемо скидати це питання з рахунків. Коли ми розмовляємо про це з європейськими колегами, то бачимо, що справа Тимошенко - це проблема. Але у нас також величезна кількість питань, які стоять на порядку денному. Навіть якщо уявити, що завтра ми вирішимо всі проблеми, названі нашими партнерами "вибірковим правосуддям", це зовсім не означає, що Україна стане ближчою до Євросоюзу. Це означає лише, що зникнуть певні застереження.

Наразі ми перебуваємо на стадії прийняття технічних рішень [щодо зближення з ЄС] в рамках законодавчих і виконавчих процедур, тому не можна стояти і чекати, необхідно продовжувати працювати. Чим я, власне, і займаюся.

- Як колишнього главу СБУ вас не бентежить, що Тимошенко і екс-глава МВС Юрій Луценко отримали сповна за те, що можна поставити в провину багатьом нинішнім членам Кабміну? І чи не вважаєте ви, що так звані вишки Юрія Бойка [скандал із закупівлею підлеглими міністра палива та енергетики нафтовидобувних вишок за високими цінами в офшорних фірм], як і "сонячна енергія Андрія Клюєва" [лобіювання впливовим регіоналом Клюєвим інтересів сонячної енергетики, з якою пов'язана його рідня] - це підстава хоча б для публічного розслідування, щоб як мінімум відбілити імідж влади, довівши, що корупційних інтересів в цих темах немає?

- Тут не йдеться про відбілювання або невідбілювання іміджу влади, це неправильна постановка питання. Адже якщо є злочин, має бути покарання. Перераховані вами питання вже вивчалися, і офіційні відповіді, які мені доводилося бачити, в тому числі і як керівнику СБУ, говорили про те, що в цих діях не було складу злочину. Пам'ятаю, що прокуратура провела перевірку і зробила висновки. Відповідно, тема закрита.

- Опозиція часто скаржиться, що політика телеканалу Інтер, який належить вам, підконтрольна Адміністрації Президента. Зокрема, Ігор Шувалов, політтехнолог і консультант глави АП Сергія Льовочкіна, нібито особисто затверджує список гостей політичних шоу і характер подачі сюжетів. Це правда? Яка ступінь вашого впливу на телеканал?

- Якби я мав якийсь вплив на Інтер, це було б помітно. Мене ж ніхто не звинувачує в тому, що я впливаю на телеканал. І це мій свідомий вибір. У мене [каналом] керують менеджери, які займаються всіма питаннями. Навіть більше скажу: вони мене іноді просять, щоб я був більше залучений у процес. Але я не можу в силу того, що я на держслужбі, та й часу на це немає. Я навіть не розумію, в який час доби я повинен це робити.

Тепер далі. Інтер досить популярний, це відомий факт. Крім того, всі дослідження, які були проведені, в тому числі і незалежними дослідницькими центрами, говорять про те, що преса і телебачення є інститутом, що користуються найбільшою довірою в народу. Раз Інтер дивляться, бачать дійсність і не виражають недовір'я, значить, ми відображаємо події у реальному світлі. А далі питання особистих інтерпретацій: комусь подобається така позиція, комусь - інша.

Раз Інтер дивляться, бачать дійсність і не виражають недовір'я, значить, ми відображаємо події в реальному світлі

Але головне завдання - надати майданчик для висловлювань, а не відтіняти того чи іншого політика або чиновника. Більше того, я вважаю це недоліком системи, що нашим законодавством не закріплені обов'язкові дебати, аж до того, що за відмову від дебатів слід знімати кандидата або політсилу з виборів. Адже на сьогоднішній день у телеканалів інша проблема: можна запросити кандидата, але якщо на прямий ефір хтось не приходить, у мене зривається півтори-дві години. І що мені з цим робити тоді? Відповідно, канали не беруть на себе такі ризики. Тому, якщо б законодавством були закріплені дебати, ми б надали їм прайм-тайм.

Масмедіа в майбутніх виборах відіграють одну з ключових ролей як знак того, що вони [вибори] відбуваються в Україні демократично. Звичайно, досконалості межі немає, але все-таки я б утримався від жорстких оцінок. На щастя, є люди, які не хочуть втягуватися в ігри, які бажані для політсил. Я б сказав так: ставтеся спокійно до того, що говорять.

- Ви не берете участь у виборах, зате в парламент йдуть чи не всі члени Кабміну, включаючи Азарова. Чи не означає це, що він звільнить місце і ви можете отримати посаду прем'єра?

- Я будую професійну кар'єру, а не політичну. У цьому сенсі депутатський мандат мені зараз просто не потрібен.

Це той рівень, коли не має значення, куди [йти], але важливо те, як ти виконуєш обов'язки в команді.

- Які стосунки пов'язують вас з головою АП? І чи існує група Льовочкін - Хорошковський - Фірташ - Бойко, готова конкурувати за впливовістю з такими регіоналами, як Рінат Ахметов і Ко?

- Якщо під поняттям "група" мається на увазі загальний лобізм інтересів, то ні. Тому що я в газовий бізнес не залучений взагалі - у мене немає там ні інтересів, ні грошей, ані запитань. Більше того, я як держменеджер зацікавлений у зниженні цін і регулюванні тарифів - у розумінні вільного доступу до труби, диверсифікації джерел і так далі.

Я дійсно перебуваю з усіма, кого ви перерахували, у дружніх стосунках. Але ми ніколи не проводимо оперативних нарад, мовляв, "а що ж нам треба?", "де наші спільні інтереси?" або "як ми будемо з кимось боротися?". Це абсурд, такого ніколи не було. У футбол граємо, у волейбол граємо.

- Разом у ресторани ходите?

- Ні.

- А в кого збираєтеся?

- Коли пограти у волейбол - то на волейбольному майданчику. (Посміхається) Коли у когось день народження, то вдома в іменинника. Немає явно вираженого інтересу, про який ми тут говоримо. Хоча названу вами четвірку, якщо бути чесним, можна розширити.

- Ким?

- Не можу коментувати, тому що будуть і далі про "групу" придумувати. Просто скажу, що це вельми гіперболізована точка зору про те, що є якась група зі спільними інтересами, яка їх жорстко відстоює всупереч державним. Я однозначно кажу, що такого немає. І якщо б я відчував розбіжність завдань та інтересів, - тих, які ставить уряд, з яким у мене контракт, і інтересів тих людей, яких ви перерахували, я б тоді в цьому [в "групі"] не брав.

- Ви починали слюсарем на заводі, згодом працювали водієм у зоопарку. Нині є одним з найбагатших українців і представником вищого ешелону влади. Які ваші особисті якості стали запорукою успіху?

- Усі мої робочі спеціальності - їх більше, ніж дві, - набуті до [служби в] Радянської армії.

Я абсолютно усвідомлено припинив вступ на філософський факультет відразу після школи, хоча закінчив її на чотири і п'ять. У той час для вступу необхідно було два роки стажу або служба у військах. Я пішов працювати, оскільки мені хотілося самостійності – зокрема, і від батьків, які на момент прийняття рішення [відкласти вступ у ВНЗ] були у відпустці. Вони були потім шоковані, що я йду в армію і не вступаю.

Перші мої спроби самостійності звелися до того, що я працював на заводі Арсенал [київське оборонне підприємство]. Я відразу зрозумів, що робота від дзвінка до дзвінка це важко і це не моє. І тоді я пішов готуватися до армії - здав на водійські права. І оскільки до армії залишалося всього чотири місяці, а байдикувати я не хотів, пішов працювати водієм. І вдячний цій праці, тому що люблю керувати машиною і відчуваю з нею спорідненість навіть донині.

- Яка улюблена марка автомобіля?

- Так питання вже не стоїть для мене. Я недавно був у відрядженні і зі щирим задоволенням відчув, що таке електромобіль. Мені показали, що таке Nissan Leaf [японський серійний електромобіль], я впевнений, що за електромобілями майбутнє. А так ... Мені важко говорити про улюблений автомобіль. На вихідних я завжди за кермом сам, а оскільки посада зобов'язує дотримуватися певних запобіжних заходів, то використовую броньований Mercedes-Benz.

- Ви відомі тим, що уважно ставитеся до свого зовнішнього вигляду. Кажуть, що яким би напруженим не був графік, у вас завжди в розкладі дня є спортзал, навіть якщо заради його відвідин треба прокинутися дуже рано.

- Сьогодні о пів на шосту [ранку] я свій кілометр вже проплив. (Інтерв'ю відбувалося о 12:00.) Не можу сказати, скільки часу приділяю спорту, але він - важлива складова мого життя.

- Як відпочиваєте?

- Для мене в цьому питанні головне - зміна обстановки. Люблю гірські лижі, виїзди на яхті, спортивні змагання - все те, що змушує свідомість відключатися. В іншому випадку перебуваєш в стані постійного думання. На жаль, за тиждень не вдається переключитися. Цього літа я був на Лазурному Березі у Франції, тиждень пройшов швидко.

- Що робить вас щасливим?

- Я щасливий в ті моменти, коли вся родина збирається разом [у Хорошковського троє дітей, двоє старших синів вчаться у Великобританії]. Напевно, з віком приходить розуміння того, що усе, що відбувається, треба сприймати з часткою іронії і більш спокійно. Якщо сприймати себе надто серйозно, то стане погано. (Посміхається) Ось недавно був у Чернівцях. Там Владика Лонгін [священнослужитель] усиновив 400 дітей - коли на них дивишся, відчуваєш щастя, нехай і зі сльозами на очах.

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.