Корреспондент: Голос Америки. Інтерв'ю з екс-спікером нижньої палати конгресу США Ньютом Гінгрічем

Ньют Гінгріч, екс-спікер нижньої палати конгресу США та колишній претендент на посаду господаря Білого дому, розповів Інні Прядко в № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 про дві проблеми Барака Обами та універсальний рецепт, користуючись яким, країна типу Гани може перетворитися на Південну Корею або Сінгапур.

У 1995 році журнал Time назвав республіканця Ньюта Гінгріча людиною року. Політик отримав це звання за роль, яку він зіграв в "республіканській революції". Тоді, після виборів 1994 року, багато в чому завдяки зусиллям Гінгріча демократи вперше за 40 років втратили більшість у палаті представників США, а він сам став спікером цієї палати.

І сьогодні 69-річний Гінгріч залишається одним із найавторитетніших політиків у США. Ще рік тому він вважався основним кандидатом у президенти від республіканців і навіть виграв праймеріз у декількох штатах, у підсумку поступившись Мітту Ромні.

Ще рік тому він вважався основним кандидатом у президенти від республіканців і навіть виграв праймеріз в декількох штатах

Розмовляючи з Корреспондентом в Ялті, куди Гінгріч прибув на форум YES, сивочолий доктор історичних наук підтвердив реноме головного інтелектуала американської політики. Він зі знанням справи розмірковував як про вибори в США, так і про закони, які роблять країни успішними.

- Що може завадити Бараку Обамі переобратися на другий термін?

- Обама несе тягар найгіршої економіки з часів Великої депресії і, будучи президентом вже чотири роки, він обтяжений цим фактором. По-друге, США зараз розколоті дискусією про те, чи варто посилити держрегулювання економіки або, навпаки, сфокусуватися на підтримці приватного сектору. І тут Обама обрав не ту сторону - у той час як 70% американців захищають більш вільну економіку, Обама виступає за посилення ролі уряду. І це теж тисне на нього. З іншого боку, величезною перевагою чинного президента є його особиста популярність - його вважають чудовою людиною.

- Наскільки вміло він користується цією перевагою?

- Дві ключові теми кампанії Обами - це спроба відмежуватися від тяжкої економіки, що дісталася в спадок від Джорджа Буша, і прагнення переконати країну, що Мітт Ромні впорався б гірше. Я не бачу, щоб Обама якимось чином давав нам позитивні сигнали про майбутнє. Швидше, він намагається сказати: я зробив усе, що міг, а Ромні не вдалося б і це. Ось ядро ​​його кампанії.

- Аналітики закидають республіканцям проблеми з висуненням єдиного кандидата. Чи вплинуло це на перспективи Ромні?

- Я б так не сказав. Демократи проходять через такі ж випробування кожного разу, коли їм доводиться обиратися не з президентського офісу. Хілларі Клінтон і Барак Обама змагалися до середини червня [вибори в США проходять у листопаді]. Але ззовні цей період [проміжних виборів кандидатів] завжди здається нервовим.

- Україна з часів Майдану змінилася. Чи позначилися зміни на думці США про Україну? Чи реальна перспектива застосування санкцій до українських лідерів?

- Я думаю, ми поки не виробили правильний підхід, щоб переконати вашу нинішню владу в тому, що демократія і верховенство закону дуже важливі, а закривати на замок опонентів небезпечно, причому небезпечно для всієї держсистеми.

Виходячи з відчуттів людей, з якими я спілкувався, Україна балансує між тим, щоб стати більш орієнтованою на Європу чи на Москву. А це несумісні речі - рано чи пізно вам доведеться обирати. І, мені здається, чим довше триває це балансування, тим більше молодих українців усвідомлюють, що їхнє майбутнє - частина західного світу. Але держструктури, мабуть, все ще тісно пов'язані з [главою РФ Володимиром] Путіним і Москвою, тому моя думка як зовнішнього спостерігача: існує напруга між цими двома баченнями українського майбутнього.

Ми в США сподіваємося, що Україна піде шляхом демократії і верховенства права, поступово інтегруючись із західним світом і стаючи багатшими.

- Наскільки в цьому сенсі шлях України відрізняється від інших екс-складових СРСР і чому?

- Є три різних приклади. Завжди залишалися прозахідними балтійські держави, які могли брати приклад зі скандинавських країн Фінляндії та Швеції, як і з Західної Європи. Тому [після розвалу СРСР] вони дуже швидко змінилися. Якщо ж ми візьмемо сателіти [СРСР] на кшталт Угорщини та Чехії - вони інтегруються повільніше, і перед ними все ще стоїть ряд викликів. Ну а такі держави, як Білорусь, зробили мінімальний прогрес, у першу чергу через своє політкерівництво.

Тут я хочу зазначити першорядний факт сучасного світу: верховенство закону дійсно має значення. Це важливо з двох причин.

По-перше, люди не будуть інвестувати, якщо можуть подумати, що їхні гроші вкрадуть. Одного разу я говорив з одним із керівників великої нафтової компанії про проект у Росії, який вимагав $ 500 млн інвестицій і міг би принести мільярди: мовляв, це ж така вигідна угода, чому б вам не інвестувати? На що він відповів: "Я б так і зробив, якби я був впевнений, що ми станемо володіти цим об'єктом. Але мені здається, у нас можуть просто відібрати $ 500 млн ". Тому закони, які працюють,  відіграють величезну роль: чим більше вони хиткі, тим більш обмежені іноземні інвестиції.

По-друге, це вкрай важливо, оскільки дає сигнал вашим успішним людям, чи можуть вони тримати гроші в країні або ж повинні виводити кошти за її межі. І коли ми бачимо країни, де держава може дістати все, що забажає, а люди виїжджають за кордон і вкладають туди свої гроші ... Це дуже ослаблює країну.

У разі таких приголомшливих прикладів, як Сінгапур і Південна Корея, які ще в 1960-х мали такий же дохід на одиницю населення, як Гана, саме верховенство закону стало головним фактором розвитку.

До речі, якщо виміряти, наскільки легко вкрасти власність у різних країнах, на цій підставі можна скласти рейтинг держав, які процвітають, та бідних.

- З цієї точки зору Україна ближча до Білорусі або до європейських країн?

- Звичайно, я не експерт і не інвестую гроші. Але із розмов з американцями, які працюють у Києві, а також з нашими політиками, ви все ж ближче до Європи. Хоча є тривожні сигнали про те, що ваше керівництво може недооцінювати загрози порушення верховенства закону. Але мені здається, в України є величезний потенціал стати сучасною державою із сучасною економікою.

***

Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.