Корреспондент: Зарубали вікно в Європу. Спроби Києва переконати ЄС у прихильності демократії не приносять результату
Київ всіма засобами намагається переконати Євросоюз у своїй прихильності до демократії та обґрунтованості кримінального переслідування Юлії Тимошенко. Але ні безкоштовні квитки на Євро-2012, ні поїздки найвищих українських чиновників в Європу плодів не приносять, пише Ірина Соломко у №46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року.
Війна на два фронти – в такому становищі опинився офіційний Київ, після того як почалося кримінальне переслідування Юлії Тимошенко, лідера опозиції. Битву на внутрішній арені влада виграє – Леді Ю сидить у Качанівській колонії, опозиція не змогла перемогти на парламентських виборах. Але ситуація на зовнішньополітичному фронті – оцінка Заходом дій Президента Віктора Януковича і його команди – для влади відверто програшна.
Останнім часом на свою адресу люди з Банкової почули від найвищих єврочиновників безліч неприємних висловлювань. А число іноземних візитів Президента у 2012-му скоротилося вдвічі в порівнянні з попереднім роком. Причому три з десяти його офіційних вояжів, що відбулися, припали на Росію.
Все це лише відлуння тієї боротьби, яку українські власті ведуть в Євросоюзі. За два останні роки Президент і його команда кинули кращі сили на те, щоб переконати Захід в обгрунтованості своїх дій у відношенні Леді Ю і наявності позитивних змін, які відбуваються в країні. Головними євролобістами стали високопосадові чиновники – перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський, секретар Радбезу Андрій Клюєв і глава МЗС Костянтин Грищенко.
Їхні успіхи скромні. "Ходоки з України тут фактично вже не справляють враження", – каже Ольга Шумило-Тапіола, експерт Центру Карнегі в Брюсселі, де розташована штаб-квартира Євросоюзу.
В Брюссель українська влада вливає величезні кошти, які навіть складно оцінити. Але використовуються вони нераціонально
В Брюссель українська влада, за словами Ігоря Когута, голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вливає величезні кошти, які навіть складно оцінити. Але використовуються вони нераціонально: гроші йдуть на створення масовості контактів, організацію обідів, брифінгів та круглих столів. Але конкретної загальної стратегії немає.
"Але найкращий спосіб просування України – це якісні інституційні зміни в країні", – упевнений Когут.
Під знаком Клюєва
Українські політики й чиновники активізували свої контакти з європейськими колегами, за словами Шумило-Тапіоли, кілька років тому, з початком процесу над Тимошенко. Головним провідником інтересів влади в Брюсселі став Клюєв, який тоді займався питанням євроінтеграції України на посаді першого віце-прем'єра.
З легкої руки Клюєва офіційний Київ отримав структуру, професійно зайняту лобіюванням її інтересів у Брюсселі
За Клюєва регіонали підписали договір про співпрацю з Прогресивним альянсом соціалістів і демократів (ПАСД) – другою за чисельністю групою в Європарламенті (ЄП). Крім того, він встановив приятельські стосунки зі Штефаном Фюле, Єврокомісаром з питань розширення ЄС і політики добросусідства. З легкої руки Клюєва офіційний Київ також отримав структуру, професійно зайняту лобіюванням її інтересів у Брюсселі.
Мова йде про неурядову організацію Європейський центр сучасної України, яку експерти вважають головним форпостом влади на Заході. Його виконавчий директор Інна Кірш народилася в НДР і багато років пропрацювала разом з чоловіком Робертом ван де Ватером в Європарламенті в таборі соціалістів. Як повідомило Корреспонденту джерело в представництві Єврокомісії, саме ван де Ватер був головним ідеологом укладення договору про співпрацю між Партією регіонів і ПАСД.
Центр розпочав свою роботу в грудні минулого року. Кірш заявила Корреспонденту, що створення цієї структури було її особистою ініціативою, вона не представляє інтересів ПР, а працює на справу загальноєвропейської соціал-демократії. Крім того, Кірш прийшла ідея просування України в Європу, чим вона і вирішила зайнятися.
Але це просування має явно прорегіональний ухил, адже серед засновників центру, крім європейців, перебувають відразу три нардепи-регіонали – Леонід Кожара, Євген Геллер і Віталій Калюжний. Сама Кірш в бесіді з виданням визнала, що ідея появи центру належить Клюєву, коли він в ранзі першого віце-прем'єра вів переговори про асоціацію між Україною та ЄС.
Основний проект, який сьогодні здійснює центр, – випуск щотижневого дайджесту про події в Україні. Його розсилають різним міжнародним структурам, а також
європарламентаріям
Основний проект, який сьогодні здійснює центр, – випуск щотижневого дайджесту про події в Україні. Його розсилають різним міжнародним структурам, а також європарламентаріям. Поки країна готувалася до виборів, співробітники Кірш готували додаткові звіти і на цю тему.
Виконавчий директор центру наполягає, що дайджести показують об'єктивну картину. Але один з її адресатів у Брюсселі на правах анонімності розповів Корреспонденту, що розсилка виглядає занадто лояльною стосовно української влади і не справляє враження об'єктивної добірки інформації.
Серед акцій, проведених центром, став травневий візит Рената Кузьміна, першого заступника глави Генпрокуратури України до Брюсселя. У ході поїздки він зустрівся з євродепутатами і розповів їм версію влади про те, за що посадили Тимошенко, а також про її причетність до вбивства депутата Євгена Щербаня.
Цього літа центр вийшов за рамки Європи і уклав у США договір про лобіювання з Віном Вебером, спецрадником кандидата-республіканця Мітта Ромні.
За словами Кірш, за свою роботу центр грошей ні від України, ні від ПР не отримує, існуючи на членські внески. Частина грошей організація отримує з європейських структур, але тільки під конкретні проекти. Кірш не захотіла назвати бюджет своєї організації, лише запевнила, що він незначний.
Сприяння самої німкені справам регіоналів незначним не назвеш. У день виборів Корреспондент зустрів її з чоловіком у прес-центрі ПР
Сприяння самої німкені справам регіоналів незначним не назвеш. У день виборів Корреспондент зустрів її з чоловіком у прес-центрі ПР. Виконавчий директор центру була присутня на прес-конференції ключових спікерів, а також багато спілкувалася з радником Президента Ганною Герман, що відповідала в штабі за роботу зі ЗМІ.
Джерело видання в ПР повідомило, що німкеня з чоловіком координували зв'язок регіоналів з іноземними журналістами, причому отримували плату за свою роботу. Кірш це заперечує, уточнюючи, що їй було цікаво подивитися на вибори і вона безкорисливо допомагала кільком німецьким журналістам подолати зайву закритість представників партії влади.
Нове обличчя
Європейський центр сучасної України продовжує роботу, ініційовану Клюєвим. Але сьогодні офіційний Київ у Європі представляє вже інша людина – Хорошковський. Кірш визнає, що в Брюсселі до цього чиновника, який посів крісло першого віце-прем'єра в лютому 2012 року, ставляться інакше, ніж до його попередника Клюєва.
"Його [Клюєва] сприймають дуже добре, у нього великий вплив там [у Брюсселі]. І це не пов'язано з фінансовими питаннями: Клюєв нікому ніколи нічого не платив, я це точно знаю. Тут важливо, як особистість себе веде", – заявила Кірш. Розповісти, як саме сприймають в штаб-квартирі ЄС Хорошковського, вона не захотіла.
Хорошковський схильний використовувати у своїй роботі "українські" методи
Опитані експерти були більш відверті, вказавши, що цей чиновник схильний використовувати у своїй роботі "українські" методи. Наприклад, влітку у вітчизняних ЗМІ з'явилися дані про те, що півсотні депутатів ЄП отримали від імені Хорошковського запрошення на матчі Євро-2012 з місцями у vip-секторі. Ціна кожного такого квитка перевищувала кілька тисяч євро. Ніхто з євродепутатів запрошенням не скористався.
Перший віце-прем'єр в розмові з Корреспондентом заявив про свою непричетність до "подарунку". Мовляв, насправді в рамках робочих поїздок він лише запрошував партнерів відвідати Україну під час проведення Євро-2012. Інформацію про "дорогі квитки" він назвав вигадкою й елементами чорного піару.
Однак історію із запрошеннями підтвердила Кірш, а також Кость Бондаренко, голова фонду Українська політика. Бондаренко, який, за даними видання, співпрацює з Хорошковським у питаннях євроінтеграції, пояснив: такі "представницькі витрати" на vip-гостей Євро-2012 були передбачені резервним фондом Кабміну.
Хорошковський і МЗС також роблять ставку на євродепутатів, чия репутація в ЄП сумнівна
Хорошковський і МЗС також роблять ставку на євродепутатів, чия репутація в ЄП сумнівна. Так, українське зовнішньополітичне відомство регулярно організовує зустрічі представників Кабміну з Олександром Мирським, членом ПАСД з Латвії. Колеги вважають його проросійським політиком, який навіть має нагороду від президента РФ Володимира Путіна. Наїздами буваючи в Україні, Мирський незмінно випускає за підсумками своїх вояжів позитивні заяви про хід реформ та успіхи української влади.
"Набагато важливіше, щоб соціал-демократи їхали сюди [в Україну] зі своїми критичними поглядами, ніж якщо хтось говорить те, що хтось хоче почути", – дивується з цього приводу Кірш.
Мирський відмовився коментувати тему своїх поїздок в Україну і відносини з владою, зажадавши вичитки повного тексту статті і відсутності в ній будь-яких інших коментарів
МЗС пояснює контакти з латвійцем тим, що він ініціював створення парламентського клубу Україна – ЄС. Сам Мирський відмовився коментувати тему своїх поїздок в Україну і відносини з владою, зажадавши вичитки повного тексту статті і відсутності в ній будь-яких інших коментарів.
Позитивними оцінками діяльності української влади відзначився ще один представник ПАСД – чех Лібор Роучек, віце-президент групи соціал-демократів у ЄП. Ще на початку 2012-го він активно критикував ситуацію в Україні і навіть ставив під сумнів існування договору між ПАСД і ПР про співпрацю.
"Ми очікуємо, що наші партнери будуть поважати цінності, на яких базується європейська інтеграція. А процеси, які є в Україні, зокрема щодо екс-прем'єра Юлії Тимошенко, таким цінностям не відповідають", – заявив у той період Роучек, перебуваючи в Брюсселі.
Але минуло кілька місяців, і, виступаючи вже в Києві на з'їзді ПР, депутат заговорив інакше. "В останні два роки позитивних змін було багато. Ми хочемо, щоб ваша країна стала успішною, повноцінною політичною демократією і повністю інтегрованим членом європейської родини", – сказав чех, оточений регіоналами.
Джерело Корреспондента у представництві Єврокомісії пояснило пертурбацію поглядів Роучека одним його неофіційним візитом в Україну.
"Не хочеться думати про погане – політичну корупцію. Але я знаю, що до з'їзду Роучек був з візитом у Криму. Чим він там займався, не зовсім зрозуміло", – заявив співрозмовник видання. Сам чеський соціал-демократ відмовився відповісти на запитання редакції.
Даремне лобіювання
Представники влади, працюючи з євроістеблішментом, мають декілька завдань. До виборів вони готували Захід до визнання голосування демократичним. Але головне – "ходоки" від влади намагаються довести Брюсселю ефективність і необхідність проведених у країні реформ. Ще одна їхня мета – припинення "м'якої" міжнародної ізоляції Януковича.
Крім глобальних завдань, Когут у діяльності українських vip-чиновників бачить і особистий інтерес. Мовляв, і Хорошковський, і Клюєв – це ті люди, які хочуть їздити в Європу навіть у випадку, якщо проти України введуть санкції за зразком Білорусі.
Але як би не старалася влада, безкоштовні квитки на Євро, візити
європарламентарів до Криму або створення спеціальних центрів співпраці не принесли плодів: Євросоюз продовжує дистанціюватися від України
Але як би не старалася влада, безкоштовні квитки на Євро, візити європарламентарів до Криму або створення спеціальних центрів співпраці не принесли плодів: Євросоюз продовжує дистанціюватися від України. Так, саміт Україна – ЄС відкладено на невизначений термін, дата підписання Договору про асоціацію між Брюсселем і Києвом все так само невідома. Президента все рідше звуть з офіційними візитами в європейські країни, а підсумки парламентських виборів на заході континенту назвали кроком назад на шляху демократії.
Вадим Омельченко, президент Інституту Горшеніна, зазначає, що зрозуміла в Україні зв'язка "послуга – дія" у Європі не спрацьовує. Ті формати, які прийняті у нас, – хтось водить гостей в сауну, хтось на полювання, а хтось організовує саміт – європейці сприймають як певну екзотику. "Але на прийняття стратегічних рішень це не впливає", – уточнює експерт.
Офіційний Київ не розуміє, на думку аналітиків, що є пріоритетом для ЄС. "Треба їхати [на Захід] не з обіцянками та обідами в ресторанах, а з презентаціями реальних успіхів і реформ. Януковича витягне з ізоляції тільки демократизація країни і реформи", – вважає Когут.
У відповіді за всіх
Три чиновники, які активніше за інших лобіюють інтереси української влади в Європі
Валерій Хорошковський, перший віце-прем'єр-міністр
Має офіційний статус головного євроінтегратора в уряді – з цією метою в секретаріаті Кабміну під його управлінням створено спеціальний департамент.
З європейськими депутатами контактує через експертів – наприклад, через Костя Бондаренка та його фонд Українська політика. Близький з депутатом Європарламенту від Латвії Олександром Мирським.
Влітку 2012 року від імені Хорошковського 50 депутатів Європарламенту отримали запрошення на матчі Євро-2012 у vip-сектор (ціна квитка перевищувала кілька тисяч євро).
Андрій Клюєв, секретар Ради національної безпеки й оборони України
Має бізнес-активи в Європі. Займається європейською темою ще з тих часів, коли обіймав посаду першого віце-прем'єр-міністра. У Клюєва гарні стосунки зі Штефаном Фюле, Єврокомісаром з питань розширення ЄС і політики добросусідства.
Є ідейним натхненником Європейського центру сучасної України. Ця структура інформує депутатів Європарламенту про ситуацію в країні, організовує зустрічі та інші заходи, присвячені українській тематиці. Інна Кірш, виконавчий директор центру, привозила до Брюсселя Рената Кузміна, першого заступника глави Генпрокуратури України, щоб той розповів євродепутатам про справу екс-прем'єра Юлії Тимошенко.
Володимир Вечерко, нардеп-регіонал, перший заступник голови комітету ВР з питань європейської інтеграції, співголова парламентського клубу Україна – ЄС
З європейськими парламентаріями контактує безпосередньо, використовуючи своє службове становище, а також через спеціально створений фонд Європейський розвиток. Ця структура, яка діє з травня 2008 року, проводить різні конференції та інші заходи з метою сприяння євроінтеграції України.
За даними експертного опитування, проведеного Корреспондентом
***
Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.