Корреспондент: Ціна питання. Що отримає і що втратить Україна у разі підписання Угоди про асоціацію

Представники політичної та економічної еліти відповідають на запитання Корреспондента про те, що отримає і що втратить Україна після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, пишуть Христина Бердинських та Інна Прядко у №37 видання від 20 вересня 2013 року.

На початку осені українська влада нарешті зробила вибір між Євросоюзом (ЄС) та Митним союзом (МС) Росії, Білорусі та Казахстану на користь першого. Розворот до Європи офіційний Київ зробив напередодні саміту Східного партнерства, який відбудеться в листопаді у Вільнюсі. Там, можливо, Україна підпише Угоду про асоціацію (УА) з ЄС і розширений договір про Зону вільної торгівлі (ЗВТ). Заради цього Верховна Рада з початку вересня стала посилено приймати закони, необхідні для інтеграції з ЄС. Щоправда, Києву довелося пережити чергову торговельну війну з РФ.

Чи вірний шлях Україна обирає? Які вигоди і втрати? Куди йде решта світу? Ці та інші питання обговорять учасники форуму YES – Ялтинська європейська стратегія з 19 по 22 вересня. Вже десять років поспіль на березі Чорного моря його проводить Віктор Пінчук, український мільярдер і філантроп.

Напередодні відкриття YES Корреспондент запропонував ключовим учасникам форуму – українським та іноземним політикам та економістам – відповісти на запитання про найближче майбутнє України. Воно звучить таким чином: "Після підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС, якщо воно відбудеться, в України напевно почнеться економічна і торговельна інтеграція з ЄС та охолодження торговельних відносин з Росією – остання вже дала це чітко зрозуміти. Багато хто вважає, що українські товари будуть неконкурентоспроможними на європейських ринках. Чи не потьмяніють у зв'язку з цим вигоди для України від асоціації з ЄС на тлі охолодження відносин з Росією?".

Представники російського уряду і бізнес-структур від коментарів утрималися.

Штефан Фюле, єврокомісар Європейської комісії з питань розширення та політики сусідства:

По-друге, давайте дамо слово аргументам.

- Незалежні дослідження свідчать, що експорт до країн ЄС може з часом подвоїтися, що приведе до зростання ВВП. Приміром, у 2011 році Germany Advisory Group [німецька консультативна група] оцінила збільшення ВВП України в 11,8% в довгостроковій перспективі.

Ще більше переваг від УА принесе той позитивний ефект, який стане результатом економічних реформ, зближення правових та регуляторних норм з ЄС, а також
лібералізації ринку

- Ще більше переваг від УА принесе той позитивний ефект, який стане результатом економічних реформ, зближення правових та регуляторних норм з ЄС, а також лібералізації ринку.

- Наведу конкретний приклад значення ЗВТ: українські експортери зможуть економити 487 млн ​​євро щорічно завдяки зниженню імпортних мит й отримають нові ринкові можливості в ЄС – на найбільшому світовому ринку. Це стимулюватиме інвестиції, а також модернізацію ключових українських галузей, таких як сільське господарство, що, у свою чергу, поліпшить умови праці.

- Дослідження очевидно доводять, що економічна асоціація з ЄС більш вигідна, ніж приєднання до Митного союзу. Недавнє дослідження Світового банку (СБ) показало, що членство в МС буде "форматом, що скорочує ВВП і де негативні ефекти торгового відтоку, безсумнівно, придушать будь-які позитивні ефекти налагодження торговельних потоків". З іншого боку, в заяві СБ відзначається "позитивний ефект, пов'язаний з багатосторонньою торговельною інтеграцією, такою як членство у СОТ і Зона вільної торгівлі з ЄС".

Віктор Пінчук, організатор Десятого форуму YES – Ялтинська європейська стратегія, бізнесмен і філантроп:

Ще зовсім недавно ми жили в геополітичній реальності, в якій і Захід, і Росія просувалися в бік однакових стратегічних цілей і цінностей, а незалежні держави Східної Європи, особливо Україна, могли залишатися в дружніх відносинах і з тими і з іншими. Але все змінюється на наших очах. Для мене завжди була неприйнятною постановка питання, за якої Україна була змушена вибирати між Росією і Європою, відмовляючись від одного цивілізаційного напрямку на користь іншого. Але, схоже, зараз країна стоїть перед таким жорстким вибором, наслідки якого, боюся, зараз навіть важко прорахувати.

Не стану передбачати нову "холодну економічну війну", але прогнозую, що тотально ускладняться не тільки відносини Росії з Україною, а й Росії з Європою. Від такого розриву постраждають усі – і Україна, і Європа, і Росія. І це тривожить
мене найбільше

Справа не тільки і не стільки в економічних втратах і потрясіннях. Реакція російської влади на можливе підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС демонструє, наскільки життєво важливо для Росії мати по сусідству Україну – якщо не братську, то союзну. І якщо "європеїзація" нашої країни пройде ціною розриву цього психологічного зв'язку – це рішення може стати розділовою межею між до і після. Не стану передбачати нову "холодну економічну війну", але прогнозую, що тотально ускладняться не тільки відносини Росії з Україною, а й Росії з Європою. Від такого розриву постраждають усі – і Україна, і Європа, і Росія. І це тривожить мене найбільше.

Саме тому я, будучи безумовним прихильником успішної широкої Європи, може, як ніколи раніше з надією очікую дискусій і пошуків рішень на ялтинській щорічній зустрічі, яка завжди створювала синергію, а не бар'єри.

Домінік Стросс-Кан, екс-глава МВФ (2007-2011):

Негайним ефектом від підписання угоди стало б зниження тарифів для українських експортерів на суму близько 500 млн євро, що принесло б найбільшу користь агросектору (хоча ЄС утримує тарифи та імпортні квоти для деяких продуктів). Українським виробникам також доведеться зіткнутися з більшою конкуренцією, обмеженою захисними заходами в окремих секторах (наприклад в автопромі), а також з витратами на адаптацію до стандартів, яких вимагають європейські регулятори.

Але головною перешкодою є опір з боку Росії: нещодавно російський уряд спробував збільшити ціну угоди для України, давши зрозуміти, що її укладення може покласти початок торговій війні. То чи вартий документ підписання для української економіки? Насправді тут два питання. Перше – чи дозволить УА з ЄС збільшити експорт, економічне зростання, доходи і добробут в Україні. Друге – чи варті ці переваги того, щоб платити за них тимчасовою або постійною напруженістю у відносинах з Росією, або Україна повинна зважити на бажання РФ і приєднатися до Митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії.

Для початку давайте оцінимо вигоди для України. ЄС являє собою ринок обсягом $ 17,6 трлн і 500 млн споживачів. Експорт України до країн ЄС становить близько 15 млрд євро – це близько третини загального товарного експорту країни. Значна частка цього експорту припадає на металопродукцію, машинобудування і продукцію рослинництва. Зона вільної торгівлі з ЄС дозволить знизити тарифи або нетарифні бар'єри в цих секторах, але фактично її статистичний ефект обмежений. У агросекторі, де Україна має найбільше двостороннє сальдо з ЄС, Зона вільної торгівлі, за оцінками, додасть 2,6% до доходів виробників. Однак динамічний вплив ЗВТ може бути важливим: ЗВТ – дуже амбітний проект, здатний допомогти підвищити стандарти до рівня ЄС, щоб створити бізнес-середовище, що дозволяє європейським компаніям більше інвестувати в Україну та інтегрувати її в європейський ланцюжок поставок.

ПІІ з технологічно розвинених країн є потужним двигуном зростання
продуктивності. Притому що зарплати в [українській] промисловості становлять третину польських і близько половини латвійських, Україна дуже швидко стала б конкурентоспроможною

На ЄС вже припадає основна частка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) [в Україну]. Як відомо, ПІІ з технологічно розвинених країн є потужним двигуном зростання продуктивності. Притому що зарплати в [українській] промисловості становлять третину польських і близько половини латвійських, Україна дуже швидко стала б конкурентоспроможною.

Нарешті, як свідчить класична економіка торгових угод, розроблена в 1950-х роках [англійським економістом] Джеймсом Мідом і [американським економістом] Джейкобом Вайнером, питання полягає в тому, щоб зрозуміти: чи виявиться кінцевим результатом торгової угоди формування або відтік товарообігу? Поліпшення доступу європейських товарів на український ринок може привести до ослаблення інтересу до російських товарів. В останні роки інтенсивність торгівлі відповідала протилежній тенденції: товарообіг Росії з Україною збільшився майже вчетверо за останні десять років, в той час як між ЄС і Україною – у два з половиною рази. Сьогодні обидві сторони дають близько 30% української торгівлі.

Підписавши запропонований договір про ЗВТ і завдавши шкоди своїм відносинам з Росією, Україна дійсно відчує короткочасний біль, але важко сказати без подальших досліджень, чи отримає вона довгострокову вигоду

Якщо користуватися термінологією теорії ігор, так наскільки серйозними є загрози Росії? Деяким галузям доведеться дійсно важко: до 40% обсягу виробництва в машинобудуванні експортується до Росії. Інші урізноманітнять свої ринки збуту і знайдуть нові після перехідного періоду. У короткостроковій перспективі ціна [УА з ЄС] буде великою, але в довгостроковій ситуація може бути іншою. Навіть більше, МС, пропонований Росією, змусить Україну порушити свої зобов'язання перед СОТ, тому це сумнівна альтернатива.

На закінчення – підписавши запропонований договір про ЗВТ і завдавши шкоди своїм відносинам з Росією, Україна дійсно відчує короткочасний біль, але важко сказати без подальших досліджень, чи отримає вона довгострокову вигоду.

Леонід Кожара, міністр закордонних справ України:

УА між Україною і ЄС у жодному разі не спрямована проти інтересів третіх країн. Більше того, я впевнений, вона несе в собі певні вигоди і нові перспективи як для наших двосторонніх взаємин з Росією, так і для співпраці у форматі Україна – Росія – ЄС.

Для нашої країни ЄС і Росія є найважливішими торговими партнерами. Виробникам ЄС цікаві величезні можливості обох наших країн – і більш ніж 140- мільйонний ринок Росії, і 46-мільйонний український ринок. У свою чергу, у зовнішній торгівлі Росії частка ЄС становить близько 50%, а Україна займає п'яте місце серед країн – торговельних партнерів РФ. Торік товарообіг між ЄС і Росією досяг рекордних показників – $ 440 млрд, Росія стала третім після США і Китаю торговим партнером ЄС.

Виходячи з такої високої динаміки взаємодії, ми впевнені, що підписання УА і створення ЗВТ між Україною та ЄС тільки зміцнить нашу співпрацю з Росією.

Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції:

Важливо пам'ятати, що Угода про асоціацію стосується не тільки зниження тарифів, а й зближення стандартів і нормативів, що посприяє перетворенню України на більш сприятливе для бізнесу середовище. Частка прямих іноземних інвестицій з ЄС [в Україну] вже становить 80%, проте, враховуючи стратегічне положення України, розвинену інфраструктуру та висококваліфіковані трудові ресурси, ця цифра повинна бути навіть більшою. У разі формування більш прозорого і сприятливого бізнес-середовища я не здивуюся, якщо в найближчі роки в Україну переміститься багато виробництв. Угода про асоціацію могла б, по суті, трансформувати економіку країни. І, до речі, давайте не будемо забувати, що відкрита для бізнесу й успішна Україна була б вигідною і Росії.

Арсеній Яценюк, голова політради ВО Батьківщина:

Це одна з причин, чому в довгостроковій перспективі нам все таки вигідніше рухатися в ЄС. Європейський ринок – набагато більший, інвестиційний потік – значно глибший, а перевага в сучасних технологіях – просто колосальна. І його цінності, і європейська політична культура нам ментально куди ближча.

Демократія і повага прав людини повинні стати головними статтями нашого імпорту з Європи. Саме тому для мене особисто, для мільйонів моїх співвітчизників курс на ЄС – питання політичне, воно значно ширше, ніж поточна комерційна вигода. При цьому навіть на такому складному ринку, як російський, капітулювати не можна, треба боротися за мінімізацію втрат, використовуючи ті можливості, які нам дає членство наших країн у СОТ.

Ми повинні шукати альтернативу – неполітизовані ринки, де можливості для наших товаровиробників не залежать від того, в якому настрої прокинувся глава конкретної держави

Безумовно, російський ринок для України дуже важливий, він ємний і комерційно привабливий, але ще більше – ризикований. Тепер вже це очевидно всім. Ми повинні шукати альтернативу – неполітизовані ринки, де можливості для наших товаровиробників не залежать від того, в якому настрої прокинувся глава конкретної держави.

Правда ось у чому: обсяг ринку ЄС у вісім разів більший, ніж у країн МС, не кажучи вже про рівень цього ринку. Тому нам це вигідно не тільки політично, а й економічно. Необхідно підписати Угоду між Україною та ЄС 28 листопада у Вільнюсі. Коли повністю запрацює Зона вільної торгівлі, вона розширить нашу присутність на європейському ринку, дозволить створити нові робочі місця, а отже, стратегічно компенсує тактичні втрати, які для нас приготували в Кремлі.

Стратегія зниження залежності не є тотожною курсу на згортання зв'язків з Росією. Кілька місяців тому я закликав керівництво РФ усвідомити, що Україна остаточно зробила свій європейський вибір і що потрібно розпочати великомасштабні і глибокі українсько-російські переговори про те, як далі будувати наші відносини за новою формулою, у якій Україна є частиною ЄС і де Росія залишається одним з найбільших партнерів України і всього Європейського Союзу. Українсько-російське добросусідство у великій Європі – це те, що потрібно нам, Росії та Євросоюзу. Я впевнений, що так і буде після того, як емоції вщухнуть і всі політичні гравці усвідомлять нові реалії.

Паскаль Ламі, екс-глава Світової торгової організації (2005-2013):

Але торгова політика це не дипломатія. Це інструмент економічного розвитку, який Україні варто розглядати саме таким чином.

Як краще інтегрувати свою економіку у світову економіку, взаємозалежність якої все більше посилюється, – ось ключове питання. Перша відповідь на нього була отримана, коли Україна приєдналася до СОТ у 2008 році після довгих переговорів. Умови цього приєднання є фундаментом, на якому держава може вибудовувати інші торговельні угоди, але тільки в одному напрямку – [за принципом] СОТ – плюс [зобов'язання з лібералізації торгівлі, прийняті країною понад зобов'язання в рамках СОТ].

На мою думку, чого б це не коштувало, Україні варто йти за принципами торгової політики, яку проводять такі країни, як Мексика або Південна Корея

На мою думку, чого б це не коштувало, Україні варто йти за принципами торгової політики, яку проводять такі країни, як Мексика або Південна Корея, укладаючи багатосторонні угоди – регіональні з одного боку і двосторонні про взаємну відкриту торгівлю з іншого – без "супернаціоналізації" свого торговельного режиму тією мірою, як це вирішили зробити члени ЄС чи МС.

Я бачу три причини для прийняття такої стратегії.

1 . Переваги України відрізняються від тих, які мають члени ЄС чи МС, – це значна кількість орних земель, недорога кваліфікована робоча сила, корисні копалини.

2. Половина торгівлі [України] припадає на ЄС і МС. Співвідношення експорту та імпорту з кожної з цих організацій взаємно доповнює одне одного і має так лишатися в осяжному майбутньому.

3. Враховуючи зростання важливості усунення нетарифних бар'єрів у торгівлі, таких як регуляторні заходи обережності, Україна перебуває у сприятливій ситуації, щоб з вигодою використовувати своє проміжне положення. Регуляторні [торгові] режими ЄС і МС, на мій погляд, в майбутньому повинні будуть прийти до спільного знаменника – під егідою певних торгових рамок і економічної угоди, що включає енергетичні питання. Приєднання до нього України може стати умовою, на якій зійдуться і ЄС, і МС заради укладення такої угоди.

Україна не повинна забувати, що економічне зростання в найближчі десятиліття буде зосереджене зовсім не в тих країнах, які сьогодні є її головними торговельними партнерами

Нарешті, Україна не повинна забувати, що економічне зростання в найближчі десятиліття буде зосереджене зовсім не в тих країнах, які сьогодні є її головними торговельними партнерами. Це ще одна причина бути відкритими, як це зробили Мексика і Південна Корея, про які я згадував.

Віталій Кличко, лідер партії УДАР:

Росія з року в рік ставить перед собою приблизно такі самі завдання, але, незважаючи на наявність гігантських сировинних ресурсів, ще не досягла успіхів у їхньому вирішенні. Тому в рамках Митного союзу ми приречені на консервацію нашої неконкурентоспроможності.

Досягти європейських стандартів непросто. Тим більше якщо в діях Росії і далі переважатимуть емоції, а не готовність до рівноправного співробітництва. Однак не варто перебільшувати загрозу для України

Звичайно, досягти європейських стандартів непросто. Тим більше якщо в діях Росії і далі переважатимуть емоції, а не готовність до рівноправного співробітництва. Однак не варто перебільшувати загрозу для України. По-перше, Росія не може повністю виключити співпрацю з Україною. В іншому випадку досить серйозно постраждає сама Росія – економічна війна нікому не вигідна. З іншого боку, європейська інтеграція дає потужні передумови до розвитку потенціалу кожної країни. Польща, яку на початку 1990-х можна порівняти за всіма показниками з Україною, з постсоціалістичної держави перетворилася на одну з найбільш стабільних економік ЄС. Україні є що запропонувати ЄС – космічні програми, авіа- і кораблебудування, розвиток ІТ-сектору. У нас дійсно є всі шанси стати одними з найкращих – якщо зуміємо скористатися можливостями.

Нуріель Рубіні, професор економіки в школі бізнесу Стерн Нью-Йоркського університету (передбачив глобальну фінансову кризу 2008 року):

У короткостроковій перспективі Росія дійсно може відповісти [на підписання УА з ЄС] черговою порцією торговельних обмежень, які вдарять по українському експорту і погіршать і без того об'ємний дефіцит поточного рахунку. Враховуючи важкий графік погашення боргів на 2014-2015 роки, Україні, можливо, доведеться кинути всі сили на виконання зовнішніх фінансових зобов'язань, якщо країна досягне нової угоди з МВФ. Ситуацію ускладнює значна схильність України до впливу [економічного] спаду в Китаї. План реформ, що заслуговує на довіру і націлений на фіскальні та монетарні вразливості, а також інституційний та бізнес-клімат, матиме вирішальне значення в забезпеченні доступу до ринків капіталу, щоб вижити в складний період і водночас відкрити Україні дорогу до перетворення на більш стійку державу в майбутньому.

У середній і довгостроковій перспективі – і це, схоже, вже стало очевидним для української влади – переваги від інтеграції з ЄС набагато перевершать витрати на перший етап адаптації

У середній і довгостроковій перспективі – і це, схоже, вже стало очевидним для української влади – переваги від інтеграції з ЄС набагато перевершать витрати на перший етап адаптації. Поряд з лібералізацією торгівлі перетворення на більш "європейську" економіку дає й інші важливі переваги через структурне та інституційне зближення з ЄС. Ці реформи зміцнять впевненість як внутрішніх, так і іноземних інвесторів, допомагаючи Україні диверсифікувати ризики і стати менш вразливою перед зовнішніми цінами і фінансовими ударами. Навіть більше, як показує приклад Білорусі, зближення з РФ (як і членство Росії в СОТ) не рятує членів Митного союзу від торговельних конфліктів. Фактично, відтоді як МС був запущений, торгівля між його членами та іншою частиною світу стагнує.

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 20 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.