Культура харчування. Ресторанний і застільний етикет в країнах Європи

Практично в кожній країні Старого світу за кілька століть сформувалися унікальні правила приготування страв, застільного етикету та формату прийому їжі. Euromag склав огляд основних правил хорошого і поганого тону в ресторанах різних країнах Європи.

В Італії все крутиться навколо макаронів. Але не кожному гостю відомо, що правильно їсти спагетті, накручуючи їх на виделку, без використання ложки. Крім того, італійці не замовляють пасту в якості основної страви, це закуска, за якою слідує як мінімум ще одна зміна страв. При оплаті за рахунком гості повинні порахувати coperto за посуд і прилади. Особливо задоволені обслуговуванням можуть залишити чайові на столі.

Кава після їжі теж п'ється за правилами. Кожен сорт кави п'ється в певний час доби. Щоб встати з ранку, потрібен міцний еспрессо, на сніданок італійці замовляють капучіно або латте маккіато. Після обіду і до пізнього вечора італійці п'ють тільки Un espresso per favore.

Якщо гість запрошений до італійців додому, не варто з'являтися без подарунка. Годиться невелика закуска або квіти. Єдине, що заборонено, - це хризантеми. Вони вважаються в Італії цвинтарними квітами.

В Іспанії теж є особливості, яких слід дотримуватися. Сієста - святий для іспанців час доби. З 13.30 до 16.30 власники магазинів закривають свої двері, втім, як і багато італійців. Тому час прийому їжі суворо регламентований.

Вечеря починається не раніше 21 години, в містах голодні відвідувачі можуть замовити вечерю близько опівночі. Тапас, маленькі закуски в глиняних піалах, прийнято їсти за допомогою серветки за барною стійкою. У витончених ресторанах все по-іншому. Сідати за стіл, де вже є відвідувачі, не прийнято навіть у кафе . Часто вечеря супроводжується музикою, однак не варто плескати в такт фламенко, якщо немає впевненості у власному почутті ритму. Іспанці дуже чітко вловлюють "фальш" і в питанні музики не розуміють жартів.

При оплаті в Іспанії не завжди розуміють поняття "роздільний рахунок".

В Австрії особливі правила стосуються, в першу чергу, кав'ярень, особливо у Відні. Тут офіціант все ще очікує, що до нього будуть звертатися "Пане офіціант". Слід так і чинити, тому що за винятком першого замовлення добре одягнений, але не балакучий пан підійде тільки на вимогу. Разом з кавою він подасть безкоштовну воду, а також запропонує свіжі газети. За це гості повинні віддячити його чималими чайовими (від 10 до 20%). В Австрії особливу увагу приділяють титулу візаві: "пан магістр" або "пані доктор".

Крім сніданку, обіду і вечері, тут є ще перекус в першій половині дня і перерва на каву після обіду.

При вході у французький ресторан не варто займатися самоуправством, офіціант підійде і уточнить - скільки місць необхідно. Також практично скрізь у Франції, крім страв "à la carte", є "меню", яке значно дешевше. Тільки десерт доведеться замовляти окремо.

Обід може тривати у Франції довше, ніж у багатьох сусідніх країнах. Можна почати їсти в 12.30 і закінчити близько двох. Французи дуже дружать з формулами ввічливості. Перед початком прийому їжі вони завжди побажають Bon appétit, а наприкінці On a bien mangé. До меню французи охоче подадуть вам свіжий багет. Для нього теж є правила: білий хліб ніколи не ріжуть ножем, а завжди відщипують шматочок руками. Для інших страв використовуються виключно столове накриття. Чайові краще за все залишити після їжі просто на столі.

Грецька кухня складається з простих основних продуктів, які існували ще в античності. Традиції в Греції цінуються - особливо в культурі їжі. Запрошений на вечерю в Греції має бути готовий до довгого вечора з постійною зміною страв, тому спочатку краще себе стримувати, щоб не втратити апетит вже після другого підходу, адже це може образити господаря будинку. Звичайний час для вечері - 21 година, часто ще пізніше.

У Греції можна бруднити скатертини. Нерідко самі господарі демонстративно садять першу пляму, щоб гості могли розслабитися за їжею.

У ресторані не прийнято замовляти основні страви окремо. Найчастіше греки замовляють безліч страв, які ділять після на всіх - товариськість тут на першому місці. Крім того, в ресторанах часто взагалі немає меню. Кухар зберігає безліч закусок в термосах, на які гість може показати, якщо щось вибере.

Говорячи про Великобританію, рідко мають на увазі її кухню, проте є правило: турист в Англії ні в якому разі не повинен вказувати британцеві на те, що місцева кухня не вважається занадто гарною.

"Дурниці! Все, що тут потрібно робити, - це снідати тричі на день", - заявив англійський літератор Сомерсет Моем на критику вечері в його країні.

Англійський сніданок з бобів, ковбасок, сала, чорного пудингу, картопляних часточок, помідорів, яєчні та печериць дуже калорійний і не підходить любителям пропустити перший прийом їжі. Цікаво, що в англійській немає слушного висловлювання, щоб побажати хорошого апетиту, тому дану процедуру можна опустити.

Інша особливість остров'ян - любов до чорного чаю. Англійці п'ють його в будь-який час доби. До чаю, крім чашечки напою, є повноцінна їжа.

Більшість іноземців знають шведську кухню з ресторанів відомої шведської меблевої мережі. Окрім знаменитих фрикадельок, тут є голубці, котлети і шніцелі, а також різні рибні страви. Шведи також охоче п'ють каву. Головна особливість Швеції: після одноразової оплати гості ресторану можуть брати собі скільки завгодно добавки.

Також читайте у розділі Lifestyle & Fashion:

Реабілітація кетчупу і кави. ТОП-10 незаслужено дискредитованих продуктів харчування
Секрети іспанських свинарів . Що робить хамон таким смачним
Середньовічна кузня стала найкращим рестораном Британії
Картина сиром. Шеф-кухар з Шотландії готує піцу із портретами знаменитостей
Змішати всі. Їжа в стилі ф'южн завойовує світ

 
Шведи люблять пиво і вино. Але звернення до алкоголю на півночі відрізняється від решти Європи. Всі напої більше 3,5 градусів алкоголю можна купити лише в державних місцях продажу, тому в супермаркетах буває тільки легке пиво зі зниженим вмістом алкоголю.

Як правило, кафе в Швеції пропонують самообслуговування. Гості замовляють і оплачують товар біля стійки, тож чекати офіціанта безглуздо.

Туреччина стає все більш популярною для відпустки. У великих містах, на кшталт Стамбула або Анталії, ресторанні звичаї не мають якихось серйозних особливостей. Прийнято сидіти за столом, схрестивши ноги - і при цьому, ні в якому разі не показуючи іншому своїх підошов. Це вважається образою. Їсти можна тільки правою рукою, ліва вважається нечистою.

Після вітального чаю господар принесе їжу. Кожен накладає собі виделкою або ложкою. Турки люблять людей із хорошим апетитом. Чим більше їсть гість, тим більше поважним відчуває себе господар. Якщо більше вже неможливо, варто рішуче прибрати накриття зі столу, щоб показати господареві, що гість ситий. Варто пам'ятати, що їжу хвалити "небезпечно". Господар, швидше за все, тут же принесе нову порцію. Краще сказати Afiyet olsun, що значить Приємного апетиту. Цю формулу турки традиційно застосовують після їжі.

Під час Рамадану туристи повинні дотримуватися звичаї країни і відмовитися в ресторані від алкоголю. У Туреччині в громадських місцях взагалі не дуже вітається сякання, а особливо в ресторані. Для турків це щось подібне гучного відрижки.

У герцогстві Люксембург, замовляючи в ресторані або кафе шматок пирога чи торта, гість обов'язково отримає до нього не тільки вилку, але й ніж. Але не варто дивуватися і перепитувати - гість сам може вирішити, чи скористатися їм, і як саме порізати це частування.

В іншому на кухню Люксембургу дуже вплинули країни-сусіди - Німеччина і Франція. Манери за столом, здебільшого, відповідають німецьким. Прийняті звичні формули ввічливості та чайові в розмірі 10%.

Нагадаємо, шеф-кухар з Італії Франка Скіавоне, який вже п'ять років працює в Києві, описав головні відмінності українських ресторанів від італійських.

Приєднуйтеся до спільноти Корреспондент Lifestyle&Fashion на Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion вКонтакте