Стеження і контракти. Що нового в Трудовому кодексі

З працівниками хочуть укладати строкові договори і стежити за ними за допомогою відеокамер.

5 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні проект нового Трудового кодексу, без урахування поправки про неприпустимість дискримінацій. У пояснювальній записці до документа зазначено, що чинний КЗпП прийняли ще в 1971 році, і він уже застарів. За словами авторів проекту, Трудовий кодекс не відповідає сучасним економічним умовам, через що його не виконують більшість роботодавців.

Водночас незалежні профспілки зустріли законопроект у штики, заявивши про порушення прав працівників. Активісти вважають, що новий КЗпП розрахований на інтереси роботодавців, а працівники залишаться без захисту організацій.

У разі затвердження проект набуде чинності з 1 січня 2016 року. Корреспондент.net розібрався, що пропонує працівникам новий Трудовий кодекс.

Трудовий договір

Роботодавці отримають можливість не укладати з працівниками колективний договір. Вони зможуть самі, в односторонньому порядку, видавати накази, розпорядження і рішення у галузі праці, а також визначати додаткові умови. Наприклад, до трудового договору зможуть додати пункти про введення плати за навчання, дрес-код або мову спілкування.

Крім того, з роботодавця знімуть кримінальну відповідальність за невиконання положень договору. У той же час співробітникам буде важче відстоювати свої права в суді в комісії з трудових спорів. За новим КЗоПом, рішення будуть приймати тільки за згодою всіх членів комісії.

Також у проекті розширено можливості для укладання термінових контрактів. Приміром, для певного обсягу або виду робіт, для яких складно визначити термін виконання. Також це стосується договорів, пов'язаних розширенням виробництва строком до одного року.

При цьому у разі затримки зарплати роботодавцям доведеться доплачувати через введення фінансової відповідальності.

Домашня робота

У новому КЗоТі прописано самостійне планування співробітниками свого робочого часу за умови дотримання термінів. В основному це стосується наукової сфери, що дасть можливість працівнику більше часу приділяти іншим видам діяльності. При цьому роботодавці зможуть зменшити ресурси на адміністрування, зазначено в проекті.

При цьому в робочий час включать перекури, а також час, витрачений на отримання потрібних матеріалів, ознайомлення з ними або обігрівання під час роботи на вулиці.

При цьому закріплять можливість працювати вдома. Автори проекту вважають це перспективним, адже співробітники зможуть економити на проїзді, а керівництво - на ресурсах для обладнання робочого місця. При цьому за працівниками зберігаються гарантії нарівні з тими, хто працює в офісі. До того ж роботодавець повинен компенсувати знос обладнання чи інструментів, що належать працівнику, а також інші витрати (плата за електроенергію, водопостачання).

Водночас проект вводить поняття "чергування працівників" - обов'язок перебувати на робочому місці для вирішення питань, не пов'язаних з трудовими обов'язками. Його можуть призначати для співробітника не частіше одного разу на місяць і не довше за його звичайний робочий день. Після цього повинні виділити дні відпочинку або оплатити роботу як понаднормову. Згідно з документом, до чергувань заборонено залучати вагітних і неповнолітніх.

Дві роботи замість однієї

У разі простою підприємства співробітників зможуть тимчасово переводити до інших роботодавців. Водночас у проекті не визначено термін такої роботи. Крім того, співробітникові мають право давати додаткову роботу, яка не входить в його обов'язки. Такі завдання можуть доручати, якщо він не завантажений діяльністю за своєю кваліфікацією. До того ж подібні роботи не оплачуються.

При цьому роботодавці зможуть збільшувати робочий день за допомогою введення ненормованого графіка. Таким чином, працівники працюватимуть більше 40 годин на тиждень без додаткової оплати, відзначають профспілки.

При цьому відпустку збільшать з 24 до 28 днів відповідно до Європейської соціальної хартії. Крім того, вводиться поняття "заохочувальна відпустка" за виконання роботи. Її тривалість роботодавці визначають самостійно, а зарплату на цей період зберігають частково або повністю. А неоплачуваний відпочинок за згодою сторін може досягати трьох місяців.

Нічні зміни для матерів

Жінок з дітьми віком до 14 років зможуть залучати до нічних і надурочних робіт. Також вони будуть трудитися у вихідні та на державні чи релігійні свята. Те саме стосується і жінок з дітьми-інвалідами. У чинному КЗпП такі роботи заборонені для матерів з дітьми до трьох років.

Також дозволять звільняти на загальних підставах самотніх жінок з дітьми до 15 років. На даний момент цю категорію можуть позбавити роботи при повній ліквідації підприємства і з подальшим працевлаштуванням. Водночас вагітним збережуть середню зарплату під час проходження медоглядів.

Стеження на робочому місці

Роботодавець отримає право стежити за співробітником на робочому місці за допомогою технічних засобів, зокрема відеокамер. При цьому працівників повинні заздалегідь повідомити про це. Записи можуть використовувати як доказ недобросовісної роботи і підстави для звільнення. Водночас у проекті не уточнюється, як слід проводити відеозапис і зберігати матеріали.

Також співробітникам заборонять розголошувати комерційну таємницю або іншу захищену інформацію підприємства. У той же час до таких даних можна віднести будь-які відомості, наприклад, розмір своєї зарплати. За порушення даного пункту працівників можуть звільнити.

Залишитися без роботи можна і при недостатній кваліфікації за результатами атестації або "інших доказів". Ще одна підстава для звільнення - непройдений медогляд або профілактичні щеплення. У таких випадках співробітника мають право звільнити без попередження.

Профспілки обмежили в захисті

Думки профспілок будуть враховувати тільки при скороченні співробітників, звільнення через проблеми зі здоров'ям і недостатню кваліфікацію.

В інших випадках згода організації не обов'язкова. Наприклад, профспілки не зможуть захистити працівника під час звільнення через невиконання або недобросовісну роботу, невідповідність займаній посаді та пропуску роботи через тимчасову непрацездатність.

Також організації не зможуть контролювати виконання обов'язків роботодавцем перед співробітниками. Рішення організації не впливатиме на розпорядження керівництва, наприклад, під час залучення співробітників до надурочних робіт.

При цьому в проекті є пункти про недопущення дискримінації у галузі праці. Зокрема, враховуються принципи рівності між працівниками, незалежно від їхньої расової чи етнічної приналежності, політичних чи релігійних переконань. Також заборонена гендерна дискримінація або через сексуальну орієнтацію, інвалідність, підозру чи наявність ВІЛ / СНІДу. Це дасть змогу застосовувати санкції до роботодавців у разі порушень, проте в першому читанні за цю поправку не проголосували.