Чому Україна обирає гомофобію - Foreign Policy

Перемога Євромайдана не принесла в Україну європейські цінності, гасло "Україна - це Європа" залишається лише текстом на плакаті.

Учора Верховна Рада голосувала за так званий "безвізовий пакет" законопроектів.

З горем навпіл парламент прийняв більшу частину рішень, необхідних для скасування віз з ЄС.

Проблема виникла, як і тиждень тому, з найбільш скандальною і розпіареною в Україні нормою - забороною дискримінації на роботі за сексуальною орієнтацією.

За прийняття даної норми проголосували всього 206 депутатів. За рішення не голосували "Опозиційний блок", Радикальна партія Олега Ляшка, "Відродження", а "Самопоміч" дала менше третини голосів.

Американський Foreign Policy аналізує, чому після перемоги Євромайдана Україна так і не наблизилася до європейських цінностей та ідеалів.

У головах Совок живий

Цієї весни український уряд вирішив очистити країну від її радянського минулого. По всій Україні в хід пішли кувалди і гайкові ключі.

Почалося знищення комуністичних символів, десятками стали падати ленінські статуї. Але радянська диктатура складалася не тільки з каменю. Там була ідеологія, головною складовою якої було черства неувага до прав людини.

І ось нещодавно українська Рада довела, що ця частина радянського минулого, як і раніше, живе і процвітає в сучасній Україні

10 листопада Верховна Рада відмовилася прийняти закон, який дозволив би українським громадянам отримати довгоочікуваний привілей - безвізові поїздки в Європейський Союз.

У чому ж причина відмови? Положення, що забороняє дискримінацію гомосексуалістів на робочому місці. Це положення, що є попередньою умовою Євросоюзу для скасування віз, викликало гучні вигуки обурення і в підсумку стало червоною рискою, перетинати яку Рада відмовилася.

«Будучи країною з тисячолітньою християнською історією, ми просто не можемо цього допустити». Так депутат Ради і член партії прем'єр-міністра Арсенія Яценюка Павло Унгурян пояснив провал спроби.

Гомофобія процвітає

Це не перша новина про перемогу гомофобії в Україні.

6 червня члени ультранаціоналістичної організації «Правий сектор» вчинили напад на гей-парад, що проходив у Києві, жорстоко побивши його учасників, а також міліціонерів. У липні, коли пара активістів-геїв взялася в центрі Києва за руки, вирішивши перевірити прихильність України новим західним цінностям, на них дуже швидко напали хулігани.

Останній гей-парад у Києві

2 листопада Kyiv Post опублікувала статтю про Миколу Дульського, який створив добровільну дружину «Модний вирок». Її завдання, як повідомляє газета, полягає в «боротьбі з статевою розпустою, сексуальними злочинами, гомосексуалізмом і азартними іграми в українських містах».

Але збиток, нанесений відмовою Ради прийняти антидискримінаційний закон, виходить далеко за рамки чергового негативного заголовка про Україну.

Рада своїм рішенням послаблює два найважливіші чинника, що дозволили країні пережити жахи двох минулих років: це підтримка Заходу і мрія про європейську інтеграцію.

Відмова від євроінтеграції

Асоціація з ЄС стала тим питанням, яке в листопада 2013 року розпалило українську революцію Євромайдану.

«Україна - це Європа» - такий був бойовий клич сотень тисяч демонстрантів, що вийшли на вулиці Києва з прапорами ЄС в руках після того, як тодішній президент Віктор Янукович вирішив піти проти волі свого народу і довірити долю України Росії.

Сьогодні, коли витрачені мільярди доларів, коли з'явилося два мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб, коли загинули тисячі людей, нова група політиків знову завдає удар по мрії про євроінтеграцію - і все в ім'я гомофобії.

ЄС ще в 2010 році чітко дав зрозуміти Раді про необхідність прийняття такого закону, і продовжував нагадувати про це напередодні голосування.

Слід також зазначити, що інша колишня радянська республіка Молдавія, яка загрузла в пострадянській корупції і проблемах, вже користується привілеєм безвізових поїздок, оскільки їй вдалося прийняти аналогічний закон.

Останні два роки Україна просить Захід про надання багатомільярдної фінансової допомоги, про матеріальну підтримку, про навчання армії, а також про введення і збереженні санкцій проти Росії - санкцій, які завдають шкоди не тільки російської, а й західноєвропейської економіці.

Українські політики знову і знову намагаються залишитися в центрі уваги Заходу, нагадуючи йому, що Україна бореться не тільки за власний суверенітет, але й за демократичні цінності.

«Ми показали світові справжнє обличчя своєї нації, яка бореться за європейські цінності і захищає європейську безпеку на своїх рубежах», - написав у червні на сторінках Wall Street Journal український президент Петро Порошенко.

Все, що Захід вкладає в Україну, засновано на уявленні про неї як про країну, яка намагається позбутися радянського минулого і піти з російської орбіти.

Але відкидаючи шанс на проведення реформ, які дозволять українцям їздити в Європу без віз, Рада позбавляє країну тієї європейської та американської підтримки, завдяки якій Україна виживає.

Захід розчарований

В останні місяці американські керівники, включаючи віце-президента Джо Байдена і посла США в Україні Джеффрі Пайєтт, у своїх публічних заявах недвозначно вказують на те, що вікно можливостей для боротьби з корупцією, яка є страшним лихом для цієї колишньої радянської республіки, у Києва дуже швидко звужується.

Європа, яка змушена докладати чималих зусиль для розв'язання кризи з сирійськими біженцями і відновлення грецької економіки, починає втрачати терпіння. «Ви продовжуєте реформи, ми продовжуємо підтримку. Це контракт, який ми укладаємо з вами», - сказав нещодавно під час свого візиту до Києва голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

У цій заяві є неприкритий натяк. Підтримка, дорогий Києве, не може бути безумовною. Ви припиняєте реформи, ми припиняємо підтримку.

Коли доводиться пояснювати, чому антикорупційні реформи в Україні просуваються так повільно, у Ради завжди знаходяться виправдання. Країна веде війну з сепаратистами, які користуються російською підтримкою, треба міняти всю систему, треба викорінювати старий світогляд і так далі.

Але коли справа доходить до відмови України від такої привілеї, як безвізові поїздки в Європу, у Ради немає виправдань

Отже, вона не повинна дивуватися, виявивши, що Європа (у якої історія християнства не менше тривала, ніж в України) не хоче витрачати свій час на країну, де дискримінація цінується вище, ніж євроінтеграція.

Україна = Росія?

Виняткова парадоксальність всій цій ситуації полягає в тому, що в Східній Європі вже є країна, де організації войовничих гомофобів і політики виправдовують жахливі порушення прав ЛГБТ спільноти консервативними християнськими традиціями.

Це та сама країна, від якої Україна старанно намагається віддалитися: Росія.

Коли починаєш переглядати вебсайти і заяви російських і українських ультраправих організацій і політиків, вражає те, наскільки вони схожі.

Щоб виправдати свої дії, і ті, й інші віщають про націю з «тисячолітньої християнської історією», яка бореться з навалою занепадницьких західних цінностей.

І ті, й інші демонструють зневажливе презирство до гомосексуалістів, стверджують, що в їхньої країни майбутнє може бути лише в тому випадку, якщо вона очиститься від «чужого» впливу. Єдина різниця в тому, що в одних гасла написані по-російськи, а в інших по-українськи.

У минулому році, коли розгорівся конфлікт між Україною і Росією, в інтернеті з'явилася політична карикатура, яка викликала гостру полеміку. Там дівчина у сукні кольорів російського триколора втішає молодшу сестру, одягнену в жовто-синє плаття кольори українського прапора.

Останні два роки Україна намагається довести помилковість цієї образливою карикатури, показати всьому світу, що вона не Малоросія, що її місце на Заході

Українські політики просто розбазарили всі можливості виправдати кровопролиття і жахи, які за останні два роки пережили дуже багато українців.

Всупереч своїм гучним деклараціям про європейський вибір, вони воліють гомофобію, ставлячи себе на одну дошку з Росією. Старша сестра буде пишатися молодшою.