Депутати стверджують, що прийняли всі рішення, необхідні для скасування віз з ЄС.
Верховна Рада у вівторок з другого разу намагалася ухвалити закони, необхідні для виконання плану щодо лібералізації візового режиму з ЄС.
Підтримати потрібні законопроекти парламентаріїв переконували особисто президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
У першу чергу депутати розглянули проекти антикорупційної спрямованості.
Без суперечок не обійшлося, експерти кажуть, що не всі закони відповідають вимогам ЄС.
Корреспондент.net розбирався в тому, що наприймала Рада.
Спецконфіскації бути
Законопроекту №2541а депутати боялися найбільше, приміряючи його норми про конфіскацію майна корупціонерів, записаного на третіх осіб, на себе.
Але в підсумку 272 голосами проект, що вносить зміни до Кримінального та Цивільного кодексів і удосконалює інститути спеціальної конфіскації для усунення корупційних ризиків, був прийнятий.
Відповідно до прийнятого закону, спеціальній конфіскації підлягають гроші та цінності, які знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках, інше майно, передане особою третій особі безкоштовно або в обмін на суму, яка значно нижче ринкової вартості.
Обставини, що стосуються третьої особи, повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатніх доказів.
Закон зазначає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке знаходиться у власності набувача.
"Спецконфіскація повинна бути застосована до деяких кримінальних злочинів, де йдеться про корупційні правопорушення, про порушення, пов'язані з відмиванням грошей, тероризмом, злочинами у сфері незаконного обігу наркотиків", - зазначив керівник комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін.
Повноваження СБУ обмежили
Депутати прийняли законопроект №2542а, яким вносяться зміни до Кримінально-процесуального кодексу щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування.
Документ розподіляє розслідування кримінальних справ між різними правоохоронними органами.
У ньому враховано низку рекомендацій Єврокомісії, зокрема - про ліквідацію дублювання підслідності, про ліквідацію альтернативної підслідності терористичних злочинів (ними займається СБУ).
Також законопроектом обмежуються повноваження СБУ в розслідуванні злочинів проти національної безпеки.
Арешт майна
Найбільш проблемним виявився законопроект №2540а, який дозволяє арешт майна, яке може бути знаряддям, доказом злочину або отримане злочинним шляхом.
Арешт майна застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженої особи.
Мета арешту - забезпечити кримінальне провадження, забезпечити цивільний позов у кримінальному провадженні, забезпечити конфіскацію і спеціальну конфіскацію.
При розгляді документа прем'єр-міністр Арсеній Яценюк висловив сумнів у тому, що закон в прийнятому вигляді відповідає директиві Європейського Союзу.
"З формальної юридичної точки зору ряд статей не відповідає європейській практиці. У тому випадку, якщо даний законопроект не буде відповідати європейському законодавству, а юридична експертиза саме на це і вказує, то це стане передумовою до того, що Україні не дадуть безвізовий режим", - сказав він.
Яценюк вказує на те, що через деякі поправки депутатів правоохоронцям, навпаки, важче буде боротися з корупціонерами після прийняття закону.
За словами прем'єра, після голосування закон повинен отримати юридичний висновок ЄС.
Якщо Європейська комісія не прийме цей закон, то або президент України внесе відповідні пропозиції в парламент, або ВР переголосує цей законопроект, підкреслив Яценюк.
Спікер парламенту Володимир Гройсман теж зазначив, що за наявності зауважень з боку ЄС до прийнятого законопроекту Рада його перегляне.
Експерти вважають, що в нинішньому вигляді закон знищує інститут арешту майна в Україні.
Довгоочікуване агентство
Верховна Рада проголосувала за створення Агентства з повернення і управління активами, нажитими незаконним шляхом.
Після роботи в комітеті, депутати домовилися про те, що буде проходити щорічний зовнішній аудит Агентства компанією з числа провідних аудиторів.
Також депутати домовилися, що склад громадської ради при Агентстві затверджуватиме прем'єр.
Агентство тільки буде зберігати заарештовані активи і керувати ними через відібраних на конкурсі представників.
Депутати домовилися, що реалізація арештованих активів буде відбуватися тільки за рішенням суду або проханням власника у випадках, передбачених ст. 100 КПК (якщо, наприклад, майно швидко псується).
Реалізовуватися арештоване майно буде тільки відповідно до положень КПК.
Найбільше суперечок у депутатів викликав інститут адміністраторів, які повинні керувати і реалізовувати арештоване майно.
Проте голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв запевнив, що реалізація та адміністрування арештованого майна буде вироблятися виключно самим Агентством.
Також Агентство буде нести відповідальність за те, якщо з майном за час зберігання щось станеться або воно зникне.