Без права голосу в ЄС. Як Брюссель покарає Польщу

 

Єврокомісія розпочала проти Польщі друге розслідування з приводу польської судової реформи, яке може призвести до позбавлення Варшави права голосу в ЄС.

 

З 3 липня судді Верховного суду, старші за 65 років, підуть на пенсію відповідно до закону, прийнятого в рамках реформи. В Євросоюзі вважають, що цей закон підриває незалежність судової системи. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Ручний суд

 

Реформа судової системи Польщі стартувала у 2016 році за ініціативою правої націоналістичної партії Право і справедливість, якій належить більшість голосів у парламенті.

 

Найбільш суперечливим виявився законопроект про Верховний і Національний суди. Згідно з ним, 15 з 25 членів Національної судової ради обиратимуться польським парламентом. У липні минулого року цей закон схвалив сенат.

 

Окрім того, одне з положень закону дає міністру юстиції право призначати і звільняти голів судів.

 

Ухвалення закону викликало минулого літа найбільші з моменту приходу до влади Права і справедливості масові протести по всій країні.

 

Зрештою, президент Польщі Анджей Дуда скористався правом вето і заблокував два з чотирьох критикованих законопроектів щодо реформи судової системи.

 

15 грудня польський сенат схвалив остаточну редакцію законів про Верховний суд і Національну судову раду, запропоновані Дудою. Вони вступили в силу 3 квітня 2018 року.

 

Відповідно до закону про Верховний суд, 3 липня судді, старші за 65 років, будуть відправлені на пенсію - за даними Єврокомісії, це станеться з 27 із 72 суддів, у тому числі з головою Верховного суду Малгожатою Герсдорф.

 

Продовження терміну повноважень можливе при подачі офіційного звернення на ім'я президента країни - за останніми даними, з таким проханням до Дуди звернулися тільки 18 з 27 суддів, яким загрожує відхід на пенсію. Герсдоф звернення не писала, оскільки вважає закон абсурдним.

 

ЄС погрожує санкціями

 

Єврокомісія вважає, що реформа ставить під загрозу верховенство права і незалежність судової влади в Польщі, тим самим порушуючи Договір ЄС.

 

На початку серпня минулого року президент Європейської Ради Дональд Туск, який раніше обіймав посаду прем'єра Польщі, заявив, що через такі дії європейське майбутнє Польщі стоїть під питанням.

 

У грудні вперше в історії ЄС Єврокомісія ініціювала розслідування проти члена Євросоюзу. Проти Польщі розпочали процедуру за ст.7 Лісабонського договору. Той крок стосувався першої частини судової реформи до внесення змін Дуди.

 

І польська опозиція, і Брюссель вважають, що правляча в Польщі з 2015 року партія Право і справедливість хоче підпорядкувати собі судову систему, щоб зміцнитися при владі.

 

2 липня, за день до вступу в силу нових польських законів, Єврокомісія офіційно оголосила про старт нового розслідування проти Польщі для усунення порушень, пов'язаних з реформою Верховного суду.

 

У теорії Польщі загрожує суд, позбавлення права голосу і частки в субсидіях Євросоюзу. Однак, як показало перше розслідування, Брюссель обмежується нотаціями і умовляннями.

 

Наприкінці червня в Брюсселі пройшли так звані дисциплінарні слухання по польському питанню за участю представників уряду Польщі, урядів інших країн ЄС і Єврокомісії. Сторони ні про що не домовилися і пообіцяли продовжити переговори.

 

Прем'єр-мінстр Польщі Матеуш Моравецькі і перший віце-президент ЄК Франц Тиммерманс

на слуханнях про польську судову реформу 18 червня // Фото: EPA

 

Брюссель дав Польщі місяць, щоб відповісти на лист з повідомленням про запуск нової процедури. У ЄК додали, що, як і раніше, готові вести з польською владою діалог з приводу верховенства права, якому систематично заважають дії керівництва Польщі.

 

Згідно з процедурою, Європейська Рада на рівні міністрів може за пропозицією Єврокомісії обговорити претензії до країни і надати тій рекомендації, як усунути порушення загальноєвропейських правил.

 

Якщо ж країна відмовляється це робити, тоді саміт Євросоюзу може ввести проти неї санкції у вигляді тимчасового - до усунення причин - позбавлення права голосу.

 

Сама обвинувачена країна при цьому в голосуванні на саміті участі не бере, але інші країни ЄС мають прийняти рішення про санкції консенсусом.

 

Варшава впевнена у своїй правоті

 

Представники правлячої партії запевняють, що Польща вірна принципу верховенства закону і реформа судів його тільки зміцнює.

 

Лідери Права і справедливості кажуть, що судова система країни потребує реформи, оскільки неефективна, корумпована і до того ж у ній до цих пір залишаються люди, які працювали ще з часів соціалізму.

 

У Варшаві висловили впевненість, що країна займає правильну позицію і суперечка з Європейською комісією буде вирішена на користь республіки.

 

"Поки ми стоїмо на позиції, що ми праві і що вирішимо цю суперечку з ЄК на нашу користь", - заявив міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.

 

Опитування серед поляків показують, що понад 80 відсотків громадян Польщі вважають за необхідне реформувати судову систему, однак протести показали, що запропонований правлячою партією план влаштовує не всіх.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.