Народ заслуговує на краще. ЄС напосідає на ПольщуСюжет

 

Давній конфлікт між Польщею і західними країнами Євросоюзу розрісся і тепер, як вважають експерти, зачіпає саму суть європейського проекту.

 

Серйозний удар по Варшаві завдала канцлер Німеччини Ангела Меркель 29 серпня, коли відкрито засудила діяльність польського уряду.

 

"Ми просто більше не можемо мовчати і нічого не говорити заради миру. Правова держава в Польщі - серйозне питання. Принципи правової держави є основою співпраці в Європейському союзі", - сказала Меркель.

 

Польща ображає Євросоюз

 

Президент Франції Еммануель Макрон під час поїздки в Болгарію від імені всього Євросоюзу розкритикував польську владу. Як зазначають аналітики, його промова була найжорсткішою за останні роки на адресу чинного керівництва Польщі.

 

Макрон заявив, що Польща повністю відійшла від європейського курсу. Він назвав неприйнятною позицію уряду Польщі і особисто прем'єр-міністра Беати Шидлов.

 

"Польський народ заслуговує на краще", - заявив президент Франції.

 

Причиною для критики Макрона стала проблема так званих відряджених працівників - фахівців зі східноєвропейських країн, які скеровуються в Німеччину чи Францію на кілька місяців, але платять соціальні відрахування в казну своєї країни.

 

Їхня зарплата набагато нижча, ніж у робочих із Західної Європи, тому вони практично витісняють їх з ринку праці.

 

Польська влада відкидає пропозиції Парижа щодо виправлення ситуації, що склалася, яка, по суті, означає соціальний демпінг.

 

"У питанні трудових відносин Польща робить чергову помилку, яка ставить її поза правовим полем Євросоюзу. Європа будувалася з метою інтеграції, а Польща підриває сам сенс надання структурної допомоги", - сказав Макрон.

 

Він підкреслив, що Варшава відмовляється від солідарності з усіх питань загальноєвропейської політики, незважаючи на 18 млрд євро, які вона отримує щороку з фондів ЄС.

 

Макрон також зазначив, що Польща зовсім не є країною, яка диктує напрямок розвитку Європи.

 

"Європа - це простір, створений на основі цінностей, і Польща їх ображає", - сказав французький лідер, зазначивши, що такими діями Польща ізолює себе від інших країн ЄС.

 

Реакція Польщі на заяви Макрона була надзвичайно різкою. Беата Шидлов звинуватила французького президента в нестачі досвіду і порадила йому зайнятися проблемами своєї країни. Вона побажала Франції таких же економічних успіхів, якими може пишатися Польща.

 

"Я рекомендую президентові подбати про справи власної країни. Це, можливо, допоможе йому домогтися тих самих економічних результатів і такого ж рівня безпеки для громадян, що й у Польщі", - сказала прем'єр-міністр Польщі.

 

Варшаву також критикують за судову реформу, яка, як каже Брюссель, порушує базові демократичні принципи Євросоюзу.

 

У зв'язку з цим Єврокомісія започаткувала наприкінці липня процедуру, яка може призвести до серйозних штрафних заходів, у тому числі позбавлення Польщі права голосу в ЄС.

 

 

Реформа судової системи Польщі стартувала в минулому році. Цей план тоді запропонувала польська права націоналістична партія "Право і справедливість", якій належить більшість голосів у парламенті.

 

Найбільш суперечливим у цій ініціативі виявився законопроект про Верховний і Національний суди. Згідно з ним, 15 з 25 членів Національної судової ради обиратимуться польським парламентом. 20 липня цей проект погодив польський сейм (нижня палата парламенту), а вночі проти 22 липня ініціативу схвалив сенат.

 

Таке рішення місцевої влади викликало найбільші з моменту приходу до влади "Права і справедливості" масові протести по всій країні.

 

У результаті президент Польщі Анджей Дуда скористався правом вето і заблокував два з чотирьох критикованих законопроектів щодо реформи судової системи країни.

 

Однак Єврокомісія вважає, що два прийнятих закони також ставлять під загрозу верховенство права і незалежність судової влади, тим самим порушуючи Договір ЄС.

 

На початку серпня президент Європейської ради Дональд Туск, який раніше обіймав посаду прем'єра Польщі, заявив, що через такі дії європейське майбутнє Польщі стоїть під питанням.

 

Окрім цього, Польща категорично відмовляється приймати мігрантів, посилаючись на терористичну загрозу. Однак, як вважають експерти, справа не в тероризмі, а в польському націоналізмі.

 

Репарації і "Туск розбрату"

 

Гострі розбіжності у відносинах Польщі і Євросоюзу розпочалися в травні 2015 року з приходом до влади у Варшаві націонал-консервативної партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського.

 

Керівництво партії не приховує, що її мета - будівництво Четвертої Речі Посполитої, повернення до Польщі часів маршала Пілсудського. Були прийняті реакційні з точки зору Брюсселя нормативні акти - про призначення урядом керівників ЗМІ, полонізацію медіа-ринку, посилення закону про аборти і вже згадану судову реформу.

 

Справжньою провокацією з точки зору міжнародного права стала недавня вимога польського уряду про виплату Німеччиною репарацій за збитки від Другої світової війни.

 

2 серпня глава міноборони Польщі Антоні Мачеревич заявив, що Німеччина повинна виплатити Варшаві репарації за збитки, завдані в роки Другої світової війни і злочини проти польського народу.

 

Він зазначив, що Польща ніколи не відмовлялася від претензій на адресу Німеччини, яка розпочала 1 вересня 1939 року військову агресію проти Польщі.

 

"Це неправда, що польська держава відмовилася від належних їй німецьких військових репарацій. Власне, радянська колонія, іменована Польською Народною Республікою, відмовилася від частини репарацій, пов'язаних з так само маріонетковою державою під назвою Німецька Демократична Республіка", - сказав Мачеревич.

 

 

Він також додав, що ця відмова ніколи не була оформлена юридично.

 

25 серпня прем`єр-міністр Польщі заявила, що репарації є нагадуванням про справедливість щодо того, що Польщі належить.

 

"Польща каже про справедливість. Польща говорить про те, що має бути виконане. Ми є жертвами Другої світової війни. Ми є жертвами, кому збитки ніяк ще не були відшкодовані", - заявила Шидлов.

 

При цьому польський прем'єр закликала всіх критиків цієї ідеї поглянути на історію і згадати, що було на польській землі під час війни.

 

Німеччина відповіла відмовою, маючи на увазі, що згідно з післявоєнними договорами під репарації Польща отримала німецькі землі - Померанію, Силезію і частину Східної Пруссії.

 

У березні цього року розгорівся скандал, коли Польща виступила проти призначення Туска на посаду президента Європейської ради.

 

У 2014 році Дональд Туск, тодішній прем'єр-міністр Польщі, став президентом Євроради. Навесні цього року закінчувався термін повноважень Туска.

 

Як уже говорилося, у 2015 році в Польщі змінилася влада - і сейм, і уряд, і президент потрапили під контроль багаторічного ворога Туска Ярослава Качинського.

 

Нова польська влада не хотіла бачити свого багаторічного опонента на чолі найголовнішого інституту ЄС.

У результаті малозначна процедура виборів президента Євроради, яка найчастіше вирішується консенсусом, перетворилася в мало не привід для виходу Польщі з ЄС.

 

Глава Євроради обирається кваліфікованою більшістю членів органу на 2,5 роки з можливістю бути переобраним ще на один термін.

 

Усі 27 країн одностайно майже без обговорення схвалили переобрання Туска ще на один термін. Не стали слухати навіть прохання Польщі хоча б відтермінувати голосування, адже повноваження Туска закінчуються тільки в травні.

 

Глава польського уряду заявила: обрання президента Євроради показало, що ЄС перебуває в глибокій кризі і потребує негайних реформ.

 

Качинський тоді сказав, що Європа стала на шлях дезінтеграції після того, як лідери країн ЄС переобрали Туска.

 

"У Євросоюзі домінує одна країна. Очевидно, що ця країна - Німеччина. Якщо ЄС не відмовиться від такого шляху, він стане надбанням минулого", - сказав політик.