Порохова бочка. Нова ескалація в Косові

 

Останнім часом Сербія і Косово вели між собою переговори щодо обміну територіями, якими і повинен був завершитися багаторічний конфлікт.

 

Однак процес знову застопорився. Замість прогресу в переговорах - ескалація. Сербія вводить режим бойової готовності армії, а косовський спецназ затримує сербів.

 

Корреспондент.net розбирався, чим може закінчитися нова ескалація.

 

Про що намагалися домовитися

 

Сербія не визнає незалежності Косова, проголошеної у 2008 році. Розмови про обмін територіями для завершення конфлікту навколо Косова йдуть давно.

 

За одним з варіантів частина північного Косова навколо Митровиці, населена переважно сербами, перейде Сербії, а населена переважно албанцями Прешевська долина в Сербії стане частиною Косова.

 

При цьому найбільш ласими і спірними шматочками є гірничодобувний комплекс Трепча (там видобувають цинк, свинець і срібло) і гідроелектростанція на водосховищі Газіводе.

 

Для Сербії кінець суперечки навколо Косова відкриває двері в Євросоюз, куди не беруть країни з територіальними конфліктами. Сербія повинна вирішити конфлікт з Косовом у рамках своєї заявки на вступ до Європейського Союзу, заявляв раніше президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

 

"Ми хотіли б, щоб Белград нормалізував відносини з Приштиною в рамках угоди, яка юридично зобов'язує. Ми не можемо встановлювати точні умови і рамки цієї угоди, серби і Приштина повинні встановити їх самі", - казав Юнкер.

 

ЄС веде переговори із Сербією про вступ з 2014 року, але Брюссель наголошує, що жоден майбутній член ЄС не може мати територіальних або прикордонних суперечок.

 

Президент Сербії Александар Вучич наполягає: будь майбутня угода з Косовом повинна бути результатом компромісу.

 

Втім, у самому ЄС до компромісу через обмін територіями ставляться прохолодно. "Робляться певні спроби почати розмови про кордони, але ми не можемо цього робити", - заявила в серпні канцлер Ангела Меркель.

 

В ЄС вважають, що розділ Косова може призвести до перерозподілу інших кордонів на Балканах (а саме в Боснії, від якої може відколотися сербська частина, і Македонії з її албанськими сепаратистами). А це може відродити етнічні чистки, як у 1990-х.

 

Ескалація

 

Активізувалося протистояння між Сербією і Косовом у суботу, 29 вересня. Президент Сербії привів армію в стан бойової готовності через приїзд президента Косова Хашима Тачі на озеро Газіводе, яке забезпечує водою ГЕС Газіводе на кордоні Сербії та Косова. Північ Косова - регіон, переважно населений сербами.

 

Тачі за штурвалом поліцейського катера в супроводі спецназу об'їхав водосховище Газіводе, але коротка п'ятнадцятихвилинна поїздка підняла хвилю.

 

Вучич заявив, що під час зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним проситиме у нього допомоги через ситуацію в Косові і Метохії.

 

"Через два дні у мене буде зустріч з президентом Путіним, ми поговоримо про всі важливі питання для Сербії, звичайно, пріоритетом буде ситуація в Косові і Метохії. Ми повідомимо президенту Путіну про все, що відбувається, і будемо просити його підтримки на всіх міжнародних форумах, просити його поради, немає жодного сумніву", - сказав Вучич.

 

На запитання про те, чи буде він, як президент Сирії Башар Асад, просити Москву про військову допомогу, Вучич відповів, що зробить все, щоб зберегти мир у регіоні.

 

Візит глави Сербії в Москву запланований на 2 жовтня.

 

Що буде далі

 

Російські та сербські військові льотчики з 1 по 5 жовтня проведуть навчання на території Сербії на винищувачах МіГ-29 і вертольотах Мі-8 в рамках об'єднаних екіпажів.

 

"Льотчики Повітряно-космічних сил Росії і Військово-повітряних сил і військ ППО Сербії проведуть спільні льотно-тактичні навчання БАРС-2018 на території Республіки Сербія", - заявили в Міністерстві оборони РФ.

 

"Загалом буде задіяно до 10 одиниць авіаційної техніки ВПС і військ ППО Сербії", - сказали в російському Міноборони.

 

В ході маневрів льотчики виконають перехоплення повітряних цілей, відпрацюють елементи повітряного бою, фігур складного та вищого пілотажу, тактичного удару по наземних цілях, а також завдання десантування та пошуково-рятувального забезпечення, зазначили у відомстві.

 

21 серпня сербська армія офіційно прийняла на озброєння два російські винищувачі МіГ-29 у той час, як сербська влада веде подальші переговори з РФ про купівлю військового озброєння - в тому числі бойових і транспортних вертольотів.

 

Ситуація, що склалася на адміністративному кордоні частково визнаного краю Косово, повинна бути розглянута на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, вважає європейський експерт в сфері міжнародного права Кнут Берг.

 

За словами аналітика, тільки пряме втручання Організації Об'єднаних Націй зможе запобігти черговому конфлікту, який розпочинається в регіоні.

 

"На цей час завданням міжнародної дипломатії є недопущення нового кровопролиття, а також перешкоджання спробам націоналістичних сил встановити одноосібний контроль над новими територіями бунтівного краю, - зазначив він. - Розміщені в Косові сили НАТО сьогодні не здатні підтримати мир і спокій у провінції".

 

Як наголосив Берг, раніше міжнародні аналітики вже закликали ООН дати оцінку регіональній ситуації, проте до недавнього часу ці вимоги не торкалися Радбезу ООН.