Чому гори відходів перегородили нам шлях до Євросоюзу
Україна тоне у відходах. На переробку йде їх всього 5 %, тоді як у деяких країнах ЄС переробляють понад 90%. Тому на нашому шляху до ЄС стала проблема з відходами. Як її вирішуватимемо?
Відстали на 20-30 років
За проблему з відходами ми бралися неодноразово. Але запалу надовго не вистачало. На пам'ять про це у дворах декотрих міст навіть стоять контейнери для роздільного збору сміття, в які, по старинці, люди викидають усе що заманеться. А сортування відходів - це один з перших кроків до цивілізованого поводження з ними.
Деякі країни ЄС не тільки переробляють свої відходи, а ще й купляють їх для переробки за кордоном. Ми ж увесь непотріб вивозимо на полігони та стихійні смітники. За оцінкою екологів, в Україні налічується близько 6 тис. офіційних звалищ, на яких сьогодні накопичилося понад 12,5 млрд тон відходів. Це гора з основою 20 км і висотою до 10 км. Але це ще не все, адже у нас є ще понад 35 тис. неофіційних звалищ, які займають близько 14 тис. кв. км - це як шість таких територій, яку займає Люксембург. Усі разом наші заповідники займають близько 9% території країни, а звалища - понад 11%.
У червні цього року ми знову взялися за врегулювання проблеми зі сміттям, і Верховна Рада ухвалила закон №2207-1-д "Про управління відходами", а в липні вже підписав його президент Володимир Зеленський.
"Україна нарешті робить перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами. Ми вже відстали від європейських сусідів на 20-30 років. Фактично, сьогодні Україна є єдиною країною в Європі, де держава не має контролю над відходами, а понад 90% їх захоронюється в землю. Наша мета - бути повноправним членом Європейського Союзу, тож ми повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи», - вважає міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Що змінить цей закон? Прийняття його, на думку міністра, дає можливість розпочати зміни, які необхідні Україні для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Законопроект дозволить:
Прийнятий закон не лише встановлює рамку нових сучасних правил функціонування системи управління відходами в Україні. На його основі будуть розробляти низку інших необхідних секторальних законопроектів. А кінцева мета - в тому, що поводження з відходами має стати ефективнішим і безпечнішим для людей і довкілля.
До слова, закон "Про управління відходами" вступить у дію наступного року. До того часу треба багато чого зробити.
"Разом із Верховною Радою ми маємо розробити мінімум шість секторальних законопроєктів. До кожного з них потрібно буде розробити сумарно не менше ніж 30 постанов Кабінету Міністрів та відповідних наказів", - уточнив Р. Стрілець під час зустрічі з єврокомісаром з питань навколишнього середовища Віргініюсом Сінкявічусом у Бородянці Київської області.
Міністр додав, що ухвалення законопроєкту є значним євроінтеграційним кроком, який дасть змогу Україні імплементувати та впровадити Європейську директиву 2008/98/EC на виконання раніше взятих нею зобов'язань перед ЄС. Закладені в документі норми фактично дадуть змогу країні створити велику інвестиційну карту України з конкретними кейсами у сфері галузі поводження з відходами та залучити іноземні кошти для їх розвитку. Передбачається, що в перспективі кількох років вдасться залучити десятки мільйонів євро інвестицій в українську сміттєпереробну галузь.
А що для кожного з нас важливо те, що закон встановлює порядок збирання, вивезення та обробки побутових відходів у населених пунктах та впровадження роздільного збирання їх. Нам доведеться опанувати науку сортування відходів у себе вдома, щоб викидати їх у різні контейнери. І, скоріш за все, вивезення побутового сміття з подальшим цивілізованим поводженням з ним подорожчає.
Як у світі позбуваються непотребу
Для порівняння з тим, що відбувається з відходами у нас, наводимо приклади поводження з ними у деяких містах світу.
В американському Сан-Франциско все сміття, яке збирається в місті, ділять на три потоки: суха вторинна сировина, вологі органічні відходи та інше. Те, що є небезпечним, можна здати безпосередньо в місцях продажу, також окремо збирається і переробляється текстиль. Для бізнесу сортування обов'язкове, відмова від нього веде до величезних штрафів. Ресторани обов'язково сортують харчові відходи. На території міста заборонено одноразові пластикові пакети.
В японському містечку Камікатцу кожна сім’я сортує своє сміття за 34 видами: сталеві банки, алюмінієві банки, картон, паперова реклама та ін. Програма роздільного збору стартувала у них ще 2003 року. Місто невелике, тому всі жителі зобов'язані приносити попередньо відсортоване сміття до центру переробки, де його співробітники вчать правильно користуватися окремими контейнерами, а у разі помилок пересортовують відходи. У Камікатцу працює секонд-хенд, куди люди приносять ще придатні речі. Є також невеликий цех вторинного використання, де роблять, наприклад, іграшки із старих кімоно.
У іспанському місті Капаннорі не лише ретельно сортують сміття, але й відмовилися від використання одноразового пакування та посуду. Наприклад, миючі засоби та напої у місцевих магазинах можна купити у свою тару, що дуже вигідно й за ціною. В рамках цієї програми мешканці міста отримали безкоштовний комплект контейнерів для сортування відходів, які вивозяться спеціальними фургонами за графіком. Великогабаритне сміття приймають у спеціальному центрі. За здачу відходів місцеве населення отримує знижку на оплату послуг ЖКГ.
Галина Гірак