Кому вигідно розірвання “зернової угоди”

Росія заявила про припинення участі в “зерновій ініціативі” через обстріли кораблів у Севастополі. Чому угоду зірвано напередодні саміту G20.

Після того, як в окупованому Росією Севастополі пролунали вибухи, в результаті чого були пошкоджені російські кораблі, Росія оголосила про припинення участі в “зерновій угоді”.

Атаки в Криму - це привід

”Російська сторона зупиняє участь у реалізації угод щодо вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів”, – повідомили в міноборони РФ.

Росія звинуватила Україну у “терористичному акті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, залучених до гарантування безпеки “зернового коридору” і саме це стало приводом до виходу з угоди про морський експорт українського зерна. Водночас українська сторона відкидає ці звинувачення. Очільниця об'єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк припустила, що причиною вибухів могли стати невдалі запуски російськими загарбниками ракет ППО.

Насправді можливістю розірвання угоди Росія погрожувала вже давно, звинувачуючи Україну у нерівномірних постачаннях - начебто більша частина продукції йшла не до бідних країн Азії та Африки, а до Європи. Останнім часом РФ взагалі перейшла від погроз до блокування виконання угоди. Наприкінці жовтня Мінінфраструктури України заявило, що Росія штучно затримує інспекцію залучених до роботи “зернового коридору” суден у Босфорі, що призвело до черги у понад 170 суден, а українські порти змушені працювати лише на 25–30% власних потужностей. Президент України Володимир Зеленський назвав тоді “ганебними” спроби Росії загальмувати українські постачання. Тож

події в Криму - це лише привід аби звинуватити в усьому Україну.

Шантаж Росії

Про те, що президент Росії Володимир Путін буде намагатися використати шантаж із “зерновою угодою” для досягнення політичних цілей на саміті G20, який відбудеться на острові Балі в середині листопада, експерти казали вже давно.

“Це спосіб для росіян тримати карти в руках на саміті G20, але відтермінування або продовження на більш тривалий термін зернової угоди нічого їм не коштуватиме”, - сказав анонімний европейський дипломат для Reuters.

Також він додав, що зернова угода буде центральною темою цього саміту G20, і всі намагатимуться переконати Путіна продовжити її.

Світу розірвання угоди загрожує поглибленням продовольчої кризи, про що вже сказали високопосадовці Європи та США.

Офіційний представник Ради національної безпеки Едрієнн Вотсон звинуватила Росію у тому, що вона перетворює продовольство на зброю.

“Росія знову намагається використати розпочату нею війну як привід для перетворення продовольства на зброю, що безпосередньо б’є по країнам, що потребують, і по світовим цінам на продовольство, а також посилює і без того жахливі гуманітарні кризи і відсутність продовольчої безпеки”, - заявила вона.

Президент США Джо Байден назвав рішення російської влади “просто обурливим”, додавши, що воно посилить голод у світі.

Водночас в ЄС закликали Росію скасувати це рішення.

”Рішення Росії зупинити участь у Чорноморській угоді ставить під загрозу основний експортний маршрут такого необхідного зерна і добрив для подолання глобальної продовольчої кризи, спричиненої її війною проти України. ЄС закликає Росію скасувати своє рішення”, – заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Важливість угоди

“Зернова угода” має вирішальне значення для світового продовольчого ринку. В Міжнародній раді по зерну зазначили, що ризик голоду в деяких найбідніших країнах світу дуже високий. Проблема в тому, що в ключових сільськогосподарських регіонах - Китаї, Індії, США, Франції врожай скоротився через несприятливу погоду. Проблему можна було вирішити за допомогою експорту з Росії та України, проте ці дві житниці світу воюють.

“Зернова угода” дозволяла експортувати зерно з України, одного з найбільших експортерів зерна у світі. Загалом, за інформацією Міністерстві аграрної політики та продовольства України з моменту укладення угоди, порти України відправили на експорт 9 млн тонн аграрної продукції. Зараз запаси зернових знаходяться на десятирічному мінімумі.

Україні блокування угоди теж невигідно. Бо постачання зернових є однією з найбільших статей поповнення нашого бюджету.

Голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун зазначив, що агросектор є локомотивом економіки, і якщо він зупиниться, то країна втратить багато, бо ще до війни аграрна продукція складала 17% ВВП.

Український експортний потенціал зерна та насіння олійних культур, за інформацією Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) становить 48-50 млн тонн. Якщо його не реалізувати країна втратить гроші, які могла б заробити і які нам вкрай зараз потрібні для наповнення державної скарбниці.

Наразі у України все ще залишається сухопутний шлях. Проте експерти кажуть, що він не може замінити морський повністю.

“Альтернативними, не морськими, шляхами Україна може експортувати лише до 3 млн тонн на місяць, але вартість таких перевезень сягає 200 дол. на тонну, що при поточних цінах реалізації є збитковим для аграріїв” - каже Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА).

Олексій Кущ, економічний експерт каже, що саме зараз сезон експорту зернових. Під час дії “зернової угоди” ми вивозили по 5 млн тонн на місяць. Припинення угоди для України - це навантаження на внутрішні логістичні потужності зі зберігання зерна. Доведеться новий врожай частково залишити в полях, крім того, наші експортери недоотримують кілька мільярдів доларів виторгу. Це негативно вплине на внутрішні ціни на зерно. Якщо немає можливості вивезти урожай великим зерновим трейдерам за кордон, цим можуть зайнятися середні та дрібні фермери в межах України. Але їм буде складно використовувати Дунайські порти, а залізниця наразі і так перевантажена.

Позитивні моменти

Водночас з політичної точки зору для України у розірванні “зернової угоди” Росією є позитивний момент. Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що Україні вихід Росії з угоди може бути вигідним з політичних міркувань, щоб знову вказати на невірність політичних кроків Росії. Крім того, припинення угоди створить продуктову подушку безпеки в самій Україні і сприятиме зниженню цін на різні товари.

Наша країна може отримати й економічний зиск зі складної ситуації, якщо почне перероблювати зерно самотужки.

О. Кущ каже, що у будь-якій кризі є позитивні моменти. Наші чиновники можуть почати розвивати внутрішнє перероблюання зернових - створювати великі технологічні гранти для фермерів, купувати їм устаткування виробництва спирту, біопалива, олії, рослинних сировинних товарів, комбікормів. Одна річ вивозити чисте зерно, інше перероблений товар. Фізичний обсяг значно знизиться, плюс ми отримуємо велику кількість відходів – шроту, його можна пустити на біопаливо та комбікорм. Біопаливо можна продавати на заправках, що знизить обсяги фізичного експорту. При цьому ми підвищимо додаткову вартість товару та заробимо більше грошей. Можна також створити державну біопаливну організацію з урахуванням національних можливостей й у промислових масштабах виробляти паливо.

Вікторія Хаджирадєва