Заборона імпорту української агропродукції: що далі

Країни ЄС масово відмовляються від імпорту аграрної продукції з України. Це може вплинути як на економіку, так і плани фермерів щодо нової посівної.

В авангарді - 5 "прифронтових" країн

Уряди п’яти країн Євросоюзу, а саме Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії й Болгарії звернулися до Єврокомісії з листом, в якому міститься прохання вжити заходів для обмеження сільськогосподарського імпорту з України, оскільки великий потік збіжжя та продуктів харчування, що потрапляє на ринок ЄС з України, призвів до падіння цін на таку продукцію. Це завдало шкоди фермерським господарствам, в першу чергу, у країнах, що межують з Україною.

25 квітня стало відомо, що Єврокомісія погодилася ввести заборону на імпорт соняшникової олії з України, однак транзит цього продукту буде дозволений. Також ЄК погодилась до червня заборонити імпорт з України пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику.

Проте міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що Польща не відмовиться від односторонньої блокади українського імпорту, поки не будуть виконані польські умови.

"Ми не збираємося відмовлятися в цей момент від вчинених нами дій, якщо ми не отримаємо відповідних інструментів, які гарантуватимуть, що польський фермер буде в безпеці, коли мова йде про питання, що стосуються торгівлі, притоку товарів з України до Польщі", – заявив Телус в Люксембурзі після переговорів з Єврокомісією.

Ба більше: Комісія готова винести на розгляд країн-членів пропозицію щодо тимчасової заборони імпорту п’яти найбільш чутливих сільськогосподарських товарів з України до п’яти держав Євросоюзу

Про це в Люксембурзі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС з питань сільського господарства та рибальства заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

"Ми дуже близькі до доброї угоди, що передбачає тимчасову заборону для п’яти продуктів, а також проведення розслідування, відповідно до захисних заходів, що передбачено в угоді про лібералізацію торгівлі з Україною. Ці заходи можуть використовуватися до 5 червня, тому відтоді ці регуляторні правила втратять чинність. Але ми знаємо, якщо нові правила будуть погоджені, тож ці тимчасові заходи також мають бути продовжені, ймовірно, до кінця року. Єврокомісія є відкритою для такої можливості", - сказав єврокомісар.

Він зауважив що ці пропозиції Єврокомісії вже на столі - ввести тимчасово заборону на імпорт п’яти найбільш чутливих продуктів з України, - таких як кукурудза, пшениця, рапс, соняшник та олія. Це обмеження стосуватиметься не усього ЄС, а лише п’яти "прифронтових" країн - це все ті ж Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія.

Зазначається, що запит на застосування таких захисних заходів був ініційований Польщею, але уряди ще чотирьох країн його підтримали. При цьому вони порушували питання щодо введення також заборони на імпорт з України ще восьми видів продукції, таких як, наприклад мед, цукор, курятина, м’ясо та молочні товари. Але Єврокомісія не підтримала цю пропозицію, тому що 90 відсотків "проблемного" імпорту з України припадає на зернові культури та масла.

Проте наміри поляків - досягти свого і по іншим групам товарів.

"Ми все ще ведемо переговори про інші продукти", – сказав Роберт Телус, додавши, що" на додаток до цих п'яти, ми хотіли б включити борошно, мед, цукор, м'які фрукти (заморожені), яйця, м'ясо (особливо птиці), молоко і молочні продукти, а також яблучний сік і яблучний концентрат".

Також проблеми є не тільки в країнах ЄС. Туреччина, найбільший покупець української пшениці та ячменю, з 1 травня 2023 року запроваджує імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість нинішніх 0%.

Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону, пояснили у країні.

Криза дуже складна

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон на брифінгу в Укрінформі вказує на те, що рішення окремих країн - членів Європейського Союзу про заборону імпорту та обмеження транзиту української сільськогосподарської продукції суперечать європейському законодавству.

Він наголосив, що заборона імпорту та обмеження транзиту української аграрної продукції - це занадто жорсткі механізми, і вони мають бути переглянуті.

За словами Сластьона, станом на квітень 2023 року Україна має гірші умови експорту агропродукції, ніж до повномасштабного вторгнення, коли експорт здебільшого здійснювався за квотами. При цьому, тоді жодна з країн не вводила таких жорстких обмежень.

Також Сластьон зазначив, що деякі українські аграрії можуть відмовитись від проведення цьогорічної весняної посівної кампанії через проблеми з експортом аграрної продукції з України.

"Ми розуміємо, що якщо у нас немає "зернового коридору" і такі проблеми на західному кордоні, то в такому випадку може бути ситуація, що багато хто може відмовитись сіяти", - заявив він.

Сластьон додав, що проблеми із проходженням суден "зерновим коридором" та обмеження експорту до країн ЄС відбуваються на піку весняної посівної кампанії. Але наразі українські аграрії не розуміють, скільки і в яких обсягах їм потрібно сіяти зерна і чи буде взагалі можливість експортувати врожай на міжнародні ринки.

Щодо наслідків заборони імпорту та транзиту української продукції, то вони дуже болісно може вдарити по українських фермерах, зазначає фінансовий експерт Влад Пономар. Адже аграрії в Україні протягом минулого року продавали продукцію собі у збиток.

Якщо не буде знайдене рішення найближчим часом, то зерна в Україні стане тільки більше. А на думку Влада Пономаря, єдиним шляхом для деяких аграріїв буде відмова від посівної.

"Для України та пересічного українця це значні збитки. Це і втрата робочих місць, і падіння курсу гривні через зниження доходів від агроекспорту. А падіння курсу призведе до росту цін на товари", - каже експерт в коментарі Вікнам.

На думку Влада Пономаря, Україна може зі свого боку зарадити проблемі, яка утворилась на європейському ринку.

"Українським експортерам потрібно дуже чітко дотримувалися умов зернового транзиту. А збіжжя, яке планують відправити до третіх країн, не повинно продаватися у Польщі, Словаччині чи Румунії", - каже експерт.

Із Брюсселем точно треба працювати, переконаний експерт з аграрних питань, головний редактор інтернет-видання Latifundist.com Костянтин Ткаченко. Адже Брюссель теж обурився, що з ними не порадилися ті ж Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, коли в односторонньому порядку скасовували імпорт українських сільгосптоварів.

"Це не за правилами, адже вони мали погодити питання з Єврокомісією. Тому Єврокомісія зараз говорить про те, що "ми вам компенсуємо втрати лише якщо ви скасуєте цю односторонню заборону щодо імпорту". Тобто Єврокомісія зараз намагається знайти золоту середину", – зазначає Костянтин Ткаченко в ефірі Українського Радіо.

Проте Україні треба молитися, аби не забороняли транзит, каже експерт.

"Варто змиритися, що скоріш за все наші сусіди, особливо Польща, під тиском місцевого фермера не відновлюватимуть імпорт", – констатує експерт.

Він нагадав, що у Польщі, наприклад, восени будуть вибори і Варшава, яка була адвокатом українського зерна, одномоментно перетворилася в критика.

"Тож головне, щоб нам дозволяли транзит і він був нормальним та цивілізованим – без контролю пального, наприклад. Покупця в Європі ми знайдемо. Зрозуміло, що затрати на логістику будуть багато з’їдати, світові ціни зараз не дуже затишні, всередині зерно буде падати в ціні, проте нашого аграрія вже нічим не злякати", – переконує Костянтин Ткаченко.

Валерія Шипуля