Борг країни та дефіцит бюджету зростають, але дефолту не буде

Як війна впливає на важливі економічні показники та чому попри їх погіршення банкрутство країні не загрожує.

Державний борг України продовжує систематично зростати, дефіцит бюджету поглиблюватись. Попри це економічного краху чекати не варто.

Державний борг зростає

Ведення воєнних дій на території України призвело до погіршення такого важливого економічного показника, як державний борг.

За інформацією Держстату, за минулий рік і чотири місяці поточного року загальна сума державного і гарантованого боргу, виражена в гривнях, збільшилася на 1,9 трлн грн, або на 70%. У квітні 2023 р. величина боргу досягла 4,54 трлн грн, або 124,3 млрд дол. Ця сума еквівалентна 87,6% ВВП за 2022 р.

Рівень державного боргу відносно ВВП вже перевищив граничний показник для країн з ринками, що формуються, на рівні 70% ВВП. У динаміці розмір державного і гарантованого боргу збільшився з 50,5% ВВП наприкінці 2021 р. до 78,5% - 2022 року і до 87,6% ВВП - у квітні 2023-го.

Основними причинами погіршення боргової стійкості України стали збільшення бюджетного дефіциту, серйозне зниження ВВП і значна девальвація обмінного курсу.

Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що державний борг України продовжує систематично зростати, і виплати за ним покривають лише відсотки з обслуговування боргу. Темпи збільшення боргового навантаження значно зросли з жовтня 2021 р., коли був переломний період, пов'язаний із питанням підвищення тарифів на газ для українців. Цей кредит мав політичне значення, і після його отримання наші тарифи мали розпочати зростати у 2022 р. Такими були умови позики. З початку лютого 2022 р. загальний державний борг України (включаючи державний та гарантований борг) зріс на 64%. За 2022 р. загальний борг зріс на 52,4%, а з початку 2023 вже на 11,6%.

При цьому цікаво, що дефолту в Україні так і не сталося. Таке значне зростання боргового навантаження не дозволило Україні розоритися не лише завдяки регулярному зовнішньому фінансуванню, а й завдяки грамотній співпраці між західними партнерами та українськими політиками.

Наше завдання полягає в тому, щоб запобігти відпливу грошових коштів та зберегти достатній рівень покриття імпорту на три місяці. Ми дотримуємося формальних показників, щоб уникнути дефолту та продовжувати функціонувати. Захід зацікавлений у тому, щоб в Україні не стався дефолт. Якщо наша країна збанкрутує, позичальники не отримають свої гроші, а фінансування стане неможливим, що призведе до поразки у війні та наближення агресора до кордонів Європи. Такий сценарій, очевидно, нікому не вигідний, тож Україна є лінією фронту, яку необхідно утримувати та підтримувати, щоб не допустити наближення Росії.

Дефіцит бюджету збільшується

Крім того, що борги країни ростуть, збільшується і дефіцит бюджету.

За даними Держстату, у 2022 р. дефіцит державного бюджету України становив 17,6% ВВП, а в січні-квітні 2023-го - 14,3% ВВП.

Видатки зведеного бюджету минулого року в реальному вимірі зросли на 30,1% відносно позаминулого року. При цьому реальна сума видатків на оборону збільшилася у сім разів порівняно з 2021 р., а видатків на громадський порядок і безпеку - вдвічі. В структурі сумарних видатків частка фінансування оборони, безпеки та громадського порядку зросла майже втричі й досягла 52,4%.

Торік дефіцит сектору загального держуправління в Україні (16,7% ВВП) у рази перевищив середні показники розвинених країн (4,3%) і країн з ринками, що формуються (5,3%). Така ситуація різко контрастує з попередніми роками, коли наша країна мала значно менші обсяги дефіциту порівняно з середніми показниками для інших країн.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що у нас минулого року була проблема з дефіцитом держбюджету. Тоді НБУ доводилося робити емісію гривні. Цього року США та ЄС видали дуже багато грантів та кредитів, тому НБУ емісії не робить, валюти і так багато. Через це, хоч дефіцит держбюджету у нас на цей рік складає 1,4 трлн грн, це небагато з огляду на те, що західні партнери нам обіцяють 48 млрд дол. Тож проблеми дефіциту держбюджету цього року просто не існує завдяки великій закордонній допомозі.

Своєю чергою Орищак теж каже, що західні партнери добре усвідомлюють наші потреби у фінансуванні військових видатків та бюджету загалом.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до кінця 2022 р. загальний обсяг отриманого Україною фінансування від міжнародних партнерів становив 31,2 млрд дол. У 2023 р. очікується, що зовнішнє фінансування бюджету складе від 37 до 41 млрд дол.

Поточного року найбільшим донором грантової підтримки залишалися США (219 млрд грн). Також отримано грантову допомогу від Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії.

Прогнози на наступний рік

Попри позитивні оцінки експертів на цей рік щодо державного боргу та дефіциту бюджету, вони кажуть, що сказати, що буде наступного року зараз вкрай важко.

На думку Орищака, якщо ми подивимося на ситуацію після війни, економіка України, ймовірно, повністю контролюватиметься західними країнами, і ми неформально функціонуватимемо відповідно до їхніх рекомендацій. Єдине, що може змінитися, це якщо внутрішнє становище США та ЄС стане настільки несприятливим, з політичними виборами, мітингами та бунтами всередині країн, що їм не буде до нас. У цьому випадку Україні доведеться самостійно обирати зовнішню політичну стратегію аби не допустити дефолту.

Водночас за словами Охрименко, не зрозуміло, що буде наступного року. Україну цілком можуть чекати економічні проблеми, бо війна – іграшка дорога і нам потрібно 1 трлн грн, як мінімум на те аби її вести.

“Щодо майбутнього, то зараз рано про це говорити. Не зрозуміло, коли буде перемога. Але коли вона станеться, тоді можна буде підрахувати всі руйнування та оцінити скільки нам потрібно буде грошей на відновлення та хто їх може нам дати”, - каже експерт.

На його думку, робити точні прогнози зараз несерйозно. Зрозуміло, що для відновлення економіки України потрібно буде, як мінімум 500 млрд дол. і близько 10 років, але це без урахування нових руйнувань, а поки що головна мета – перемогти будь-що.

Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” побоюється, що Україна після закінчення війни може зіткнутися з великими труднощами при сплаті боргів.

“Уряд пролонгував сплату боргів лише на два роки, списання взагалі не добився. Відсотки за кредитами ми наразі не сплачуємо, вони продовжують нараховуватись. Я не бачу підстав аби ситуація змінилася на краще в майбутньому.”, - каже він.

На думку експерта, Україні потрібно було домогтися реструктуризації на кращих умовах. Треба було домовитись про списання 50% боргу, реструктуризацію суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.

Проблема ще й в тому, що якщо війна за два роки закінчиться, то наші кредитори зможуть наполягати на терміновій сплаті своїх боргів. Це зараз поки вона триває, можна домовлятись про реструктуризацію, після закінчення війни це буде зробити важче.

Експерт радить порушити це питання вже зараз аби Україні було легше після закінчення війни сплачувати борги.

Вікторія Хаджирадєва