Палає техніка ворожа: скільки російських НПЗ треба добити Україні

Україна продовжує успішно бити по російських НПЗ. Скільки ще потрібно розбомбити нафтопереробних заводів ворога, аби у РФ настав колапс цієї галузі, й окупаційна армія залишилася без палива?

Нова фаза боротьби

Лише трохи більше місяця тому Україна створила Сили безпілотних систем - підрозділ, що спеціалізується на дронах. На цей момент збройні сили України вже застосували цю технологію з великим успіхом, знищивши кілька суден Чорноморського флоту Росії та пошкодивши нафтовий об'єкт на Балтійському морі.

"Дрони - безпілотні системи - довели свою ефективність у боях на землі, у небі та на морі. Масштабне знищення окупантів та їх техніки - це також прерогатива дронів", -заявив президент України Володимир Зеленський.

Окрема історія полягає у тому, що дрони українського виробництва атакують нафтові об'єкти Росії вже на глибині до двох тисяч кілометрів. Як зазначає Bloomberg, таким чином боротьба проти російського вторгнення набула нової фази. Це дає Києву можливість проникнути вглиб російської території та завдати удару по галузі, що має вирішальне значення для військових зусиль Кремля, забезпечуючи як постачання палива для його збройних сил, так і приплив нафтодоларів до його скарбниці.

З початку цього року сталося вже 15 таких атак безпілотників на 13 нафтопереробних заводів у дев’яти російських регіонах. Як повідомляє The Insider, внаслідок цих ударів вісім об'єктів зазнали значних пошкоджень. Загальна потужність атакованих заводів становить приблизно 178 мільйонів тонн на рік. Проте ті, що було пошкоджено, мають сукупну потужність 83 мільйони тонн на рік.

"Якщо ж враховувати лише достовірно пошкоджені установки первинної переробки нафти, то кампанія повітряних ударів зачепила поки що лише 46 мільйонів тонн на рік потужностей переробки, що відповідає 14% від усієї потужності НПЗ та 17% від переробленої у 2023 році нафти", - додає видання.

Росіяни, натомість, заявили, що планують захищати свої нафтогазові об'єкти від атак дронів системами захисту типу Панцир - про це пише The Guardian із посиланням на цитату директора департаменту розвитку газової промисловості Міністерства енергетики РФ Артема Верхова.

Втім в українських Повітряних силах відкидають можливість успіху таких потуг.

"Принципово на ситуацію дані заяви не вплинуть, на підприємствах окупанта, які використовуються у військових цілях, проблеми будуть продовжуватись", - сказав у коментарі УП представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

При цьому зазначивши: таку заяву росіяни зробили задля заспокоєння свого суспільства та розпилу бюджетних коштів, оскільки усі наявні Панцирі вже давно перебувають на відповідних місцях, більше у РФ їх просто немає.

Мета амбітна, наслідки - руйнівні

При цьому удари по нафтопереробних заводах практично знецінюють всі ресурси окупантів, адже їхні літаки не літатимуть без пального, не працюватимуть танки, броньована техніка, кораблі не зможуть рухатися. Тоді Україна суттєво обмежить "кров" цієї війни, констатував екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж.

"Зменшення нафтопродуктів - це одна з правильних дій, яку сьогодні взяли на озброєння, але разом з цим треба нищити всі вогневі системи, які б'ють по мирному населенню України. Тому другим завданням, окрім ударів по НПЗ, є ліквідація вогневих засобів, які заховані у тилах ворога, а також стоять на лінії фронту. Це дозволить створити зону безпеки, а росіяни не зможуть діставати своїм вогнем до українських міст", - додав генерал у відставці у коментарі ТСН.

Тож, чи можуть призвести ці удари по НПЗ до серйозного ушкодження путінської військової машини? Як зауважив віцепрем’єр та голова Держкоммайна РФ у минулому Альфред Кох, це вже спостерігається.

"Та це вже призвело. Наскільки я розумію, за різними оцінками, на 10-12% знижено виробництво бензину у країні. Це величезний удар. Ціни на бензин зростають, влада змушена бла заборонити експорт бензину, а це була дуже важлива стаття прибутку нафтових компаній", - сказав він у інтерв’ю журналісту Євгену Кисельову.

Якщо так триватиме й надалі, продовжив Кох, у Росії виникне "чисто фізичний" - як він висловився - дефіцит бензину та солярки.

"А це вже впливатиме на ефективність бойових дій. Бо, якщо згадати, коли у ЗСУ з’явилися HIMARS, росіяни були змушені розташувати склади більш, ніж за 70 км від лінії фронту. Уся ця логістика заснована на автотранспорті: підвезення боєприпасів, евакуація поранених і таке інше. Й плече - 70 км роздоріжжям: тобто, одна машина, дай Боже, повернеться туди-назад за добу. Варто уявити, яка кількість вантажівок сновигає між базами забезпечення та лінією фронту",- змалював у свою чергу він ефект від такого "знекровлення" ворога завдяки ударам по російських НПЗ.

Внаслідок цього армія окупантів буде отримувати паливо значно дорожче.

"Якщо попит буде, а пропозиція зменшиться, ціни зростатимуть. Відповідно, бюджетні розкладки, куди було закладено вартість палива, повинні бути переглянуті. У середині року змінювати суму витрат на "СВО" , причому суттєво – означає збирати Думу, вносити правки до бюджету, робити бюджетні маневри. А звідки це брати? З "цивілки", страждатиме знову соціальна сфера. А населення старішає, Пенсійний фонд вичерпується, позики брати ніде - виникає багато проблем по ланцюжку. Так, можна включити друкарський верстат, але ця лавочка все одно скоро схлопнеться", - повідомив Кох деталі стану російської економіки.

Таким чином, командування ЗСУ разом із українською владою вдалося до вірних дій, знайшовши реальну больову точку противника.

"Варто зауважити, що чисто фінансово це поки тяжко, та ще є прийнятним. Але поки на 12% знизилось виробництво бензину, а якщо воно впаде на 25%? Його просто фізично не буде. А зараз почнеться посівна, й де вони візьмуть паливо, закуповувати будуть у Білорусі чи Казахстані? Вони вже руки потирають - зараз ми вам ціни намалюємо. Це ж зовсім інші гроші! Нафтовидобуваюча країна, що імпортує бензин - як вам таке взагалі?", - додав експерт.

При цьому він розповів, що процентів із 70 усіх світлих нафтопродуктів виробляється на десятці основних російських НПЗ, і до деяких з них українські дрони навіть ще не підбиралися. Із них деякі розташовані не так вже й далеко від лінії фронту.

"Ось у Кірішах під Санкт-Петербургом великий завод Сургутнафтогазу, він охоплює увесь північний захід нафтопродуктами. Туди підлітали, але не долетіли. Потім у Капотні відомий завод, це московський, він дуже важливий. У Ярославлі, там було одне потрапляння, але не дуже серйозне", - назвав він потенційні цілі для наших БПЛА.

Варто зауважити, що українські дрони намагаються цілити у найважливіші місця російської нафтопереробки - ректифікаційні колони на таких виробництвах. Відновити без підсанкційних вартісних закордонних комплектуючих росіяни їх просто не можуть.

Ірина Носальська