Пенсії: чи врахують роботу за кордоном і в структурах країни-агресора

Парламент ухвалив законопроект, що розв'язує одразу декілька проблем, які виникли через повномасштабну російську агресію з призначенням пенсій.

Коли страховий стаж був під питанням

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон №9453 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення". Річ у тім, що після повномасштабного вторгнення РФ Україна розірвала дипломатичні відносини з країною-агресором. Контакти та документообіг між державними установами, у тому числі й між Пенсійними фондами, були  припинені, а обмін документами, які засвідчують тривалість трудового стажу та суми заробітку, став неможливим.

"Як наслідок, українці, які переїхали до України з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької та Луганської областей, не могли виконати вимогу діючого до сьогодні закону - підтвердити, що вони не отримують пенсію від пенсійних органів РФ, і, відповідно, отримати призначення пенсії в Україні", - пояснює пресслужба Кабміну.

Крім того, Україна і РФ вийшли з Угоди між державами-учасницями СНД про гарантії прав громадян цих країн щодо пенсійного забезпечення. У зв’язку з цим українці, які частину свого життя працювали в РФ, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, втратили можливість включати періоди такої роботи в свій страховий стаж в Україні.

"Це, в свою чергу, призводило до зменшення їхніх пенсійних прав, і, відповідно, розмірів пенсії або взагалі позбавляло права на призначення пенсії. Ухвалений законопроєкт №9453 вирішує ці та низку інших суттєвих проблем у сфері пенсійного забезпечення",- йдеться в урядовому повідомленні.  

Три важливі моменти

Ухвалений закон має три важливих моменти.

По-перше, спрощується механізм відновлення виплати пенсій для кримчан. Адже скасовано вимогу отримання інформації від Пенсійного фонду РФ. Відтепер людині, яка переїхала з Криму на підконтрольну українській владі територію, достатньо подати заяву, в якій зазначити, що вона не отримує пенсію в Криму і бажає одержувати її в Україні. Для розрахунку виплати можна надати трудову книжку або пенсійну справу, якщо вона є на руках. Жодних підтверджень від Пенсійного фонду країни-агресора не потрібно.

По-друге, для визначення права на пенсію враховуватиметься страховий стаж, набутий в інших країнах, навіть якщо з цією країною не укладено угоду щодо пенсійного забезпечення. Тобто людина після повернення з-за кордону, наприклад, з Італії, матиме можливість зарахувати період роботи в цій країні для визначення права на призначення пенсії в Україні в 60, 63 або 65 років. Для цього необхідно буде надати Пенсійному Фонду документ, що підтверджує роботу за межами України.

Але для визначення розміру пенсії будуть враховувати лише внески ЄСВ, сплачені в Україні. Таким чином розмір призначеної пенсії залежатиме від сплачених в Україні страхових внесків, а час виходу на пенсію враховуватиме роботу як в Україні, так і за кордоном.

По-третє, до страхового стажу при призначенні пенсії в Україні не зараховуватимуть роботу на країну-агресора після 2014 року. Визначено, що до вислуги років не зараховуватимуть періоди військової служби та добровільного зайняття посад з 19 лютого 2014 року у силових структурах, незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, в незаконних судових або правоохоронних органах, незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях на тимчасово окупованій території або у збройних формуваннях держави-агресора.

Закон набирає чинності з наступного дня після його опублікування. Кабміну доручено протягом трьох місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим документом.

Надія - на літній контингент

Згідно з законодавством, пенсійний вік в Україні настає в 60 років. Але - лише для тих, хто має потрібний стаж. Цьогоріч для виходу на заслужений відпочинок в 60 років треба мати не менше 31 року страхового стажу; в 63 років - не менше 21 року стажу; в 65 років - коли є стаж від 15 до 21 року. Щороку ці вимоги зростатимуть, аж до 2028-го, коли вимагатимуть для виходу на пенсію в 60 років 35-річний страховий стаж. 

Проте після війни пенсія в 60 років може стати недоступною для більшості українців. І проблема - не лише у страховому стажі, якого багатьом може не вистачити для оформлення пенсії, але й у тому, що не буде кому забезпечувати виплату пенсій. Через те, що в Україні стрімко зменшується працездатне населення, буде втрачена солідарність, на якій нині ще хоч якось тримається пенсійна система.

Як заявила міністр соцполітики Оксана Жолнович на форумі "Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення", вже сьогодні ситуація з виплатами пенсій є проблемною. За статистикою, нині на одного працюючого українця припадає один пенсіонер. Надходжень від ЄСВ вже не вистачає, тому державі доводиться дотувати пенсійні виплати з держбюджету.

На думку міністра, після війни ситуація погіршиться. Адже будуть демобілізовані військовослужбовці, які нині отримують непогану зарплату і, відповідно, від цих зарплат ідуть відрахування до Пенсійного фонду. Тому після війни фонд не матиме й тих коштів, що має зараз.

Для того, щоб пенсійні виплати можна було зберегти після війни, Україні потрібно ще хоча б 6 мільйонів працездатного населення. За словами Жолнович, є кілька варіантів вирішення цього питання. Перший - це повернення українців з-за кордону. Не лише тих, котрі виїхали туди як біженці на початку повномасштабної війни, а й заробітчан, які ще до війни працювали в Європі. Інший  шлях - залучення іноземних мігрантів.

Однак обидві ці небездоганні. Наші трудові мігранти навряд чи погодяться покидати обжиті в ЄС місця, а іноземці скоріше погодяться працювати в одній з європейських країн, ніж в Україні, зважаючи на рівень зарплат та й рівень життя. І нині вже почали говорити про ще один трудовий резерв - залучення до праці пенсіонерів.

Тому країна має створювати прийнятні умови для роботи людей похилого віку. Окрім того, після війни буде ще немало молодих інвалідів, які також потребуватимуть соціальної адаптації та інклюзії у трудовий ринок.

"Нам необхідно вже сьогодні думати про те, що таке громадське здоров'я, потрібно створювати максимально інклюзивне середовище, щоб зберігати нашу активність і так само дуже серйозно працювати над постійним розвитком наших людей протягом життя. Тобто над культурою сталого розвитку", - підсумувала міністр.

Як повідомила пресслужба Пенсійного фонду України, станом на 1 квітня 2024 року в Україні при загальній кількості пенсіонерів 10,2 млн осіб продовжують працювати 2,7 млн. Середній розмір пенсій в цілому по країні становить 5 743,27 грн, а у працюючих пенсіонерів - 6 094,28 грн.

Галина Гірак