Дискримінація чи норма: що передбачає закон про "білий" бізнес

Верховна Рада прийняла закон про "клуб білого бізнесу". Експерти вбачають в ньому ознаки дискримінації, корупційні ризики, а деякі - порушення Конституції України.

"Клуб білого бізнесу" - які переваги він має

18 червня Верховна Рада ухвалила закон №11084 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" або, іншими словами, закон про "клуб білого бізнесу".

Заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк у Телеграмі уточнив, що закон підтримали 263 народних депутатів.

Документ передбачає наступне: якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень заробітної плати, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється.

Платники податків, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:

Платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Железняк додав, що правка про можливість бронювання до 25% співробітників для підприємств "клубу білого бізнесу" не була підтримана.

Закон поки що не набрав чинності, його має підписати Президент України Володимир Зеленський. Разом з тим він може ветувати документ.

Як потрапити до "клубу білого бізнесу"? В блозі на LIGA ZAKON Ельміра Шевченко, молодший юрист Eterna Law, зазначає, що перелік таких платників формуватиме податкова і переглядатиме щоквартально. Загальним вимогам, яким одночасно має відповідати майбутній "член клубу білого бізнесу" Закон визначає:

Експертка додає, що Законом унормовані і додаткові вимоги для ЮО та ФОП в залежності від системи оподаткування суб'єкта господарювання (зокрема щодо вимог до рівня сплати податків, рівня нарахування заробітної плати, кількості працівників, резиденства в Дія Сіті тощо). Суб'єкт господарювання має відповідати одночасно усім додатковим критеріям для отримання майбутніх преференцій.

"Неоднозначна ситуація залишається для ФОП- платників єдиного податку І групи, ІІ групи, ІV групи та ЮО-платників єдиного податку І групи, ІІ групи, адже додаткових критеріїв до віднесення них до платників високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства не встановлено, що значно обмежуватиме право таких спрощенців бути "членом клубу білого бізнесу",- наголошує вона.

Дискримінація бізнесу

На перший погляд, ініціатива дійсно виглядає красиво, і підтримується певною частиною бізнесу, зазначав ще в квітні Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи.

"Але якщо подумати глибше, ідея не просто втрачає свій блиск, а й обертається практично повною протилежністю. Замість того, щоб оформити "новий громадський договір держави з бізнесом", як пише головний ініціатор, такий закон насправді допоможе законсервувати поточну податкову систему і її конкретних виконавців - азаровських податківців",- попереджував Дубровський в блозі на ЕП.

Він пояснює, що наразі фіскальна політика в Україні працює за принципом "презумпції вини", закладеним у корпоративну культуру податківців ще за Азарова. Мовляв, податківців вчать, що вони, буцімто, захищають суспільні інтереси проти хижих та жадібних підприємців. І як би не намагався добросовісний платник виконувати законодавство, він все одно може бути звинувачений у недоплаті податків з відповідними наслідками, якщо тільки не "домовиться" з податковою, зазначає Дубровський.

"На тлі цього, створення "клубу білого бізнесу" не призведе до посилення довіри між бізнесом та податківцями, більше того, створить ще більшу сегрегацію підприємців, нові корупційні схеми, та, головне - послабить позиції бізнесу у боротьбі за цивілізовані податкові відносини", - впевнений експерт.

Тому в Україні доцільно створювати не "клуб білого бізнесу" для обраних, а вирівнювати поле гри для усіх підприємців, зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук на пресконференції в Укрінформ.

Він також зазначив, що досить часто податкові органи вбачають платників податків радше як потенційних порушників. Звісно це не може не викликати пересторогу і з боку бізнесу. За проведеним опитуванням Радою бізнес-омбудсмена, рівень довіри бізнесу в контексті податкових перевірок до регіональних податкових органів складає 13,3%, а до центрального апарату ДПС 18,9%. Це не є загальнодержавним опитуванням, однак все ж є певним показником ставлення бізнесу до податкових органів.

"Як мало би бути - це сервісність податкових органів задля приросту добровільних надходжень. Також це можливість виправити мимовільні помилки для справних платників податків. Фокус перевірок має бути націлений на порушників із злочиним умислом", - акцентував Ващук.

На думку ж економічного експерта Юрія Гаврилечка, про закон про "клуб білого бізнесу" порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови у бізнес-середовищі.

"Бо в такий спосіб складаються умови для дискримінації інших видів господарюючих суб’єктів і ініціатива йде від суб’єктів законодавчої ініціативи, що, як на мене, неприпустимо в принципі", - каже експерт в коментарі УНН.

Своєю чергою, Андрій Длігач, український підприємець, науковець та громадський діяч, в ефірі Громадського інтерактивного телебачення розповів, що чекає на бізнес після прийняття закону №11084.

"Це закон про посилення корупції, посилення дискримінації, посилення податкової, знищення бізнес-культури, бізнес-середовища, бізнес-клімату в Україні. Негативні наслідки від реалізації цього закону поки що складно передбачити, але ми знову відкидаємо розвиток бізнес-культури на роки назад",- зазначає експерт.

Валерія Шипуля