Новий механізм санкцій ЄС. Які будуть наслідки
Корреспондент.net,
21 жовтня 2020, 22:30
💬
0
👁
434
Найімовірніше, новий механізм буде схвалений одноголосно і погіршить контекст російсько-європейських відносин, вважають експерти.
Єврокомісія запропонувала новий глобальний режим санкцій, які будуть вводитися за порушення прав людини. Як вважають експерти, ЄС хоче позбутися ярлика нерішучого зовнішньополітичного гравця. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Санкціям не знадобиться одностайне схвалення
Виконавчі органи Євросоюзу розробили механізм, що дозволяє вводити санкції за порушення прав людини по всьому світу проти причетних осіб та організацій.
Розробка була представлена головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка займає найвищу посаду ЄС, і верховним представником Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем.
Глобальний режим санкцій щодо захисту прав людини (EU Global Human Rights Sanctions Regime) розширює можливості Євросоюзу вводити санкції.
Механізм може почати діяти тільки після схвалення всіма країнами, що входять до ЄС. Очікується, що GHRS буде прийнято одноголосно. Як пишуть ЗМІ, останні події, пов'язані з російським опозиціонером Олексієм Навальним, прискорили процес розробки механізму.
Імовірно, під нові санкції потрапить Росія і Білорусь, яких Євросоюз регулярно критикує за порушення прав людини. Так, РФ торік виявилася лідером за числом поданих проти неї скарг до Європейського суду із прав людини - 15 тисяч, або чверть усіх скарг, що надійшли.
Що стосується практичних наслідків, санкції дадуть ЄС можливість більш оперативно реагувати на порушення прав людини, в тому числі росіянами, пояснює директор французького відділення британської консалтингової компанії Aperio Intelligence Джордж Волошин.
"Це стосується як порушення прав людини в контексті бойових дій і конфліктів, так і в інших, більш локальних подіях - наприклад, замахи на опозиціонерів", - розповів він у коментарі РБК.
Штрафні заходи, такі як заборона на в'їзд до ЄС і заморожування рахунків адресатів санкцій на території блоку, будуть вводитися безпосередньо Єврокомісією, а не національними органами, що є прецедентом, відзначається в заяві Борреля і фон дер Ляєн.
При цьому новий санкційний режим не буде підміняти собою ті обмеження, які вже були введені стосовно причетних до порушення прав людини осіб у Сирії, Білорусі та Венесуелі, уточнили в ЄС.
Окремі особи будуть без багатьох зайвих формальностей, якими грішить європейська бюрократія, позбавлятися доступу в ЄС, а їхні активи на території європейських країн будуть заморожені, додав Волошин.
Однак новий інструмент досить обмежений, оскільки йдеться про персональні санкції.
"Тому новий механізм не несе в собі якусь серйозну загрозу російській економіці або проектам у таких сферах, як енергетика, хоча, зрозуміло, подібні кроки погіршують фон російсько-європейських відносин", - сказав директор Російського ради з міжнародних справ і клубу Валдай Іван Тимофєєв.
Зараз режим санкцій проти порушників прав людини діє тільки на рівні окремих країн ЄС. При цьому ці механізми не передбачають можливості заморозки рахунків адресатів санкцій, а тільки заборона на в'їзд у країну.
Експерт по Центральній і Східній Європі Іван Преображенський також додає, що затверджений новий механізм не потребує повторного схвалення всіх 27 країн ЄС щораз, коли буде потрібно ввести нові санкції.
Такий інструмент потрібен Євросоюзу на тлі зміщення США з приходом Дональда Трампа з позиції головного "захисника прав людини" у світі.
Проблеми в цій сфері наочно виявила ситуація навколо Навального, коли європейці довго не могли вирішити, чи мають вони право вводити санкції проти російських офіційних осіб у зв'язку зі звинуваченнями у причетності до отруєння не громадянина ЄС і небажанням Кремля починати розслідування, відзначає експерт.
"Поява подібного механізму в ЄС викликана не одним тільки Навальним. Війни в Нагірному Карабаху, в Сирії, на Донбасі - все це вимагає відповідної реакції, і правда не на словах, а на ділі хоче відстоювати права людини і не вислуховувати постійні звинувачення в тому, що проводить цинічну зовнішню політику, в якій на першому місці - інтереси бізнесу", - пише експерт для DW.
Ситуація з Білоруссю, коли ЄС не міг більше місяця ввести санкції проти білоруської влади через жорстоке побиття міліцією протестувальників, показала, що наявний європейський механізм недосконалий. Тоді Кіпр блокував прийняття заходів, вимагаючи ввести санкції і проти Туреччини також.
Росію, згадує автор, із 2014 року захищали багато членів ЄС - Італія, Греція, Кіпр, Угорщина. Будь-яка із цих країн могла заблокувати введення санкцій.
"Для Росії реалізація такого підходу стала б, по суті, крахом всієї її європейської політики, побудованої на роботі з окремими країнами ЄС. Багато років Москва грала на протиріччях між членами Євросоюзу, передусім купуючи підтримку малих країн", - вважає експерт.
Преображенський також зазначає, що новий механізм "різко звузить можливості інтриг Росії, Китаю і навіть США, які іноді також намагаються просувати свої інтереси в Європі через Польщу і країни Балтії".
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet