RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

"У заручниках". Хто заважає санкціям ЄС проти ЛукашенкаСюжет

Корреспондент.net, 29 вересня 2020, 21:07
0
775
 У заручниках . Хто заважає санкціям ЄС проти Лукашенка
Затримання протестувальника проти Лукашенка

Євросоюз зробить на цьому тижні вирішальну спробу не втратити обличчя і умовити Кіпр не блокувати санкції проти правлячої верхівки Білорусі.

 
Велика Британія і Канада ввели санкції у зв'язку з фальсифікаціями на виборах президента і придушенням мирних протестів у Білорусі. А обіцяні Євросоюзом санкції проти правлячої верхівки Білорусі вже місяць блокуються Кіпром, незважаючи на вмовляння Брюсселя. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 

 

На кону репутація Євросоюзу

 
Велика Британія і Канада 29 вересня запровадили санкції проти ряду білоруських громадян. Санкції Лондона передбачають заборону на в'їзд у країну і заморожування активів та поширюються на вісім осіб.
 
У чорному списку опинилися Олександр Лукашенко, його син Віктор, глава адміністрації президента Ігор Сергієнко, голова МВС Юрій Караєв, його заступники Олександр Барсуков і Юрій Назаренко, а також заступник командуючого внутрішніми військами з тилу Хазалбек Атабеков і командир мінського ЗМОПу Дмитро Балаба.
 
Оттава вводить санкції проти 11 осіб. Крім перерахованих вище, до списків також увійшли голова ЦВК Лідія Єрмошина, її заступник Вадим Іпатов, секретар ЦВК Олена Дмухайло і глава ГУВС Мінміськвиконкому Іван Кубрак.
 
Їм заборонені в'їзд у Канаду, а також будь-які угоди з громадянами цієї країни, а їх активи на канадській території підлягають заморожуванню.
 
"Канада не стане мовчки спостерігати, як уряд Білорусі продовжує систематично порушувати права людини і не проявляє готовність до діалогу з опозицією", - йдеться в заяві канадського міністерства закордонних справ.
 
Сьогодні міністерство закордонних справ Білорусі також заявило про введення "симетричних санкцій" відносно країн Балтії.
 
"Складно коментувати алогічні емоційні рухи тіла, що часом межують з істерикою, наших балтійських сусідів. Розширили санкційні списки", - прокоментував прес-секретар МЗС країни Анатолій Глаз.
 
У чому саме полягають "симетричні санкції", введені Мінськом, і щодо кого вони діють, Глаз не уточнив, але зазначив, що від них постраждає бізнес цих країн.
 
31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції відносно 30 білоруських чиновників: їм був заборонений в'їзд на територію цих держав. У список потрапили глави силових відомств, ЦВК, а також сам Лукашенко.
 
На думку країн Балтії, чиновники, які підпали під санкції, відповідальні за фальсифікацію результатів виборів у країні, а також силовий розгін протестувальників. 25 вересня Латвія і Естонія додали до санкційного списку ще близько 100 білоруських чиновників.
 
Всі перераховані вище країни, а також ряд інших, у тому числі Україна, не визнають перемогу Олександра Лукашенка на виборах і не вважають його легітимним президентом.
 
Лукашенко також не визнає і Євросоюз. 24 вересня в Раді Європи заявили, що переглядають свої відносини з Білоруссю і закликали Мінськ відмовитися від репресій та насильства, а також негайно і беззастережно звільнити всіх затриманих, включаючи політичних в'язнів.
 
Президент Франції Макрон називає події в Білорусі "кризою авторитарної влади, яка не може прийняти логіку демократії і намагається втриматися за допомогою сил". Він заявив, що Лукашенко "мусить піти".
 
Напередодні він зустрічався з лідером протестного руху Світланою Тихановською, якій, за її словами, пообіцяв допомогти з політичною кризою в Білорусі і звільнення політв'язнів.
 
Однак загальноєвропейські санкції, які обіцяли в Брюсселі ще місяць тому, ввести не вдається. Їх блокує Кіпр, вимагаючи одночасно ввести санкції проти турецьких компаній і офіційних осіб цієї країни.
 
Але чому країна з населенням менше мільйона не дає 450-мільйонному Євросоюзу прийняти рішення, з яким згодні всі інші країни Союзу, і яке саме по собі ніяк не зачіпає її власні інтереси?
 
Кіпр протестує проти того, що Туреччина почала розвідку газових родовищ на спірних ділянках шельфу в східній частині Середземного моря. Детально про конфлікт Корреспондент.net розповідав у матеріалі Туреччина погрожує війною.
 
Кіпріоти ще в червні просили Брюссель про санкції проти турецьких фірм та інших причетних до геологорозвідки в спірних водах. Але європейська влада має намір вирішити конфлікт тільки переговорами.
 
Оскільки рішення про санкції за Договором про ЄС приймаються одноголосно і ніяк інакше, то Кіпр побачив у цьому шанс для досягнення своїх цілей.
 
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель вже кілька разів намагався домовитися з Кіпром, підкреслюючи, що своїми діями кіпріоти ставлять під загрозу міжнародну репутацію Євросоюзу. Наступний раунд переговорів призначений на 1-2 жовтня.
 
Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс, своєю чергою, заявив, що Кіпр "взяв у заручники" всю зовнішню політику ЄС. Обурені і дві інші сусідки Білорусі - Литва та Польща.
 
Європейські країни можуть вводити власні персональні санкції, як це зробили країни Балтії. Проте загальноєвропейські санкції - це інший масштаб, інша вага, і це рішення потрібно самому ЄС, щоб виглядати серйозною і єдиною силою на міжнародній арені, кажуть спостерігачі.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: ЕСБеларусьЛукашенкосанкции
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах