2022-2023 навчальний рік - незвичайний, адже починається він під час воєнного стану. Чим особливим буде навчання українських школярів з 1 вересня?
Тільки чверть шкіл вийдуть на офлайн
Головна особливість нового навчального року, - це безпека освітнього процесу.
"Фактор безпеки - основний аргумент для початку традиційного навчання. Освітній процес в очному режимі може відбуватися виключно за умови наявності захисних споруд у закладах освіти. Окрім того, остаточне рішення про формат навчання приймає голова ОВА (Обласної військової адміністрації - ред.), і обов'язково з урахуванням думки батьків", - зазначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час наради з підготовки закладів освіти до нового навчального року в умовах воєнного стану.
Він зауважив, якщо потужності захисних споруд є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то навчання може бути організоване шляхом розподілу навчального часу упродовж дня, тижня, місяця чи семестру.
"Працюємо над зміцненням охорони закладів освіти, обладнанням для сповіщення сигналу тривоги, а також проведенням навчання вчителів з виховних і тренувальних занять для школярів. Життя і здоров'я кожної людини - найцінніше. Безпека - передусім!", - наголосив С. Шкарлет.
Як підготувалися школи до безпечного навчання? Станом на 25 серпня було проведено огляд понад 23,5 тисячі закладів освіти, що становить майже 93% від загальної кількості. Відповідно до результатів перевірок, 51% з них готові до навчання в очній формі, а рівень готовності шкіл становить 59%. Найвищі показники - в Києві, Львівській та Чернівецькій областях.
Для того, щоб навчання навіть в бомбосховищах було комфортним, МОН разом з Мінцифри анонсували проєкт "Wi-Fi в укриттях". І вже 558 шкіл мають у сховищах Wi-Fi, на черзі -встановлення швидкісного інтернету в укриттях майже 3 тисяч шкіл.
Щодо форми навчання, то коженучасник освітнього процесу має право самостійно обирати онлайн чи офлайн, залежно від власного розуміння безпекової ситуації.За словами міністра освіти, якщо навіть одна дитина з класу забажає навчатися онлайн, то їй має бути надана така можливість.
"Це право батьків, і це враховується в тих рекомендаціях, які МОН надало закладам освіти. Якщо батьки вважають, що дитина має навчатися онлайн, то так і буде", - резюмував міністр. Він також зазначив, що українська система освіти має всі необхідні інструменти для здобуття знань в дистанційному режимі - і для повноцінного контакту з учнями, і для оцінювання їхніх навичок.
Загалом же, як повідомив очільник МОН, із 12,8 тисяч шкіл очну форму навчання планують реалізувати понад 3 тисячі, дистанційну - майже 5,7 тисячі, а змішану - 4 тисячі.
Онлайн, сімейна форма чи екстернат?
Очне навчання планується лише у тих регіонах, які є відносно безпечними. Проте й там не у кожній школі це можливо, адже заклад освіти має бути обладнаний укриттям та мати відпрацьований план дій у разі повітряної тривоги. А остаточне рішення щодо форми навчання залишили за військово-цивільною адміністрацією, яка враховує не лише безпекову ситуацію, а й думку батьків учнів.
А в тимчасово окупованих регіонах чи тих, де ведуться бойові дії, запропонована дітям дистанційна, сімейна форми навчання або екстернат, адже відкривати школи там зараз дуже небезпечно.
Розберемся, в чому особливість кожної зі згаданих форм отримання знань. Що таке дистанційне або онлайн навчання, за два роки пандемії коронавірусу добре знають всі українці: освітній процес онлайн, який проводиться за розкладом. Екстернат - це теж форма дистанційного здобуття освіти, але вона передбачає самостійне вивчення предметів певного освітнього рівня та/або за певний клас в обсязі, визначеному державними стандартами, та отримання відповідного документа про освіту. Простіше кажучи, учень числиться у школі, але навчається вдома і у персональному темпі. Він навчається за шкільними підручниками та матеріалами згідно держстандарту, пише необхідні контрольні роботи та ходить на консультації до шкільних вчителів.
Cімейна (домашня) форма здобуття освіти – це організація освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні, не нижчому за держстандарти освіти, несуть батьки.
На тимчасово окупованих територіях розташовані 1,3 тисячі шкіл. У Міністерстві освіти і науки зазначають, що усі заклади загальної середньої освіти Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей працюватимуть дистанційно. Також дистанційний формат буде в Запорізькій області, а змішаний - в Одеській. Для дітей Дніпропетровської та Миколаївської областей, а також АР Крим передбачені варіанти як дистанційного та сімейного навчання, так і екстернат.
За умови, що батьки дають згоду і заклад має надійне укриття, у звичайному форматі проводитимуть навчання в Києві, Львові, Полтаві, Ужгороді, Івано-Франківську, Чернівцях, Вінниці, Луцьку, Тернополі.
Через війну на початок нового навчального року за межами України знаходяться понад два мільйони дітей. Чи є у них можливість вчитися? Так є. У більшості країн ЄС шкільне навчання - безкоштовне і обов’язкове. Платити доведеться хіба що за канцтовари та обіди. Можливо, - й за деякі підручники. Але в Міністерстві освіти і науки обіцяють безкоштовно забезпечити українських дітей за кордоном електронними навчальними посібниками тих країн, в яких вони перебувають.
Навчання в Європі не скрізь починається 1 вересня, як у нас - за ще радянською традицією. Але переважно - восени, у вересні-жовтні.
Для подолання мовного бар’єру, протягом літа в країнах ЄС організовували для наших дітей спеціальні курси. Крім того, для наших дітей відкривають «українські» класи, наприклад, у Чехії це можливо, якщо набирається для такого класу 15 учнів. А в деяких країнах, як, наприклад, у Польщі та Румунії, давно функціонують українські школи.
Шкільні програми інших країн відрізняються від української. Тому наші діти за кордоном навчаються у місцевих школах і паралельно засвоюють знання за українськими стандартами, обираючи сімейну форму навчання чи екстернат.
До слова, у багатьох юних українців, які зараз мали б теж сідати за парти, війна понівечила життя. За даними Офісу Генпрокурора, дії окупантів забрали життя 379 наших дітей, ще 735 - травмували. Депортовані за межі країни 7 297 неповнолітніх, 5 177 з яких уже знайдені, а 53 повернули в Україну. Але 230 дітей вважаються зниклими безвісти. Окупанти також пошкодили 2 116 і зруйнували 216 закладів освіти.
Галина Гирак