30 січня президент США Барак Обама зустрічається з грузинським колегою Михайлом Саакашвілі. Цю зустріч напередодні виборів та чиказького саміту НАТО у Тбілісі вважають дуже важливою політичною подією.
Згідно із заявою Білого дому, президенти обговорять поглиблення співробітництва в різних сферах в межах хартії про стратегічне партнерство між Грузією і США.
"Президент Обама підкреслить важливість нашого співробітництва з Грузією у сфері оборони, в тому числі значний внесок Грузії в операції міжнародної безпеки в Афганістані", - повідомляє Білий дім.
Раніше Михайло Саакашвілі кілька разів зустрічався з Бараком Обамою, однак це перша офіційна зустріч двох президентів в Овальному кабінеті у Вашингтоні.
Великі сподівання
Попри офіційні заяви високопосадових американських чиновників на підтримку територіальної цілісності та реформ у Грузії, деякі політологи кажуть про помітне похолодання у відносинах між Тбілісі і Вашингтоном після зміни адміністрації у США.
В уряді Грузії вважають, що офіційна зустріч між президентами у Білому домі покладе край подібним "спекуляціям".
Крім того, за словами представників грузинського уряду, зустріч президента Обами з Михайло Саакашвілі є особливо важливою напередодні майбутнього саміту НАТО у Чикаго.
Однак, на думку керівника Інституту з вивчення націоналізму і конфліктів Паати Закареішвілі, скоріш за все Барак Обама запропонує президенту Грузії не плекати особливих надій з приводу чиказького саміту НАТО.
"Підтримка інтеграції Грузії до НАТО є настільки ефемерною, що вона лишатиметься тільки на словах, - вважає Закареішвілі. – Загальновідомо, що доти, поки ми маємо територіальні проблеми на кордоні з Росією, навряд чи ми побачимо кордони НАТО".
Сигнал Москві
В експертних колах у Тбілісі вважають, що офіційна зустріч президентів Грузії і США є важливим сигналом не лише для Тбілісі, але і для Москви.
Тбіліський політолог Ніка Чітадзе вважає, що запрошення Барака Обами багато в чому зумовлене розчаруванням, пов’язаним з провалом політики перезавантаження між Вашингтоном і Москвою, бо низку питань Вашингтону так і не вдалось узгодити з Кремлем.
"У питаннях протиракетної оборони Росія посіла радикальну позицію стосовно НАТО і Сполучених Штатів Америки, - сказав Чітадзе в інтерв’ю Російській службі Бі-Бі-Сі. - Крім того, Росія продовжує співпрацювати з Іраном і чинить спротив впровадженню нових санкцій в межах Ради Безпеки ООН, а також підтримка Росією Сирії – все це вказує на те, що політика перезавантаження не мала успіху".
Чітадзе вважає, що зустріччю с президентом Грузії Білий дім підкреслить, що геополітичні інтереси США на Південному Кавказі зберігаються.
"Я вважаю, що адміністрація Обами усвідомила, що Росія є одним з головних геополітичних конкурентів США і, відповідно, один із пріоритетів – це встановлення більш тіснішого співробітництва з державами пострадянського простору, що межують з Росією", - каже експерт.
Американський політолог, співробітник інституту Хадсона Девід Саттер каже, що не виключено, що на рішення Барака Обами зустрітися із Михайлом Саакашвілі вплинула ситуація в самій Росії.
"Якщо вже назріла кризова ситуація в самій Росії, отже з’явиться спокуса піти на зовнішню агресію, або принаймні створити образ ворога в особі Сполучених Штатів, - сказав Саттер в інтерв’ю Російській службі Бі-Бі-Сі. – Тому, враховуючи, що ситуація може стати ще більш дражливою, мабуть, є сенс Бараку Обамі зустрітися з Михайлом Саакашвілі".
Політолог припускає, що президенти також обговорять питання ядерної політики Ірану, проте залучення Грузії у можливі воєнні дії з боку США є малоймовірним.
Допомога без озброєнь
Певні сумніви з приводу підтримки з боку Вашингтону викликала заява президента Обами, оприлюднена після підписання Акту авторизації національної оборони США на 2012 рік.
У заяві, оприлюдненій 31 грудня, Барак Обама назвав "нормалізацію" співробітництва у сфері оборони з Грузією, в тому числі у відношенні продажу озброєнь, серед тих положень, виконання яких він вважатиме "необов’язковим", якщо їхнє здійснення буде йти всупереч з його конституційними повноваженнями.
Однак секретар Ради національної безпеки Грузії Гіга Бокерія в інтерв’ю журналу Табула сказав, що заяви президента Обами стосувалися юрисдикції і повноважень виконавчої влади і конгресу щодо будь-якої країни.
За словами Бокерії, заяви про послаблення співробітництва між двома країнами у військовій сфері є безпідставними.
"Інша справа, що ми хочемо ще більш швидкого поглиблення цього співробітництва, і в нас буде розмова на цю тему,…, - заявив Бокерія. – Картина, що нібито з цієї точки зору існує стагнація чи навіть відхід назад, не є точною".
За словами Чітадзе, Грузія потребує додаткового озброєння в умовах, коли " в 40 кілометрах від столиці перебувають окупаційні війська", однак на даному етапі співробітництво з боку США, скоріш за все, буде сфокусовано на консультаціях збройних сил Грузії і спільних військових навчаннях.
"Грузія має суверенне право на додаткове оборонне озброєння і це не суперечить жодним принципам міжнародного права, - каже Чітадзе. – Я думаю, що в перспективі це питання увійде до порядку денного".
Помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Філіпп Гордон нещодавно заявив, що співробітництво з Грузією у сфері безпеки значною мірою сфокусовано на освіті, підготовці грузинської армії і внеску Грузії в операцію в Афганістані.
"Що стосується продажу зброї, до цього питання ми підходимо так само, як і у відношенні до інших країн. Всі питання розглядаються в індивідуальному порядку, з урахуванням багатьох факторів. Ми будемо продовжувати відносини з Грузією у сфері безпеки за всіма цими напрямками", - заявив Філіпп Гордон.
На думку Девіда Саттера, скоріш за все питання про озброєння буде пріоритетним для грузинської сторони, однак позицію Вашингтона поки що передбачити складно.
"Загальна атмосфера зараз інакша, тому що путінський режим не такий стабільний, як раніше, - каже Саттер. – Треба пам’ятати, що війна у 2008 році з Грузією мала шалену популярність в Росії, тому, напевно, існує спокуса підняти рейтинг яким-небудь актом агресії".
Винагорода за СОТ?
Керівник Інституту з вивчення націоналізму і конфліктів Паата Закареішвілі вважає, що офіційна зустріч двох лідерів – це "винагорода" Грузії за домовленість відносно членства Росії у СОТ.
"Грузія нарешті дала зелене світло вступу Росії у СОТ, - сказав Закареішвілі в інтерв’ю Російській службі Бі-Бі-Сі. – Для США це було дуже важливим, і США вдячні Грузії за це".
При цьому, за словами політолога, багато в чому запрошення Барака Обами продиктоване майбутніми виборами в США.
"Супротивники Барака Обами стверджують і пропагують те, що в контексті перезавантаження відносин з Росією США почали дистанціюватись від своїх союзників, в тому числі і від Грузії, - каже Паата Закареішвілі. – Президент Обама хоче мати козир проти таких аргументів".
Очікування опозиції
Зустріч з Бараком Обамою, на думку політологів, певною мірою стане моральною перемогою для Михайла Саакашвілі, якого опоненти звинувачували у послабленні підтримки з боку Заходу.
Однак свої очікування від зустрічі двох президентів мають не лише представники правлячої партії, але й опозиції.
Паата Закареішвілі вважає, що з появою на політичній арені мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який вирішив зайнятися політикою, Захід побачив у Грузії силу, здатну боротися за демократію.
"У Грузії значною мірою змінився політичний контекст після появи Бідзіни Іванішвілі, – каже Закареішвілі. – Барак Обама має обов’язково підкреслити, що для США демократичні вибори в Грузії є дуже важливими".
В опозиційних колах побоюються, що Михайло Саакашвілі, який згідно з конституцією не зможе балотуватися в президенти у 2013 році, має намір лишитися при владі, обійнявши пост прем’єр-міністра.
Один з опозиційних лідерів, колишній посол Грузії в ООН Іраклій Аласанія заявив в ефірі телекомпанії Маестро, що Саакашвілі у Вашингтоні скажуть "брати приклад з (Джорджа) Вашингтона… а не з Путіна", який лишився при владі, ставши прем’єр-міністром.