Святослав Шеремет: українські політики зловживають гомофобією

На чолі оприлюдненого представниками гей-спільноти та громадських організацій переліку опинилися депутати парламенту Євген Царьков, Михайло Чечетов, Алла Олександровська, Володимир Стретович та інші політики.

"Це віддзеркалює, на жаль, високий рівень спекулювання на гей-проблематиці з боку політичних сил", - заявив Святослав Шеремет. На його думку, в нинішніх умовах хиткої економіки та складної суспільно-політичної ситуації представники влади та опозиції намагаються зробити із геїв цапа-відбувайла.

Через це ситуація із дотриманням прав людей з гомосексуальною орієнтацією в Україні в 2012-му році суттєво погіршилася, каже Шеремет.

Мораль чи "свята інквізиція"?

"Я вважаю це ("звання" гомофобного діяча-2012. - ВВС Україна.) доброю оцінкою людини, яка розуміє, що таке мораль, що таке здорова сім'я і що таке здорове суспільство, головним чином - для наших дітей", - прокоментував ВВС Україна свій новий титул депутат від Компартії Євген Царьков, який вважаає гомосексуальність збоченням.

Експертна група, до складу якої ввійшли правозахисники та представники ЛГБТ-організацій, назвала Царькова своїм головним антигероєм за ініціативу повернути до Кримінального кодексу статтю за мужеложество і винесення на розгляд парламенту законопроекту щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір, який, на думку депутата, повинен зупинити пропаганду гомосексуалізму в Україні.

"Основна кількість жителів нашої країни, пострадянського простору, вважають це відхиленням, при чому я цих людей (геїв. - ВВС Україна) не хочу нічим ображати - я впевнений, що це - хвороба, відхилення від норми", - пояснив депутат.

За його словами, гомосексуальність - це соціальне явище, і в Радянському Союзі, коли геїв переслідував закон, одностатевих зв'язків в країні було у 16,5 разів менше, ніж тепер. Твердячи також, що геї - у групі ризику щодо поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, парламентар пообіцяв, що продовжуватиме пропонувати закони на протидію ЛГБТ-спільноті.

На думку ж письменниці Ірени Карпи, яка опинилася серед тих, кого геї та лесбійки відзначили як своїх друзів, гомосексуалізм - набагато менша проблема, аніж, наприклад, увічнення діячів тоталітарної доби.

"Мені не вкладається в голові, як може в центрі Києва стояти статуя Леніну, як можуть в 2012-му році ставити пам'ятники Сталіну і взагалі, як ми можемо мати Комуністичну партію після того всього геноциду, який був вчинений українському народові. Чому ось тут пам'ять відшибло, а якихось абстрактних геїв ми боїмося", - сказала ВВС Україна Ірена Карпа.

"Це якийсь абсолютно ідіотичний страх, що прийдуть якісь геї-упирі і зроблять геєм чийогось синочка чи донечку. Таке враження, що люди навіть до середньовіччя не дожили, і приблизно в них на горизонті загоряється вогонь інквізиції, в якому вони бачать спасіння. Це дуже смішно і гидко", - сказала письменниця, яка свого часу присвятила гей-тематиці цілу книгу - Полювання в Гельсінки, і вважає, що толерантність до геїв разом з расовою, економічною і соціальною толерантністю є ознаками цивілізованого сучасного суспільства.

Комуністи і Свобода - разом проти геїв

Окрім Євгена Царькова, в числі тих, кого гей-спільнота назвала своїми ворогами, - депутат від партії Регіонів Михайло Чечетов, який висловив небажання йти до Європи "через задній прохід", комуністка Алла Александровська, яка назвала проведення гей-параду в Києві ганьбою для України, та регіонал Сергій Кий, на думку якого, гей-паради потрібно "випалювати каленим залізом".

Серед антигероїв також лідер партії Братство Дмитро Корчинський, депутат від НУНС Володимир Стретович і представник ВО Свобода Андрій Іллєнко.

Законопроект Євгена Царькова, який парламент розглянув у першому читанні і не дійшов до другого, тому що він стояв у порядку денному після скандального мовного закону, - не єдиний. Останнім часом у Верховній Раді реєстрували ще кілька подібних документів - зокрема, законопроект Про заборону спрямованої на дітей пропаганди гомосексуалізму, та проект закону, автори якого пропонують встановити адміністративну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму.

Кого треба захищати?

Спроби викликати симпатію у свого електорату шляхом осуду одностатевих стосунків, каже Святослав Шеремет, посилюють нетерпимість до гомосексуалів в Україні: "На тлі подання цих законопроектів відбуваються насильницькі дії, при чому систематично вже, щодо представників ЛГБТ-спільноти. І постає цілком очевидне запитання - а хто ж є агресором в цій ситуації, і кого потрібно захищати?".

Одразу після презентації рейтингу гомофобів 19 липня в Києві чоловік у масці вилив на голову Святославові Шеремету пачку кефіру. А в травні невідомі побили його при спробі провести у Києві перший гей-парад.

Проти подібних заходів в Україні активно виступають представники церкви та релігійних громад, які постійно влаштовують зустрічні акції із закликами захистити християнські та сімейні цінності.

Напад на організаторів гей-параду засудили Європейський парламент та високий Представник Європейського Союзу з питань зoвнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон.

Такі дії знаходять осуд і в Україні: приміром, ідею про те, що право на одностатевий шлюб є конституційним, висловив член науково-експертної групи із підготовки Конституційної Асамблеї, екс-суддя Конституційного суду, професор Петро Мартиненко.

Саме йому віддали першість у цьогорічному рейтингу найбільш дружніх до ЛГБТ-спільноти діячів. В їх числі також - боксер і політик Віталій Кличко, адвокат Тетяна Монтян, політтехнолог Вадим Карасьов, соціолог Ірина Бекешкіна, правозахисник Костянтин Реуцький, депутати Юрій Стець і Юлія Льовочкіна.

Окрім того, неочікувано для всіх в числі друзів геїв опинилося Міністерство оборони України. За словами авторів рейтингу, відомство відзначили за жорсткий осуд розпалювання ворожнечі на основі сексуальної орієнтації і за те, що військові розповіли про проведення в лавах Збройних Сил України систематичних заходів "з питань ліквідації всіх форм дискримінації".

За словами Шеремета, у 2012 році ситуація із правами людей нетрадиційної сексуальної орієнтації суттєво погіршилася порівняно з минулими роками. Кількість таких людей в Україні може сягати від 800 тисяч до 1,2 мільйона.

Джерело: ВВС Україна