В ухваленому 18 вересня законі "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)" депутати не тільки надали НБУ право запроваджувати обмеження на розрахунки готівкою, але й дозволити визначати порядок здійснення взаєморозрахунків у платіжних системах.
Ініціатором ухвалення закону був Національний банк, хоча сам законопроект було подано до парламенту за підписом не голови НБУ Сергія Арбузова, а виконувача його обов'язків, заступника голови НБУ Ігоря Соркіна.
У законі Національному банку надається право "встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців". Проте ані самі ці суми, ані обставини, за яких НБУ матиме право їх обмежувати, у документі не визначені. Проте коли НБУ лише виходив зі своєю законодавчою ініціативою, директор генерального департаменту інформаційних технологій НБУ Наталія Синявська запевняла, що це ніяким чином не обмежить права пересічних українців у виборі того чи іншого способу розрахунку:
"Ця норма буде використовуватися лише тоді, коли буде вивчена економічна і політична ситуація в країні, для того, щоб введення цієї норми було максимально комфортним для громадян", - заявила представниця НБУ.
Хто володіє інформацією...
Банкіри загалом підтримують цю ініціативу НБУ, адже "добровільно-примусовий" перехід на безготівкові розрахунки може значно зменшити їхні витрати, пов'язані на обслуговування готівкових операцій. Хоча і НБУ, і комерційні банки говорять, передусім, про те, що безготівкові розрахунки сприятимуть подоланню тіньової економіки, зокрема, боротимуться із ухилянням від сплати податків та "зарплатою у конвертах".
Проте банкіри не так оптимістично ставляться до іншої ініціативи НБУ - посилення внутрішньої української системи розрахунків на противагу до міжнародних платіжних систем Visa чи Mastercard. Тут банкіри кажуть, що чинитимуть спротив. Мовляв, навіщо всіх пересаджувати на "Запорожець", коли всі давно вже зручно їздять на "Мерседесах".
У щойно ухваленому Верховною Радою законі НБУ лише отримав право "визначати порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірінгу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені у межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами".
Але при цьому у пояснювальній записці до закону багато уваги приділено створенню "національної платіжної інфраструктури, тобто національної системи маршрутизації карткових операцій". Таку потребу у НБУ пояснюють тим, що "навіть за внутрішньодержавними операціями з викориcтанням платіжних карток, емітованих банками-резидентами, інформаційне обслуговування здійснюється іноземними процесинговими центрами обслуговування міжнародних платіжних систем за міжнародними правилами і тарифами".
У пояснювальній записці також наводяться дані про те, що 93% ринку платіжних карток володіють дві міжнародні платіжні системи - VISA та MasterCard, проте лише 0,8% операцій за цими картками, емітованими українськими банками, здійснюється за кордоном.
"Неоднозначне тлумачення"
Перше читання законопроекту відбулося ще у липні. Друге - 18 вересня, в один із трьох днів до парламентських виборів, який самі депутати визначили як сесійний.
Поспіх, із яким ухвалювався законопроект, відзначили навіть у Головному юридичному управлінні Верховної Ради, підкресливши у письмових зауваженнях до законопроекту те, що були змушені давати оцінку документу "у відведені для цього скорочені строки".
"Текст законопроекту надійшов до Управління 18 вересня о 16 годині 25 хвилин", - йдеться у зауваженнях. І це при тому, що саме сесійне засідання у той день тривало, згідно зі стенограмою, до 18.55.
Серед зауважень до змісту закону Головне юридичне управління згадує, що "щодо законопроекту було висловлено суттєві пропозиції та зауваження Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради", проте до другого читання документ надійшов майже у тому ж вигляді, яким залишався після першого читання.
Особливу увагу Головне юридичне управління Верховної Ради звертає саме на неоднозначність надання НБУ права своїми нормативними актами "регулювати відносини у сфері діяльності платіжних систем та використання електронних платіжних засобів".
Загалом, парламентські юристи порадили депутатам доопрацювати законопроект, оскільки його ухвалення у чинній редакції "призведе до неоднозначного тлумачення при застосуванні, що не виключає суб'єктивних рішень", але депутати не прислухалися до цієї поради.
Яким буде ліміт?
Водночас директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем Олександр Карпов каже, що попри поспіх із ухваленням, закон був довгоочікуваним, і його можна оцінити як цілком позитивний, і такий, що у кінцевому рахунку захищає права споживачів - тих, хто має будь-які платіжні картку. Він твердить, що закон жодним чином не передбачає якісь зазіхання чи утискання прав міжнародних платіжних систем на діяльність в Україні.
"Після 2008 року є у багатьох країнах світу тенденція більш прискіпливого нагляду за діяльністю будь-яких платіжних систем, тим більше тих, які суттєво впливають на фінансові потоки в країні, - каже Олександр Карпов. - Можна згадати дії уряду Сполучених Штатів, у яких з 2010 року є великий, на півтори тисячі сторінок закон щодо фінансової стабільності, де вони Федеральному резерву надали дуже багато повноважень з точки зору контролю за діяльністю платіжних систем. Щось подібне є і у Європі. Ці процеси називаються іноземним словом "оверсайт", або ж українською - нагляд за платіжними системами. До ухвалення цього закону Національний банк не мав відповідних повноважень щодо цього "оверсайту", тепер вони у нього з'явилися. Там були питання, які не подобалися міжнародним картковим платіжним системам, але, врешті решт, у світі аналогічні процедури також в тій чи іншій конфігурації застосовуються. Проте цей закон жодним чином не відбирає кошти у Visa чи у MasterCard, і з країни їх ніхто виганяти не збирається. У банків є вибір, яку системи використовувати, яку систему продавати клієнтам".
Директор міжбанківської асоціації членів платіжних систем також заперечує, що ухвалений закон якось утискатиме права пересічних громадян на розрахунки готівкою. Тут Карпов також посилається на міжнародний досвід - мовляв, обмеження на озрахунки готівкою запроваджені у низці європейських країн, наприклад, у Італії, де гранична сума складає тисячу євро. Проте на зауваження, що тоді як європейські ліміти для готівки є визначеними і відомим заздалегідь, а в Україні їх у будь-який момент може визначити НБУ, експерт відповідає, що і українські обмеження не дуже відрізнятимуться від європейських:
"Чи збирається Національний банк на 100 гривень обмежувати використання готівки? Безумовно, ні. На тисячу гривень також ні. Єдині ліміти, що на сьогодні врегульовані або законами, або нормативними актами НБУ, це 150 тисяч гривень при фінансовому моніторингу і 10 тисяч гривень при розрахунках готівкою між юридичними особами. Між цими двома цифрами Національний банк і буде обирати. Мені здається, що у передвиборчий період ніхто 10 тисячами нічого обмежувати не буде. Швидше, поставлять 150 тисяч. Але якщо комусь не вистачає 150 тисяч готівкою, щоб розрахуватися за якусь покупку, то це, напевне, не стосується 99,9% громадян України. Можливо, якщо буде така сама, як у Італії чи Іспанії - це одна і три тисячі євро, тобто від 10 до 30 тисяч гривень, то, думаю, і це переважну більшість громадян не дуже обмежить", - каже Олександр Карпов, наголошуючи, що називає не ті цифри, які може запровадити Нацбанк, а ті, які можуть бути, зважаючи на європейський досвід.
Нові обмеження - не перші. Але і не останні?
Закон, що розширив права НБУ, не єдина ініціатива центрального банку країни, яка дає можливість йому зосередити на собі контроль за всіма фінансовими операціями в Україні.
Рівно рік тому НБУ започаткував
"паспортизацію" обміну валют. Згодом почав вимагати від банків
опитувати клієнтів про майно та родичів.
19 вересня Українська біржа припинила на годину торги на знак протесту проти ще одного ухваленого депутатами закону "Про систему депозитарного обліку цінних паперів". Серед зауважень, які висувають до цього закону фондовики, створення Розрахункового центру, підконтрольного НБУ, який, на їхню думку, "монополізує низку послуг на фондовому ринку".
Цей закон, так само, як і закон, що передбачає право НБУ на обмеження готівкових платежів, поки що не підписано президентом.
Джерело: BBC Україна