Англійська стала мовою міжнародного спілкування у мережі – і сама почала змінюватися.
Коли США відстояли свою незалежність у кровопролитній війні з Британією 1814 року, американську націю важко було назвати цілісною. Мовознавець Ной Вебстер вирішив, що згуртувати людей, створити нову ідентичність, яку можна буде протиставити британській, допоможе мова.
Словник Вебстера, який витримав вже 11 видань, ввів у обіг американізований правопис: у слові "theatre" (театр) замість er писалося re, в слові "colour" (колір) вилучалося "u", знімалося подвоєння "l" у словах на кшталт "traveller" (мандрівник). Також у словнику з’явилися нові, чисто американські слова: скунс, опосум, гікорі, сквош (загальна назва для різних видів гарбузів і кабачків) чи чаудер.
Вебстер працював над своїм Американським словником англійської мови 18 років і вивчив 26 мов, щоб дослідити етимологію 70 тисяч слів, які він описав.
Інтернет дав поштовх аналогічному витку мовної еволюції, але тепер вона відбувається значно швидше.
Вважається, що сьогодні у світі існує 4,5 мільярди сайтів. Дуже багато з них – китайськомовні, оскільки доступ до мережі вже отримала половина мешканців Китаю.
Та попри це, лінгвісти вірять, що англійська лишатиметься основною мовою мережі в найближчі 10 років – але в зовсім іншій формі, ніж ми знаємо її зараз.
Чому? Бо кількість людей, для яких англійська не є рідною, вже перевищила кількість питомо англомовних. І останні дедалі частіше користуються нею для спілкування із першими – особливо по інтернету, де на граматику і орфографію звертають менше уваги і не треба дбати про вимову.
"Інтернет дає свободу тим, хто знає англійську неідеально, користуватися нею і бути зрозумілим", – каже Наомі Бейрон, професор лінгвістики з Американського університету в Вашингтоні.
Користувачі Facebook уже спілкуються цілим рядом варіантів англійської – індійською англійською, або хінгліш, іспанською англійською – спенгліш або корейською англійською – конгліш. Ці варіанти мови вже давно існували в межах окремих культур, але нині вони активно поширюються і виходять в онлайн.
"В інтернеті важить лише те, що люди можуть порозумітися, і ніхто не має права вказувати їм, якою мовою це робити, – каже професор Бейрон. – Якщо вам вдалося вмовити Facebook визнати певний мовний варіант – значить це мова, яка має політичне та соціальне значення, навіть якщо вона не унікальна з лінгвістичної точки зору".
Згадані варіанти мови можуть надавати нових значень традиційним англійським словам. Наприклад, у сінгліш (сінгапурській англійській) англійське "blur" (розмитість) стало означати "спантеличений" або "повільний".
Або на основі звичних слів можуть створюватись нові. У конгліш існує іменник "skinship" – щось на кшталт "шкірування", що означає тісний фізичний контакт: тримання за руки, доторки, пестощі.
Технологічні компанії заробляють гроші на програмних продуктах, які дозволяють носіям різних варіантів англійської додавати до словника слова, яких немає у традиційній мові.
Сайти більшості великих компаній – англомовні, а маленькі компанії починають розуміти, що їм потрібна мова-посередник, щоб залучати клієнтів із інших країн.
"Хоча для більшості людей англійська не є рідною, ця мова має особливу комерційну та соціальну роль – зокрема, через те, що є мовою сучасних розваг, – вважає Роберт Манроу, комп’ютерний лінгвіст і голова каліфорнійської компанії мовних технологій Idibon. – У регіонах, де вершиною технологій є мобільники й DVD, домінують англомовні фільми, і це робить англійську престижною мовою. Люди вважають її мовою цифрового віку".
У попередні століття змішування культур і міжнародна торгівля призводили до появи піджинів – так називають спрощені мови з максимально прозорою граматичною структурою, розповідає Майкл Уллман, керівник дослідженнями Лабораторії мозку та мови при університеті Джорджа Вашингтона.
Коли наступне покоління носіїв піджину починає нарощувати його словник і граматику, піджин перетворюється на креольську мову. "З’являються різні закінчення, мова стає складнішою і більш систематизованою. Напевно, щось подібне відбувається зараз і з англійською в мережі", – каже він.
Переходьте на хінгліш
Хінгліш – це суміш хінді, пенджабі, урду та англійської. Ця мова настільки поширена, що її навіть вивчають британські дипломати, а компанії мобільного зв’язку перекладають нею застосунки для смартфонів.
У хінгліш є ряд цікавих слів: "co-brother" – "співбрат" (шваґер або дівер) чи "eve-teasing", що буквально перекладається як "дражнити жінку" і означає сексуальні домагання. Службу порятунку можуть описати словом "airdashing" – ті, хто мчать у повітрі.
Словом "stadium" несподівано для футбольних уболівальників називають не стадіон, а чоловіка, у якого лисина оточена вінчиком волосся. У хінгліш навіть виникло нове часове поняття: "pre-pone" – протилежне до "postpone", відкладати; означає воно "перенести щось на більш ранній час".
Те, що інтернет почав домінувати в повсякденному житті не означає, що виграє одна мова, а решта програє. Навпаки – це дозволяє процвітати різним мовам.
"Більшість людей розмовляють кількома мовами – одномовних все-таки меншість, – каже Манроу. – Англійська стала світовою "лінгва франка", але вона не витісняє інші мови".
Натомість інші мови проникають в англійську, і внаслідок цього – з’являється щось нове.
Джерело: ВВС Україна