Президент Віктор Янукович назвав бюджет на 2013 рік, підписаний ним лише 10 днів тому, "бюджетом виживання". Він також визнав, що у 2012 році владі не вдалося досягти економічних показників, закладених у бюджеті на цей рік.
"За попередніми оцінками уряду, за рік очікується зростання ВВП на рівні 1%, тоді як у бюджеті 2012 року закладалося зростання ВВП 3,9%. Як наслідок - бюджетний рік закінчуємо із очікуваним дефіцитом на рівні 2,6% ВВП, що вище від цільового показника - 1,7%, який закладався під час затвердження бюджету торік", - заявив Віктор Янукович під час засідання Ради регіонів 25 грудня.
Президент також не виключив, що вже у першому кварталі 2013 року урядові доведеться переглянути бюджет, який було
підписано ним 17 грудня. Бюджет на 2013 рік було ухвалено 6 грудня на останньому засіданні Верховної Ради шостого скликання за рекордні 32 хвилини, при цьому більшість депутатів навіть не бачили остаточного тексту закону.
"Прийнятий у грудні бюджет на 2013 рік не може задовольняти нікого. Це буде бюджет виживання, а якщо і розвитку, то лише на основі загальної економії. Його головне завдання - не допустити погіршення соціального захисту громадян в умовах складної економічної ситуації, оскільки бюджетний ресурс є обмеженим, його необхідно направляти на реалізацію пріоритетних напрямків реформ і впровадження соціальних ініціатив. За підсумками роботи у першому кварталі бюджет необхідно буде переглянути", - заявив президент.
Так звані "соціальні ініціативи президента" - відновлення виплати компенсацій за втрачені в Ощадбанку СРСР заощадження, фінансування програми кредитування покупки житла під 13% річних, підвищення пенсій - були озвучені Віктором Януковичем навесні 2012 року. Незабаром після цього Верховна Рада проголосувала за зміни до бюджету, збільшивши видатки на понад 30 мільярдів гривень. Тоді в уряді казали, що головним джерелом покриття цих видатків стане швидше, ніж очікувалося, зростання української економіки. Проте за підсумками третього кварталу Державний комітет статистики навіть зафіксував
скорочення українського ВВП, а обсяги невиплачених зарплат у листопаді збільшився на 6% - до 1 мільярда гривень.
"Економічний патріотизм"...
Аби вийти із такої ситуації, президент радить урядові послабити тиск контролювальних органів на бізнес, а також запроваджувати "економічний патріотизм", який під час останніх парламентських виборів був одним із гасел Нашої України, очолюваної Віктором Ющенком - попередником Віктора Януковича на посаді президента.
"Нам потрібно, нарешті, усвідомити не експортні прибутки за будь-яку ціну, а економічний, якщо хочете, патріотизм збільшення домінуючої позиції національного капіталу, брендів національного виробника навіть за участі іноземного капіталу - це шлях до нових доходів і нової економічної якості", - заявив президент. Крім того, Віктор Янукович радить Нацбанку заохотити комерційні банки більше кредитувати економіку.
Прем'єр-міністр Микола Азаров також вважає, що комерційні банки мають зробити свій внесок у відновлення економіки, особливо, як каже прем'єр, якщо враховувати, скільки було витрачено на підтримку ліквідності банківської системи із державного бюджету від кризи 2009 року.
"За майже три роки ми істотно зміцнили банківську систему. Держава довела, що готова здійснювати масштабні проекти і виконувати свої зобов'язання самостійно. І тому банківська система має піти на зустріч потребам економічного розвитку", - заявив прем'єр під час засідання уряду 26 грудня.
...і "економічний песимізм"
Микола Азаров також назвав "економічний песимізм" на зовнішніх ринках та високу ціну на газ головними причинами, чому українському урядові не вдалося досягти запланованих економічних показників:
"В економічному плані головним завданням була підтримка стабільності в умовах світової кризи, і ми це зробили. Рік закінчується незначним, однак все ж таки зростанням економіки. На превеликий жаль, ми не досягли більшого - того, що намічали. Тому що зовнішні ринки і світовий ринок не один рік поспіль демонструють "економічний песимізм", а дискримінаційна ціна на газ продовжує душити розвиток нашої економіки", - заявив Микола Азаров.
Прем'єр також нагадав, що від 2013 року ставка податку на прибуток в Україні знизиться до 19% - "найнижчого рівня у Європі".
Хто винен?
Разом із тим оглядачі вказують на те, що до погіршення економічних показників призвели і дії українського уряду впродовж 2012 року.
"До уповільнення економіки призвела дуже жорстка монетарна політика, а також звичайний передвиборчий популізм і призупинення непопулярних реформ. Але в цьому не було нічого неочікуваного", - каже генеральний директор інвестиційної компанії Dragon CapitalТомаш Фіала.
У бізнесових колах також вже не викликають ажіотажу чергові заклики президента до уряду знижувати тиск контролювальних органів, і чергові обіцянки уряду це зробити.
Попри те, що Україна цього року покращила свої позиції у рейтингу Світового банку Doing Business на 15 сходинок, посівши 137 місце серед 185 країн світу, загальний інвестиційний клімат в Україні залишається "стабільно несприятливим".
Згідно із опитуваннями Європейської Бізнес Асоціації на кінець року настрої інвесторів навіть дещо погіршилися - із 2,19 пунктів на початку року до 2,12 пунктів у четвертому кварталі, і це із 5 можливих балів. 76% учасників опитування, проведеного ЄБА, кажуть, що не помітили жодних позитивних змін у інвестиційному кліматі за останні три місяці. Бізнесмени та інвестори кажуть про посилення фіскального тиску, і висловлюють занепокоєння жорсткою валютно-монетарною політикою НБУ. Крім того, на настрої інвесторів вплинули і парламентські вибори.
Виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев'янко каже, що попри те, що із запропонованих асоціацією ініціатив, кожна третя була позитивна сприйнята українським урядом, цього недостатньо для кардинальних змін у настроях тих, хто робить бізнес в Україні:
"З одного боку, зовнішня кон'юнктура була такою, що не дозволяла говорити про якісь позитивні настрої серед інвесторів. З іншого боку, набагато більше на настрої інвесторів впливає наявна практика застосування законів в Україні".
Зростання чи скорочення?
З іншого боку, експерти також мають сумніви у здатності уряду виконувати у 2013 році "соціальні ініціативи президента" на рівні виборчого 2012 року.
"Із соціальних видатків бюджету максимум, на що можна буде розраховувати, це підвищення зарплат та пенсій на інфляцію. Думаю, що уряд таки змушений буде піти на скорочення певних категорій пільг, не буде продовжувати виплати Ощадбанку, або буде дуже обмежувати ці виплати на якихось суто формальних підставах. Щодо "дешевого житла", то і у 2012 році було дуже небагато родин, які отримали ці кредити, а у 2013 році їх буде ще менше. З іншого боку, може, такі умови нарешті змусять уряд переходити до більш адресної соціальної допомоги", - каже старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін.
Чи не єдине, у чому погоджуються експерти із оцінками економічної ситуації президентом та урядом, це невідворотність внесення змін у бюджет - і що швидше, то краще. Але зменшення бюджетних видатків, зазвичай,
провокує подальше уповільнення економіки - зауважує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
"Будь-яке зниження видатків бюджету буде ще більше гальмувати економічне зростання. Тому уряд буде розриватися між тим, щоб знизити дефіцит бюджету до якогось прийнятного рівня, а з іншого боку - намагатися стимулювати економічне зростання. Саме тому ми очікуємо серйозного перегляду бюджету, починаючи вже із першого кварталу 2013 року, особливо, що стосується видаткової частини. Треба бути готовим до того, що 2013 рік буде роком економії та непопулярних рішень", - каже Олег Устенко.
Джерело: ВВС Україна