23 травня комітет з питань закордонних справ Європарламенту провів слухання щодо ситуації в Україні та двосторонніх відносин.
Від самого початку на них запросили лідерів українських опозиційних парламентських партій Батьківщина Арсенія Яценюка та УДАР Віталія Кличка. Однак, вже на початку цього тижня стало зрозуміло, що лідерам буде не до Страсбурга. Тож їх замінили відповідно Леся Оробець і Ростислав Павленко.
Крім того, в засіданні взяли участь секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт та експерт Данського Гельсінського комітету Мікаель Лінгбо, відомий своїми доповідями щодо дотримання законності при розгляді справи колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Експерти мали презентувати фахові оцінки ситуації в Україні, передусім у сфері судової реформ.
Певний дисбаланс у запрошених ще на початку засідання пояснив голова комітету, німецький депутат Європарламенту Ельмар Брок. Він зазначив, що на наступний понеділок, 27 травня, запланований виступ перед депутатами Комітету міністра закордонних справ України Леоніда Кожари. Тож, заявив депутат, баланс, в цілому, буде дотриманий. З цим погодилися не всі члени комітету. Так, позафракційний депутат від Румунії Адріан Северін та представниця лібералів Сіїрі Овіїр заявили, що було б гарним побачити на засіданні ще й представників правлячої в Україні Партії регіонів.
Головним повідомленням української опозиції, яку, крім Оробець та Павленка, також представляв адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко, став сигнал про те, що опозиція підтримує підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і робить для цього все можливе. Але при цьому, вважає, що підписання має відбутися лише після виконання Києвом відповідних умов.
"Перший та важливий месидж, який я маю передати, це те, що угода про асоціацію має бути підписана у листопаді цього року", - заявила представниця Батьківщини.
Оробець зазначила, що вже зараз закони, необхідні для європейської інтеграції, голосуються в парламенті значною більшістю голосів, що свідчить про спільну підтримку європейського напрямку як опозицією, так і Партією регіонів.
Сергій Власенко, який сказав, що його на виступ уповноважили ув'язнена Юлія Тимошенко та нинішній лідер її партії Арсеній Яценюк, підтримав колегу: "Підписання угоди про асоціацію є ключовою метою української нації. Однак підписання не може відбутися без виконання умов". І додав: "Ключ від підписання угоди – в кабінеті Януковича".
Схожу думку висловив і представник УДАРу.
"Українські демократичні політики і громадянське суспільство мають зробити все, аби умови підписання угоди про асоціацію були виконані. Тиснути з цією метою на владу. Це, зокрема, стосується справи Юлії Тимошенко. Тимошенко має вийти на свободу", - сказав Ростислав Павленко.
Депутат зазначив, що розуміє побоювання тих європейців, хто вважають, що чинний український Президент Віктор Янукович намагатиметься "продати" підписання угоди українцям як власну перемогу. Втім, висловив переконання, що боятися цього не варто.
"Вони можуть спробувати продати це, але українці не куплять", - наголосив представник "УДАРу".
Що ж до тиску на українську владу, то найрадикальніше про це говорила представниця Батьківщини. Оробець вже вкотре на міжнародній трибуні повторила свою думку про необхідність персональних санкцій проти тих, хто безпосередньо причетний до випадків вибіркового правосуддя.
"Українські судді, прокурори їздять до Європи: на шопінг в Мілан чи відправляють на навчання дітей до Лондона, і для них це буде відчутно", - сказала депутат. Втім, навряд чи її пропозиція буде підтримана в ЄС. Справа в тому, що у випадку запровадження будь-яких санкцій говорити про підписання угоди з Києвом буде просто неможливо. Принаймні, таких прецедентів європейська зовнішня політика ще не знала.
Один з європейських депутатів поцікавився в Оробець питанням щодо того, скільки ж заробляють українські судді та прокурори, якщо можуть дозволити собі поїздки на шоппінг до Мілана. Щоправда, відповіді він так і не дочекався.
ЄС непокоять прокурори та референдуми
Виступи експертів відрізнялися збалансованістю. Так, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт розповів, на якому етапі перебувають сьогодні відносини Києва та Венеціанської комісії. Одним з проблемних питань, за його словами, залишається закон про прокуратуру.
"Венеціанська комісія неодноразово піддавала критиці систему прокурорської служби, яка нагадує радянську систему", - сказав він.
При цьому, Маркерт зазначив, що зараз в комісії є розуміння того, що незважаючи на те, що реформа "підштовхується" Адміністрацією Президента, їй чинять опір, передусім, самі прокурори. Тож, новий проект закону про прокуратуру у Страсбургу очікують лише наприкінці червня, що дасть можливість вже у жовтні затвердити його оцінку.
Інше чутливе питання – закон про референдум, схвалений Верховною Радою на початку листопада. Одразу після його схвалення моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи попросив Венеціанську комісію дати свої висновки щодо цих законодавчих новацій.
Очікується, що офіційно позиція комісії буде затверджена вже в середині червня. Втім, як стало зрозумілим з виступу Маркерта, очікувати слід скоріше на критику.
На необхідності реформувати прокуратуру наполягав й інший експерт – представник данського Гельсінського комітету Мікаель Лінгбо. "Головне – це реформування прокуратури", – наголосив він. Експерт зазначив, що це не лише умова підписання угоди про асоціацію з ЄС, але й одне із зобов’язань, які Україна брала на себе майже 20 років тому при приєднанні до Ради Європи. При цьому Лінгбо висловив переконання в тому, що найскладніша реформа відбуватиметься вже після схвалення закону, і пояснив чому.
"Минулого року Україна отримала чудовий Кримінальний процесуальний кодекс, однак ми і досі працюємо над тренінгами з прокурорами, вони мають потребу в інформації щодо застосування", – сказав експерт.
Чи не вперше за останні два роки європейські депутати під час обговорення виступів українських колег та експертів в цілому виступали позитивно, нагадуючи важливість підписання угоди про асоціацію ще цього року. Так, депутат від Польщі соціаліст Марек Сівець зазначив, що не можна забувати про те, що завершення переговорів про угоду про асоціацію відбулося саме за часів перебування при владі в Києві Партії регіонів, а також і про ті позитивні кроки, які все-таки відбуваються в Україні.
"Це безкінечна дискусія щодо того, чи склянка наполовину повна, чи вона – напівпорожня. Я надаю перевагу тому, що вона наполовину повна", – сказав депутат. А його колега, представник групи Європейських консерваторів та реформістів, британець Чарльз Теннок пішов ще далі, і наголосив на необхідності надання Україні європейської перспективи.
"Моя група чітко підтримує угоду про асоціацію, але, тим не менше, ми будемо вести кампанію за звільнення Тимошенко", – сказав він.
За дискусією в Комітет стежив і комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, однак сам у ній участі не взяв.
Джерело: ВВС Україна