Фото: Reuters
Українські ТЕС витрачають в півтора разу більше вугілля в порівнянні з вугільними станціями в ЄС
Однак темпи впровадження енергозберігаючих технологій мізерні, з'ясували автори дослідження.
Впровадження енергозберігаючих технологій здатне в півтора разу перекрити витрати України на імпорт газу. Про це йдеться в Моніторингу енергоефективності України 2016 року, результати якого були представлені 30 червня на круглому столі в Києві.
У порівнянні з результатами попереднього дослідження енергоефективність країни збільшилася на 1,8% і становила 60,0% від рівня ЄС у 2014 році, проте темпи зростання занадто повільні, і країні знадобиться не менше 30 років, щоб досягти рівня ЄС 2012 року, говориться в дослідженні.
У цілому потенціал енергозбереження (у сільському господарстві, промисловості, сфері послуг і будівництві, житловому секторі та трансформації на ТЕС) оцінюється в більш ніж 27 млн т нафтового еквівалента, що відповідає майже 30 млрд куб. м природного газу.
"Це приблизно в півтора разу вище, ніж імпорт газу в Україну у 2014 році", - сказала директор аналітичного центру Нова соціальна і економічна політика (НоСЕП) Ірина Акімова, яка проводила дослідження на замовлення Програми розвитку ООН.
При цьому по третині потенціалу енергозбереження (по 33%) припадає на промисловість і житловий сектор. Ще одна третина потенціалу припадає на сектор трансформації електроенергії на ТЕС і сектор послуг - по 22% і 11% відповідно.
Енергоефективність у житловому секторі зросла на 2,9%, а головним рушійним фактором стало зниження споживання газу населенням після підвищення на тарифів в травні 2014 року. Водночас в промисловості енергоефективність знизилася на 3,1%. Автори дослідження пов'язують це, у першу чергу, з початком військового конфлікту на Донбасі.
Всередині сектору істотне зростання енергоефективності було відзначене в харчовій та хімічній галузях, а також у виробництві неметалевих мінеральних виробів. Але це зростання було повністю перекрите зниженням енергоефективності в металургії на 8,5% (на яку припадає 2/3 кінцевого енергоспоживання в секторі) через повну зупинку або зниження використання виробничих потужностей на Донбасі.
У генерації енергії на теплових електростанціях енергоефективність залишалася без змін у 2012-2014 рр. - 66% від потенційно ефективного рівня. При цьому українські ТЕС витрачають в півтора разу більше вугілля на виробництво одного кВт/г електроенергії в порівнянні із сучасними вугільними станціями в ЄС.
У секторі послуг енергоефективність виросла на 3,8%, у будівництві - на 3,5%, у сільському господарстві - на 45,0%. Головною причиною зльоту в енергоефективності в сільському господарстві стало різке зростання доданої вартості на тлі вдалого маркетингового року, у той час як використання енергоресурсів на один гектар посівних площ зменшилося на 7%.
У цілому потенціал енергоефективності України оцінюють в 10,1 млрд доларів в цінах 2014 року. Однак скорочення розриву з енергоефективності з країнами ЄС відбувається занадто повільно: такими темпами Україні буде потрібно як мінімум 30 років, щоб досягти рівня енергоефективності ЄС у 2012 році.
У дослідженні на основі рекомендованих Міжнародним енергетичним агентством показників оцінювали рівень енергоефективності та потенціал енергозбереження в Україні у 2014 році. За словами директора аналітичного центру Нова соціальна і економічна політика Ірини Акімової, така система показників має важливе практичне застосування, оскільки дає можливість державним органам, міжнародним організаціям і громадськості моніторити прогрес у сфері енергоефективності та енергозбереження; використання державних коштів на заходи підвищення енергоефективності, а також результати використання коштів, виділених за програмами технічної допомоги міжнародних фінансових організацій.
У презентації результатів брали участь представники аналітичного центру Нова соціальна і економічна політика, Програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду. Це другий моніторинг енергоефективності, який підготував АЦ НоСЕП в рамках трирічного договору з ПР ООН.