Однією з умов надання Російською Федерацією кредиту в $15 млрд була ліберизація доступу російських авто на український ринок. Від того, як уряд вирішить цю проблему, залежить не тільки ціна автомобілів та їхні продажі в 2014 році, але і доля українського автопрому.
Деякі автомобільні видання стверджують, що продажі легковиків марки ВАЗ звалилися після введення українським урядом спецмита і утилізаційного збору. Це твердження не відповідає дійсності: популярність автомобілів марки ВАЗ знижується в Україні давно і стабільно, чому є три причини.
Як падали «тазики»
Причина №1. Керівництво ВАЗ, яке перекладає проблеми виробника на плечі споживача, постійно збільшувало вартість продукції заводу в Тольятті. До 2008 року ціни виявилися не просто високими, а завищеними, тому на тлі відносної дешевизни іномарок і доступності споживчих кредитів українці стали купувати все менше приволзьких машин.
Джерело: Autoreview
Причина №2. Якість складання і рівень комплектації російських авто не відповідають сучасним вимогам. А говорити про їхню безпеку і зовсім не доводиться - нуль балів (не зірок, а саме балів!), отримані ВАЗівськими моделями 2107 і 2113 «Нива» на підмосковному полігоні за результатами краш-тестів, говорить сам за себе. І ця вбивча оцінка безпеки російських авто була дана російським журналом «Авторевю». Тому ні про яку географічну упередженість в даному випадку не може йтися.
Причина №3. Китайський автопром запропонував українському ринку добре оснащені автомобілі з більш сучасним дизайном за російськими цінами. Наприклад, седан Geely CK вартістю 62000 грн оснащений ABS, кондиціонером, магнітолою і електропакетом. А ВАЗ-Калина-1117 (11173-140-41) вартістю 74 000 грн має тільки електросклопідйомники. При цьому якість складання китайських автомобілів вища від російського. Спецмита і утилізаційний збір лише поставили крапку в процесі падіння популярності ВАЗів, але не ініціювали його.
Це легко довести цифрами: з 2009 року продажі тольяттинських авто в Україні скорочувалися, в середньому, на 13% щорічно. А в 2013 році, за даними ІАГ AUTO-Consulting, вони обвалилися на 52,34%. Як результат, вперше в історії нашого авторинку марка ВАЗ вилетіла з ТОП-10 рейтингу продажів легкових автомобілів.
А ось ще один доказ того, що падіння продажів тольяттинських авто почалося не вчора. За словами віце-президента асоціації «Укравтопром» Юхима Хазана, введена в грудні 2002 року в рамках захисту вітчизняного автопрому безмитна квота на імпорт ВАЗів з 2004 року в повній мірі не вибиралася. Хоча спочатку за неї йшла запекла боротьба.
Для ВАЗа, що випускає автомобілі з найнижчих рівнем безпеки, Україна залишається стратегічним ринком збуту. Доказ цього факту мається на письмовому запиті, адресованому Японії та ЄС, про можливість приєднання РФ до консультацій з українським урядом про правомірність введення 14 квітня 2013 загороджувальних мит в рамках СОТ.
У цьому листі російська сторона, зокрема, зазначає: «Експорт легкових автомобілів з Росії, який потрапив під дію цих захисних заходів, оцінювався в 2012 році в $300 млн, що склало близько 30% всього експорту таких пасажирських транспортних засобів». Саме з цієї причини однією з умов надання 15-мільярдного кредиту та тимчасового зниження ціни на газ стала лояльність українського уряду до російських автовиробників.
Як же буде здійснюватися ця лояльність на практиці?
Усе буде status quo
Варіант, при якому спецмита і утилізаційний податок залишаться без змін, вкрай важливий для українського автопрому, але він не влаштовує російську сторону. Чи є вихід з подібного конфлікту інтересів?
Вітчизняний автопром має багаторічний досвід «оптимізації податків», який називається великовузловим складанням (CKD). Цей метод дозволяє економити на розмитненні одного автомобіля $2-3 тисячі. При цьому процедура CKD виписана туманно, а тому просте прикручування коліс до маточини осей можна назвати складанням автомобіля.
На одній з прес-конференцій, присвячених введенню утилізаційного податку, почесний президент корпорації «УкрАвто» Таріел Васадзе заявив, що в серпні 2013 дозвіл на великовузлове складання автомобілів в Україні мало більш як 200 (!) суб'єктів господарської діяльності. Якби процедура CKD була виписана з точністю до гвинтика, такої кількості барако-гаражних підприємств у нас би не було. Навіть на папері.
Але туманним законодавством можуть скористатися і великі автоскладальники. Нічого не заважає їм пригнати з Росії злегка розібрані «Лади», прикрутити колеса, закріпити сидіння - і продавати виготовлені в РФ авто як самвидавівську продукцію. А це прийнятний для російської сторони варіант. Тим більше, що одним із результатів візиту Віктора Януковича до Москви 17 грудня 2013 стала поява документа під назвою «Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про поставки товарів за виробничою кооперацією в 2014 році».
За словами директора департаменту промислової політики Мінекономрозвитку Віталія Кравченка, цей документ передбачає безмитне ввезення на територію РФ і України товарів та виробів, що випускаються в рамках спільної кооперації. При цьому для отримання відповідних преференцій українським підприємствам достатньо надати Міністерству промислової політики контракт з російською стороною.
У великому квартеті українського автопрому сценарій status quo ідеальний для Черкаського автомобільного заводу. Його виробничі потужності катастрофічно недовантажені, а CKD-складання російських авто дозволило б вирішити цю проблему. Зараз підприємство зосередилося на виробництві автомобілів китайських марок Great Wall і JAC, проте заявлені обсяги їхнього виробництва в 2014 році - від 2 до 5 тис. шт. - жодним чином не забезпечать завантаження виробничих потужностей Черкаського автозаводу. Як заявив на прес-конференції, присвяченій запуску в серію седана JAC J5, президент автомобільної корпорації «Богдан» Олег Свинарчук, для того щоб завод працював з нульовими збитками, на ньому щорічно необхідно складати щонайменше 50 000 автомобілів. (За даними Forbes ця цифра нижча - 34 000 авто).
Податкова сегрегація
Джерело: портали виробників в Росії і Україні, розрахунки Forbes.ua
Суть цього сценарію полягає в тому, що спецмита на імпорт легкових автомобілів з бензиновими двигунами об'ємом 1,0-2,2 л. залишаться чинними. Зате в рамках двосторонньої угоди РФ скасує утилізаційний збір для автомобілів українського складання, а Україна скасує утилізаційний податок щодо російських авто.
Податковий сепаратизм вигідний обом сторонам . По-перше, російські та українські авто домінують у low-cost сегменті, де зниження вартості авто майже на $700 має архіважливе значення. По-друге, збереження спецмита не дозволить знизити ціни на low-cost іномарки, зібрані за межами Росії і України.
Податкова сегрегація не представляє ніякої небезпеки для ЗАЗ «Сенс» і «Ланос»: ВАЗ цим моделям не конкурент з ментальних причин, а Nissan Almera 2013 або Hyundai Elantra виступають в інших цінових категоріях. Однак цей сценарій небезпечний для планів корпорації «Укравто» перенести в Запоріжжі складання автомобілів марки Chevrolet. Гранично жорстку конкуренцію «запорізьким янкі» складуть Nissan Almera 2013, Volkswagen Polo Sedan, Hyundai Accent / Elantra / Solaris і Citroen C4 Sedan російського виробництва.
Безмитний колапс
Третій можливий сценарій - скасування спецмита на імпорт всіх легкових автомобілів з бензиновими моторами об'ємом 1,0-2,2 л.
фото Thinkstock
Це найгірший сценарій для вітчизняного автопрому. У коментарі для Forbes прес-секретар корпорації «Богдан» Сергій Красуля нагадав, що весь перший квартал 2013 року українські автозаводи простояли. Але після введення спецмита їхні конвеєри запрацювали і, крім того, відновилися переговори про спільну діяльність між іноземними партнерами та українськими виробниками. Причому йдеться вже не про меморандуми, а про конкретні багатомільйонні інвестиції. Наприклад, перший етап серійного виробництва автомобілів JAC в Черкасах зажадав капіталовкладень у розмірі $13-15 млн.
Одноразове скасування спецмита (навіть частково, на 50%) призведе до повторної зупинки вітчизняного автопрому. Більше того, як зазначив Красуля, такий крок вкотре покаже інвесторам, що з Україною можна мати справу: правила гри тут міняються під час гри, і ці зміни не піддаються навіть астрологічному прогнозуванню.
Скасування спецмита при збереженні утилізаційного податку для всіх операторів ринку призведе до різкого збільшення пропозицій в ціновому діапазоні 100-160 тис. грн. А тут українські виробники не можуть конкурувати з іномарками. Адже відкриття автомобільно-митом кордону між Україною і РФ створить ідеальні умови для завоювання вітчизняного автомобільного ринку російськими заводами. Не варто забувати про те, що багатомісячний бестселер Hyundai Accent складається саме в Росії.
Інтрига сезону
Більшість експертів вважає, що домовленості, досягнуті 17 грудня минулого року між Віктором Януковичем і Володимиром Путіним, пожвавлять автомобільний ринок в році, і стануть причиною його переділу.
На думку генерального директора Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) Олега Назаренка, у разі скасування спецмита в 2014 році авторинок зросте на 7% (за підсумками 2013 він скоротився на 7,1%). Але, як сказано вище, є кілька способів допуску на український ринок небезпечних російських легковиків.
Як заявляв міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов, в його міністерстві відпрацьовується питання про етапи і розміри лібералізації доступу нерезидентів України на вітчизняний авторинок. Як базові розглядаються три варіанти, суть яких міністр не пояснив.
Однак директор ІАГ AUTO-Consulting Олег Омельницький і гендиректор ВААІД Олег Назаренко вважають найбільш ймовірними три сценарії скасування спецмита, які вже обговорювалися в Брюсселі в рамках підготовки до підписання договору про асоціацію з ЄС. Сценарій №1 передбачає негайне 50% зниження спецмита з їхнім подальшим обнуленням протягом трьох років. За сценарієм №2 зниження буде відбуватися поетапно, рівними частками протягом декількох років. Третій сценарій передбачає негайну і повну відміну спецмита.
Парадокс полягає в тому, що навіть повне скасування спецмита не дозволить всерйоз здешевити іномарки. По-перше, зростання цін на імпортні легковики не завжди відповідало зростанню мит. Багато імпортерів обмежилися збільшенням цін на 3-5% навіть в 12-процентному сегменті (бензинові мотори об'ємом 1,6-2,2 л .), а деякі не підвищували ціни зовсім. По-друге, не можна скидати з рахунків інфляційні процеси, які посилилися на тлі останніх політичних подій.
Нарешті, лобове порівняння російських і українських цін на затребувані ринком легкові авто призводить до парадоксального результату. Незважаючи на те, що податкове навантаження на автоімпорт в РФ вище, автомобілі там дешевші.
Український парламент пішов на канікули до 14 січня 2014 року, а Кабмін почав свою роботу раніше. Однак у порядку денному першого в цьому році урядового засідання перегляд автомобільних спецмит не значився. Значить, інтрига в способах вирішення проблем автоімпорту і автовиробництва зберігається.