Економічна криза і відсутність вакансій на ринку праці стимулюють фахівців шукати роботу на біржах фрілансу.
Компанія, у якій працював програміст Антон Колодій, після кризи 2008 року так і не оговталася – вона продовжувала скорочувати співробітникам робочі години, не підвищувала зарплати, і, відповідно, ніяких перспектив зростання в ній не було, пише Олена Романюк у №13 журналу Корреспондент від 8 квітня 2016 року. Тоді молодий чоловік зрозумів, що або потрібно шукати нову роботу, або спробувати себе на вільних хлібах, і зупинився на останньому.
«Я вирішив робити фріланс-проекти. Адже це давало більше свободи і можливостей в управлінні своїм графіком. Та й проекти я міг підбирати під себе», – згадує Колодій.
Свого першого замовника програміст знайшов на ресурсі freelancer.сom: замовнику потрібен був сайт-агрегатор, і він хотів зробити його саме на GWT-технологіях, які компанія, де до цього працював Колодій, використовувала для проектів.
«Я знайшов цей проект. Потім день готувався, щоб написати замовнику пропозицію. Розбив завдання на модулі, розписав окремі завдання по кожному з них, час на їхнє виконання. Вказав, що замовник зможе бачити після кожного етапу робіт, зробив mock up сторінки (в дизайнера намалював, як я уявляю кожну сторінку), окреслив приблизні переходи між ними й очікувані реакції сторінки на дії користувачів», – ділиться досвідом Колодій.
Вартість робіт молодий чоловік зазначив, спираючись винятково на свої прогнози, тобто, помножив час, який він планував витратити на проект, на вартість його робочої години в ті дні.
«У згаданого сайту не було погодинної оплати, була тільки оплата за проект, і якби я помилився, то мені довелося б працювати собі у збиток. Але тоді мене це практично не турбувало, адже хотілося зачепитися і дати собі поштовх», – каже Колодій.
У підсумку, замовник таки вибрав Антона. Після чого він реалізував для нього не тільки це, але й інші завдання. Крім того, він почав знаходити замовників на інших біржах, таких як elance.com і odesk.com (зараз вони об'єдналися в одну – upwork.com), а також на інших, дрібніших ресурсах, які на цей момент припинили своє існування або були поглинуті конкурентами.
На фрілансерських біржах знаходить своїх замовників і мати трьох дітей Оксана Стаценко.
«До того як стати мамою, я працювала в офісі. Потім вийшла заміж: перша дитина, за нею друга. Так пробігли чотири роки в декреті і без власних доходів. І тут – третя вагітність. А фінансове становище тільки погіршувалося, плюс виникли сімейні проблеми. Тому у мене була сильна мотивація заробляти будь-яким способом, доступним для жінки, яка сидить удома з дітьми», –згадує дівчина.
Як і всі молоді люди, Стаценко почала шукати роботу в інтернеті і через певний час зупинилася на копірайтерстві.
«Поки вивчала цю тему, знайшла в ЖЖ блог жінки, яка вже досягла успіху в цій сфері й у якої на той момент також було троє дітей. У неї була вже своя структура, високий рейтинг на фрілансерських біржах і авторитет. Тому я з нею списалася і почала працювати в її організації. У неї були координатори-редактори, які працювали з авторами, підказували і роз'яснювали специфіку роботи. Крім того, я завела акаунти на фрілансерських біржах і почала знаходити замовлення там. Спочатку найдешевші, але з часом у мене з'явилася можливість їх вибирати», – розповідає Стаценко.
Україна в тренді
Можливість найму і виконання роботи в режимі онлайн прискорили зростання глобального ринку фрілансу, стверджують експерти.
«Незалежні фахівці з усіх куточків земної кулі заробляють понад $ 1 трлн на рік. У США, наприклад, частка фрілансерів становить близько 34% від загальної кількості робочої сили. Тільки на Upwork фрілансери заробляють понад $ 1 млрд на рік і при цьому самі вирішують, де, коли і як їм працювати», – розповідає Корреспонденту кантрі-менеджер Upwork Катерина Божкова.
В Україні частка фрілансерів у загальному обсязі людей, які працюють, звичайно ж, у рази менше, ніж у США (за різними оцінками, 1-5%, з передбачуваним зростанням до 10% у 2016 році). Але обсяги їхніх доходів вивели нашу країну на перше місце в Європі і четверте місце у світі. І тенденція продовжує посилюватися.
«У 2014 році на біржі Freelancehunt працювало 60.000 виконавців, у 2015-му – 110.000, в березні 2016-го – майже 125.000 фрілансерів. При цьому сумарна цифра заробітку зросла з 35 млн грн у 2014 році до 100 млн грн у 2015-му», – наводить дані по своїй компанії представник української біржі Freelancehunt Валентин Зюзін.
Схожа тенденція спостерігається і на Upwork.
«У 2014 році на нашій платформі Upwork (www.upwork.com) зареєструвалася 31.000 нових фрілансерів з України. Практично ця ж цифра була досягнута вже в першому півріччі 2015 року, що може свідчити про зростання ринку фрілансу в країні в межах 30-40%», –каже Божкова.
За словами експертів, більшість фрілансерів зайняті у сферах, що мають відношення до IТ.
Експерт: Найбільш затребуваними категоріями замовлень в Україні стали розробка мобільних додатків і створення сайтів. Їх виконували понад 40% фрілансерів. На другому місці виявилися копірайтери. Вони займали приблизно 20% ринку
«За усередненими даними кількох українських фріланс-бірж, у 2015 році найбільш затребуваними категоріями замовлень в Україні стали розробка мобільних додатків і створення сайтів. Такі замовлення виконували понад 40% фрілансерів. На другому місці за рівнем попиту виявилися копірайтери. Вони займали приблизно 20% ринку», – каже співзасновник онлайн-сервісу замовлення послуг Метнись кабанчиком Роман Кіригетов.
До списку найбільш затребуваних навичок і технологій, за даними Божкової, сьогодні продовжують входити PHP, JavaScript, HTML5, Android і IOS. З останніх тенденцій у технологіях спостерігається також значний інтерес до Python, Rubi-on-Rails, JavaScript і AngularJS.
«У категоріях розробки додатків для Android і iOS середня вартість проекту вдвічі-втричі перевищує номінальну вартість проектів в інших популярних категоріях. Очевидно, що цей ринок продовжуватиме зростати – бізнес усе частіше потребує розробки для мобільних платформ. Крім того, вище середньої вартість проектів у таких категоріях, як програмування, дизайн, реклама в соціальних мережах, анімація і проектування», – додає Зюзін.
У виграші всі
Зростання популярності фрілансу можна легко пояснити – це зручно і вигідно як для роботодавця, так і для фрілансерів.
«Замовнику фріланс цікавий, у першу чергу, через ціни: компаніям або приватним замовникам набагато вигідніше замовляти послуги в окремо взятого фахівця, а не у профільної компанії. Адже фрилансеру не потрібно утримувати офіс і співробітників, а отже, його послуги дешевші», – пояснює Кіригетов.
Підтверджує слова колеги і засновник біржі фрілансу Proffstore Владислав Кривешко. За його словами, до фрілансерів звертаються і все більше українських компаній.
«Ми можемо це бачити виходячи з росту кількості замовлень на біржі Proffstore більш ніж удвічі. Також про істотне зростання українських замовлень повідомляють й інші біржі фрілансу, що працюють в Україні», – каже він.
Водночас Кривешко зазначає, що далеко не всі такі угоди проходять через біржі фрілансу. Більшість українських замовників все ще воліють працювати по-старому – вишукують виконавців, користуючись рекомендаціями своїх знайомих і соціальними мережами. Такі угоди оплачуються готівкою, за допомогою електронних платежів, за «джентльменськими» домовленостям і взагалі ніде не фіксуються.
Для фахівців відхід у фріланс – це можливість самостійно контролювати свої завдання, рівень особистого доходу і, головне, розпоряджатися своїм часом
Що стосується фахівців, то для них відхід у фріланс – це можливість самостійно контролювати свої завдання, рівень особистого доходу і, головне, розпоряджатися своїм часом. Крім того, це гарна можливість заробляти в умовах економічної кризи і шаленої інфляції. Адже багатьом фрілансерам відкритий ринок не тільки України.
«Багато фрілансерів працюють на ІТ-ринку й отримують зароблене у валюті, курс якої вселяє певну заздрість і захоплення», – нагадує контент-експерт компанії Робота Інтернешнл Тетяна Пашкіна.
«Багато хто починає свій шлях фрілансера з простого підробітку, а згодом це стає основним джерелом доходу. Зокрема, на kabanchik.ua є чимало фрілансерів, які заробляють до 15 тис. грн на місяць, а розробники – ще більше», – зазначає Кіригетов.
«Більша частина мого робочого досвіду – у видавничому маркетингу. Ця галузь переживає зараз не найкращі часи, тому мені здалося, що продовжувати там кар'єру безперспективно. Я взяла тайм-аут для пошуку роботи, паралельно виконуючи невеликі проектні або консультаційні роботи в моїй улюбленій сфері маркетингу – діджитал. Через пару місяців я зрозуміла, що цілком в змозі забезпечити собі нормальний дохід в такому режимі, отримавши при цьому вільний графік», – ділиться досвідом фрілансер Вікторія Герцберг.
Щоправда, вона додає, що фріланс усе-таки займає досить багато часу, а часом змушує працювати і без вихідних. Тому фахівцям, які хочуть перейти на вільні хліби, вона радить гарненько подумати. Адже самостійно організовувати свою працю – досить складне завдання.
«Фрілансеру-початківцю, у першу чергу, варто зрозуміти, що працювати в режимі 24/7 довго неможливо. Це, звичайно, реально протягом двох-трьох тижнів, але потім зажадає такого ж періоду відпустки і відволікань на щось інше. Водночас потрібно себе більше контролювати і писати плани або ставити міні-цілі: «Що я хочу досягти за сьогодні, за три дні, за тиждень». Також дуже корисно користуватися такими інструментами, як trello.com, який наочно відображає прогрес у виконанні замовлення і поточний стан», – дає рекомендації Колодій.
За його словами, не варто забувати і про необхідність вчитися і підвищувати свої навички, у тому числі і в комунікаціях, адже фріланс додає до звичайної роботи ще і вміння працювати із замовником.
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 8 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.