Анексія Криму додала головного болю Дмитру Фірташу. Зміна реєстрації Кримського Титана на російську стане першою ластівкою в низці змін, які очікують його титановий бізнес, пише В'ячеслав Письменний у №21 журналу Корреспондент від 30 травня 2014 року.
Ключовий актив титанової імперії Дмитра Фірташа, Кримський Титан, до середини червня змінить реєстрацію на російську. Цю інформацію Корреспонденту неофіційно підтвердили в керівній компанії Фірташа – Group DF.
20 травня про це заявив заступник голови невизнаної Україною Ради міністрів Криму Руслан Теміргалєєв. За словами Теміргалєєва, інше підприємство Фірташа – Кримський содовий завод – уже став російською компанією.
Анексія Криму фактично позбавила Фірташа маневру: альтернативою зміні реєстрації було введення тимчасової адміністрації на підприємства, що відмовляються підкоритися російським законам.
На користь того, що рішення поступитися вимогам місцевої влади є вимушеним кроком, свідчать і спроби закріпити за Кримським Титаном статус українського підприємства. Наприкінці квітня Нацкомісія з питань регулювання електроенергетики повідомила, що юридичною адресою підприємства став бізнес-центр Парус у Києві. Однак цей маневр, схоже, не надто вразив Сімферополь.
Самому засновникові Group DF російська реєстрація невигідна: щоб не опинитися між молотом і ковадлом, кримський завод змушений буде платити податки і в Україні, і в Росії, що вельми обтяжливо. В іншому разі Кримський Титан може зіштовхнутися із санкціями, введеними або Росією, або Україною.
«Якщо підприємство, змінивши реєстрацію, перестане платити податки в Україні, проти нього може бути порушена кримінальна справа з приховування податків», – зазначає представник юридичної компанії Лексел Руслан Хрустенко.
За словами Хрустенка, українська сторона має право використовувати такі методи, оскільки закон про окуповані території не застосовується в економічній площині. Київ відділення Криму не визнає, отже вважає розташований в Армянську завод українським і може покарати його за порушення українських законів, зазначає юрист.
При цьому сировинна база заводу залишається в Україні: Кримський Титан використовує концентрат ільменіту, що постачається з Іршанського ГЗК. Не виключено, що кримська влада не буде задоволена однією лише зміною реєстрації – поставки сировини можуть бути віднесені до імпортних операцій, а отже завод Фірташа зіштовхнеться з необхідністю платити необхідні імпортні платежі.
До цього часу постачання ільменітової сировини з України до Росії не мали якихось обмежень у вигляді мит або квот, оскільки жодна з країн у цьому не зацікавлена, вважає директор Черкаського НДІТЕХІМ Тамара Ковеня. Експерт вважає, що кримські активи Фірташа дуже важливі для Росії, тому вона не перешкоджатиме їхній роботі.
Компанії Фірташа постачають на стратегічне підприємство РФ ВСМПО-Авісма (виробляє титанову продукцію для Boeing і Airbus) титановий шлак та ільменітовий концентрат з Вільногірського ГМК. Однак жодних гарантій того, що статус кво буде збережено після того, як Кримський Титан стане російським, сьогодні немає.
Ільменіт – стратегічний продукт і для України, тому гарантувати відсутність будь-яких обмежень на його експорт не можна.
_____________________________
Дніпропетровський прецедент
Дніпропетровська облдержадміністрація, очолювана Ігорем Коломойським, уже спробувала обмежити доступ російської ВСМПО-Авісма до ільменітової сировини. Наприкінці березня госпсуд Дніпропетровської області задовольнив позов облпрокуратури, визнавши недійсними договори оренди земельних ділянок між Демуринським ГЗК і Васильківською районною адміністрацією. ВСМПО-Авісма купила Демуринський ГЗК у липні 2012 року, початок виробництва ільменітового концентрату планувався на 2014-й з виходом на проектну потужність – 50 тис. т титанового концентрату – через два роки. Керівництво російської компанії зараз веде переговори з місцевою владою про переукладання договорів на оренду земель для Демуринського ГЗК, проте про їхні результати поки що нічого не відомо.
_____________________________
Зневоднення організму
Крім труднощів, які спричинить зміна юридичної реєстрації компанії, існує ще одна проблема, обумовлена анексією Криму. Всі передбачувані складнощі блякнуть порівняно з питанням постачання заводу водою, вважає Ковеня.
«Це дійсно може стати причиною зупинки підприємства, якщо не буде знайдена альтернатива», – каже експерт.
Проблеми з водозабором виникли після того, як наприкінці квітня Київ і Сімферополь почали конфліктувати з приводу надходження води на півострів через Північно-Кримський канал, що забезпечував до 85% потреби Криму в прісній воді. За оцінками місцевої влади, припинення постачань води з України може зупинити Кримський Титан уже в середині червня. Сімферополь у цій ситуації нічим допомогти не зможе, особливо враховуючи його позицію на переговорах.
«Ми для себе з точки зору розрахунків ці питання (щодо відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал) відсікли на невизначений період. Ми вважаємо, що Україна нам воду не дасть», – заявив 23 травня глава кримського уряду Сергій Аксьонов.
Фактично Кримський Титан ризикує залишитися з проблемою водопостачання сам на сам, і її вирішення зажадає як мінімум додаткових вкладень. Поки Group DF стверджує, що завод скоротив обсяг водозабору і що зупинення потужностей вдасться уникнути: на території є автономні свердловини, здатні частково заповнити брак води.
«Модернізація свердловин, природно, потребує інвестицій, але для роботи підприємств це некритично. Крім цього, є технології, які дозволять знизити витрату води», – переконані в компанії.
На думку експертів, титановий бізнес – найбільш перспективний і стабільний з усіх напрямків бізнесу імперії Фірташа. За рентабельністю з ним можуть конкурувати хіба що постачання газу, вважає керівник інформаційної компанії Інфоіндустрія Дмитро Гордейчук.
Втім, навіть маючи доступ до прямих постачань російського газу, азотний бізнес Фірташа залишається вельми залежним від цін на сировину і кон'юнктури зовнішніх ринків, через що його заводи з виробництва добрив періодично простоювали у 2013-2014 роках.
При цьому Кримський Титан останні п'ять-шість років працював стабільно і продовжує нарощувати виробництво, зазначає Гордейчук. Завод планомірно збільшував випуск основного продукту, двоокису титану, незважаючи на зниження світових цін на нього. У квітні 2014-го ціни на двоокис титану сповзли до $ 2.050 за 1 т порівняно з $ 2.455 два роки тому. Але причиною для розвантаження потужностей це не стало.
Секрети рентабельності
Найбільш привабливою ланкою титанового бізнесу Фірташа є випуск ільменітового концентрату, рутилу і цирконію на Вільногірському ГМК й Іршанському ГЗК, які він орендує у держави, вважає екс-міністр промислової політики Валерій Мазур. За його оцінкою, кожен з цих активів у 2010-2012 роках приносив Group DF по $ 350 млн на рік.
Заступник голови спецкомісії з приватизації Верховної Ради Павло Різаненко повідомив Корреспонденту, що у 2013-му отриманий кожним підприємством прибуток становив не менше $ 150-200 млн. Видобуток ільменіту на обох підприємствах ведеться відкритим способом, отже, витрати з видобутку мінімальні. При цьому бізнесмен жодного разу не розповів про те, який обсяг інвестицій він вклав у ці підприємства, зазначає Різаненко.
Вигода Фонду держмайна від здавання в оренду двох комбінатів є досить скромною, вважає депутат. За його словами, орендна плата, яку Фірташ платить за користування гірничодобувними комплексами, становить зараз лише $ 9 млн на рік.
«А реальний чистий прибуток від діяльності з видобутку, збагачення та реалізації продукції на базі зазначених майнових комплексів згідно з обсягами виробництва і цінами 2012 року становить не менше 1,2 млрд грн.», – каже Різаненко.
Обидва активи, Іршанський ГЗК і Вільногірський ГМК, цікаві Фірташу не тільки з точки зору доступу до унікальних стратегічних продуктів для переробки на своїх підприємствах – Кримському Титані та Запорізькому титано-магнієвому комбінаті (Group DF володіє 49% акцій).
Швидкі гроші за мінімуму вкладень – вагомий аргумент на користь участі в приватизації комбінатів. За словами Різаненка, Фірташ спільно з ФДМ розробив вельми цікавий варіант приватизації, яку планувалося провести у 2014 році і яка має, втім, мало спільного з відкритим приватизаційним конкурсом. Мова йде скоріше про запрограмоване переоформлення частини держпакетів акцій Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК, каже депутат.
«Передбачалося, що половина майна комбінатів буде оформлена на Group DF відповідно до раніше проведеної модернізації основних засобів, – пояснює Різаненко. – З тих даних, які я маю, компанії Фірташа буде запропоновано сплатити не більше 500 млн грн. за повноцінне володіння майном підприємств».
На його думку, реальна вартість кожного з комбінатів на початок 2013 року становила не менше $ 750 млн – $ 1 млрд виходячи з їхнього прибутку.
Мазур упевнений: якби продаж комбінатів відбувався на відкритому конкурсі, ФДМ зміг би виручити від їхньої приватизації не менше $ 6-7 млрд.
Продукція Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК є високомаржинальною і затребуваною на світовому ринку. Її рентабельність становить до 50%, вважає Різаненко. Спільно комбінати контролюють близько 5 % світового ринку титанової сировини, займаючи четверте місце у списку найбільших його виробників.
За даними заступника голови приватизаційної комісії ВР, у 2012 році Вільногірський ГМК виробив 329 тис. т ільменітового концентрату із вмістом TiO2 в 1 т продукту на рівні 42%, рутилу – 159 тис. т, цирконію – 29 тис. т. Іршанський ГЗК випустив 370 тис. т ільменітового концентрату, а також збагатив 145 тис. т продукції для Міжріченського ГЗК і ТОВ Валки-Ільменіт, які перебувають у власності Фірташа.
Є за що боротися
Обсягів, що видобуваються Іршанський ГЗК і Вільногірським ГМК, достатньо для виробництва двоокису титану на рівні 230 тис. т і більше на рік. Зараз потужності Кримського Титану дозволяють випускати 110 тис. т, Сумихімпрому – 45 тис. т. Таким чином, Фірташ завдяки контролю над держоб'єктами отримав би резерв для збільшення виробничих потужностей майже вдвічі.
Наявного видобутку на його власних підприємствах, Міжріченському ГЗК і ТОВ Валки-Ільменіт, вистачило б лише для випуску трохи більше 70 тис. т пігменту на рік. Цього недостатньо, щоб завантажити Кримський Титан. Таким чином, оренда державних комплексів дозволяє не тільки говорити про розширення виробництва двоокису титану, а й про експорт сировини тій самій ВСМПО-Авісма.
Втратити такі об'єкти для Фірташа означало б крах його планів з нарощування випуску двоокису титану на Кримському Титані до 240 тис. т, а на Сумихімпромі – до 160 тис. т на рік. Щоправда, за умови, що він приватизує сумське підприємство.
Його продаж був запланований ФДМ на червень цього року. 21 травня фонд повідомив у Відомостях приватизації, що 12 червня виставить на Східноєвропейській фондовій біржі два пакети акцій компанії Сумихімпрому, що складають загалом 7,2% статутного фонду. Попередня спроба продати невеликий пакет акцій Сумихімпрому, у 2013-му, результату не принесла.
Послідовним противником як збереження наявної моделі з орендою державних комбінатів, так і лобійованої Фірташем схеми приватизації є депутат Різаненко. Раніше він направив листа прем'єр-міністру Арсенію Яценюку з проханням повідомити Кримський Титан про припинення права оренди майнових комплексів обох підприємств.
Згідно із законодавством, прем'єр має дати доручення ФДМ зробити це за три місяці до закінчення терміну оренди, тобто до 5 червня 2014 року. Якщо цього не станеться, орендар має право оскаржити припинення оренди, що датується іншим, пізнішим числом. Якщо Яценюк не винесе відповідне рішення до зазначеного терміну, це можна трактувати як згоду уряду на продовження оренди ГЗК нинішньому орендареві, вважає Гордейчук.
Як повідомив новообраний президент Петро Порошенко, він має намір залишити посаду прем'єра за Яценюком після своєї інавгурації. При цьому, на відміну від Юлії Тимошенко, яка зайняла друге місце за результатами виборів, у Порошенка , як й у Яценюка, ніколи не виникало гострих конфліктів з Фірташем.
Сам бізнесмен 13 травня в інтерв'ю Bloomberg розповів, що підтримував Порошенка на виборах. Основна інтрига, від якої залежить доля титанової галузі України, – чи вдасться Фірташу конвертувати цю підтримку в якісь істотні бонуси для свого бізнесу.
Титанова імперія Фірташа
Кримський Титан
100 % акцій володіє Дмитро Фірташ через компанію Ostchem Germany GmbH
Підприємство виробляє двоокис титану, а також амофос – двокомпонентне фосфорне добриво. Постачає продукцію на експорт, переважно до Росії
_________________________
Сумихімпром
Державне підприємство, яким керує менеджер Фірташа Ігор Лазакович (раніше займався гірничодобувними активами компанії Фірташа)
Виробляє складні добрива різних марок, а також двоокис титану на експорт
_________________________
Запорізький титано-магнієвий комбінат
Державний актив. На базі його майнового комплексу у 2013 році створено ТОВ ЗТМК, 51% володіє Фонд держмайна, 49% – Group DF. Виробляє титанову губку і титановий шлак на експорт
_________________________
Вільногірський ГМК
Державне підприємство в оренді у Кримського Титану
Виробляє ільменіт, рутил, цирконій. Продукцію постачає на експорт, а також забезпечує сировиною Запорізький титано-магнієвий комбінат
_________________________
Іршанський ГЗК
Державне підприємство в оренді у Кримського Титану
Виробляє концентрат ільменіту для Кримського Титану і Сумихімпрому
_________________________
Міжрічинський ГЗК і Валки-Ільменіт
Контролюються Tolexis Trading Фірташа
Виробляють ільменіт для підприємств Фірташа чи на експорт
Розворот тренду
Збільшення продажів ключового продукту – двоокису титану – не допомогло Кримському Титану закінчити минулий рік без збитків
|
Рік
|
Прибуток/збиток, млн грн.
|
Реалізація двоокису титану, тис. т
|
Реалізація двоокису титану, млн грн.
|
|
2011
|
26,5
|
105,2
|
1.949,8
|
|
2012
|
30,3
|
106,5
|
2.033,9
|
|
2013
|
-24,7
|
108,9
|
1.892,4
|
Дані Агенства з розвитку інфраструктури фондового ринку України
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 30 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.