Рішення Київського госпсуду створило неоднозначний прецедент в українській судовій системі, вважають у виданні.
Минулого тижня Господарський суд Києва заарештував акції футбольного клубу “Металіст”, стадіон клубу і футбольну базу в Харківській області. Арешт був накладений за позовом ТОВ “Інтретрансгруп”(Київ) у рамках претензій до Брокбізнесбанку, який зараз перебуває в процесі ліквідації. Керівництво “Металіста”заявило про намір оскаржити рішення Господарського суду Києва про арешт акцій та майна клубу.
Фото: metalist.ua
Керуючий партнер Адвокатського об'єднання “Гесторс” Віталій Махінчук розповів Forbes про перспективи цієї справи, і про те, чому арешт майна ФК створив унікальний прецедент в українській юридичній практиці.
Віталій Махінчук
Фото: vz.ua
- Віталію Миколайовичу, у чому конкретно полягають претензії до ФК “Металіст”, чому активи клубу виступають забезпеченням за позовом до третьої структури - Брокбізнесбанку?
- Рішення, яке прийняла суддя Господарського суду Києва Шкурдова Людмила Миколаївна, саме по собі створило дивовижний прецедент у практиці української судової системи. 15 липня 2014 року вона наклала арешт на акції футбольного клубу “Металіст”, частку у статутному капіталі його мажоритарного акціонера - ТОВ “Металіст ФК”, а також на стадіон та футбольну базу клубу у Харківській області. Арешт був накладений як запобіжний захід до подання позову деякогоТОВ “Інтертрансгруп”до акціонерів Брокбізнесбанку у спробі залучити їх до відповідальності за боргами банку.
- Це рішення відразу було реалізоване на практиці - у ФК була можливість попередити арешт активів?
- У визначенні суду абсолютно відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності такого термінового, тобто навіть до подачі позову, накладення арешту на майно ФК “Металіст”і корпоративні права на нього. Така дивовижна “терміновість”навіть призвела до того, що суд уже двічі (17 червня і 13 серпня) виправляв описки у своєму власному визначенні: писалося воно, мабуть, дуже поспіхом. Я вважаю, що це визначення від початку незаконне.
- Які норми порушені суддею і судовими виконавцями?
- Незаконність визначення про арешт випливає насамперед з незаконних вимог позивача, які ґрунтуються на припущеннях та інформації зі ЗМІ про те, що футбольний клуб або його акціонери є власниками Брокбізнесбанку. Але така інформація не може бути доказом для суду.
Крім того, відповідно до статті 2 закону України “Про банки і банківську діяльність”, істотна участь означає володіння 10% і більше статутного капіталу та/або права голосу, акцій, паїв юридичної особи. Формально жодна з юридичних осіб, які були акціонерами Брокбізнесбанку, не відповідає критеріям, зазначеним у цій нормі. Значний же вплив на цей банк відповідачів доводиться позивачем лише на підставі публікацій у ЗМІ, які, повторюся, не можуть сприйматися судом як докази.
- Наскільки обґрунтовані претензії до акціонерів Брокбізнесбанку, і як вони у майбутньому можуть позначитися на роботі клубу?
- На сьогоднішній день вина яких-небудь конкретних юросіб або фізосіб у віднесенні Брокбізнесбанку до категорії неплатоспроможних банків у встановленому порядку не доведена і не встановлена: адже це можливо лише у рамках кримінального провадження. У свою чергу, відсутність вироку суду, який встановлював би винних осіб у віднесенні банку до категорії неплатоспроможних, виключає будь-які претензії з боку кредиторів цього банку до будь-яких його акціонерів.
- Як ви оцінює перспективи ФК “Металіст”зняти арешт з своїх активів?
- Безсумнівно, що відповідно до цілої низки норм законодавства України, судове визначення про арешт майна ФК “Металіст”є незаконним. Я думаю, воно буде скасоване судом найближчим часом.