Конфлікт акціонерів мережі супермаркетів Амстор став однією з резонансних подій ринку роздрібної торгівлі.
В умовах бойових дій на сході, кризи і правового вакууму за цим скандалом можуть піти й інші, не менш гучні, пише Олена Романюк у №5 журналу Корреспондент від 6 лютого 2015 року.
Конфлікт навколо однієї з найбільших продуктових мереж України, Амстор, отримав розголос у кінці грудня. Але ще в листопаді журналіст Олексій Мацука опублікував фотографії чеків з донецьких магазинів мережі, в яких зникла назва ТД Амстор, а також не був зазначений розмір ПДВ, що свідчило про те, що магазини працюють у законодавчому полі так званої ДНР.
Зміни в роботі магазинів стали сюрпризом для головного акціонера мережі – Смарт-Холдингу бізнесмена Вадима Новинського, що стало причиною для проведення фінансового аудиту роботи всієї мережі.
«Ми побачили, що з рахунків підприємств Амстору гроші переказувалися на підставні компанії», – розповіли Корреспонденту в Смарт-Холдингу.
Спроба провести товарний аудит і перевірити первинні документи успіхом не увінчалася. Аудит і робота супермаркетів були заблоковані групами озброєних людей у магазинах, розташованих і досить далеко від зони АТО
Спроба провести товарний аудит і перевірити первинні документи успіхом не увінчалася. Аудит і робота супермаркетів були заблоковані групами озброєних людей у магазинах, розташованих у тому числі і досить далеко від зони АТО.
Відомості про припинення роботи супермаркетів Амстор надходили з Києва, Маріуполя і Запоріжжя. Смарт-Холдинг ідентифікував невідомих як активістів організації Сила нації (раніше – Правий сектор Запоріжжя).
Новий гравець
Невідомі зі зброєю з'явилися в магазинах як представники міноритарного акціонера і керівника мережі Володимира Вагоровського. Смарт-Холдинг стверджує, що Вагоровський обкрадав компанію і планував перевести магазини у власність іншої компанії через підставні юридичні особи.
«Під час аудиту мережі магазинів власник виявив численні порушення і факти шахрайських дій з боку менеджменту компанії, що стало причиною усунення від управління Володимира та Олександра Вагоровських, – повідомили в прес-службі Смарт-Холдингу. – За версією основного акціонера, Олександр Вагоровський (брат Володимира Вагоровського та в. о. директора), користуючись службовим становищем і без узгодження з іншими акціонерами переказав з рахунків Амстору мільйонні суми на користь компаній, засновниками яких є родичі братів Вагоровських. Один з таких прикладів – протягом 2014 року ТД Амстор переказав частинами 24 млн грн на користь компанії Фоксвіпеймент, засновником якої є цивільна дружина Володимира Вагоровського Валерія Бондаренко. Далі ці кошти у вигляді позики були передані Вагоровському для придбання квартири у столичній висотці по вул. Грушевського в Києві».
Також, за даними Смарт-Холдингу, Володимир Вагоровський за рахунок коштів Амстору придбав особисто для себе Mercedes вартістю 1,8 млн грн. Але машина перебувала у власності торговельної мережі, і це не влаштовувало Вагоровського. Від імені Амстору він продав автомобіль своєму водієві за 550 тис. грн з тим, щоб залишити машину собі.
Прямий збиток компанії склав 1,25 млн грн. Спроба власника торгової мережі змінити директорів і навести лад у компанії привела, як уже згадувалося, до захоплення магазинів, різних провокацій і хакерської атаки на комп'ютерну систему мережі.
У підсумку ситуація стала для основного акціонера патовою: холдинг є мажоритарним акціонером мережі, йому вдалося змінити директорів, однак можливість провести аудит блокована через те, що в магазинах перебувають озброєні люди.
Колективу заборонили виходити на робочі місця. Дохід не інкасувався, приховувався вдома у співробітників. Їм давалися вказівки щодо знищення фінансових документів
«Вагоровські дезінформували колектив, розповіли їм про «жахливих рейдерів», замінили телефонні номери всіх співробітників. Колективу заборонили виходити на робочі місця. Дохід не інкасувався, приховувався вдома у співробітників. Їм давалися вказівки щодо знищення фінансових документів», – розповіли в Смарт-Холдингу.
Інформаційну блокаду вдалося прорвати за допомогою зустрічі з трудовим колективом шести магазинів у Запоріжжі, анонсовану в ЗМІ. Голова наглядової ради Смарт-Холдингу Олексій Пертін закликав співробітників Амстору взяти активну участь у відновленні нормальної роботи мережі, не зважати на провокації Володимира Вагоровського, не виконувати його вказівки з приховування від інкасації та податкового обліку виручки магазинів, а також щодо знищення фінансових документів.
Після цього представники Смарт-Холдингу вийшли на місцеву прокуратуру, СБУ, міліцію і, заручившись підтримкою правоохоронних органів, провели переговори з озброєними людьми, які перебували в магазинах. Після тривалих переговорів блокаду будівель зняли, і власники змогли потрапити всередину.
«На жаль, в магазинах ми застали неприємну картину: в касах були зняті лотки з грошима, витягнуті жорсткі диски, вивезені сервери», – повідомили в компанії.
На цей момент Смарт-Холдинг відновлює IT-інфраструктуру, проводить інвентаризацію, готує магазини до «запуску». Зокрема, 31 січня в тестовому режимі запрацювали два київських магазини.
Онлайн-бої
Зазначимо, що журналісти неодноразово зверталися за роз'ясненнями до представників Вагоровських, але відповіді так ніхто і не отримав. За інформацією деяких ЗМІ, на початку січня екс-керівники мережі магазинів Амстор перебували за кордоном, на альпійському гірськолижному курорті.
Втім, 13 січня з'явилося відеозвернення Олександра Вагоровського, в якому він заперечував, що залишив Україну в спробі уникнути кримінальної відповідальності.
«Не залишав і не збираюся. Активно зайнятий вирішенням проблем компанії», – заявив він.
Що стосується заяв Смарт-Холдингу, то, за словами Вагоровського, вони спрямовані на те, щоб заплямувати репутацію Амстору.
«Дії Смарт-Холдингу незаконні. Рішення судів стануть найкращим тому підтвердженням. Ми вже звернулися в правоохоронні органи і суди, активно працюють юристи», – повідомив він.
У свою чергу представник Смарт-Холдингу Євген Загорулько в ефірі hromadske.tv заявив, що Вагоровський зробив спробу захопити контроль над мережею магазинів Амстор, залишивши власника 70%-вої частки Новинського та іншого акціонера ні з чим. Вагоровський перестав з липня платити банкам за кредитами, а з вересня припинив розрахунки з постачальниками, борги перед якими вже зросли до 300 млн грн. Він хотів перевести ритейл на іншу компанію, а борги залишити головним акціонерам.
Відновити контроль вийшло тільки над 20 магазинами, 18 перебувають у зоні АТО, не працюють за українськими законами і не перераховують виручку на рахунки ТД Амстор
За версією представників Смарт-холдингу, вони тільки вжили заходів щодо запобігання такому розвитку подій. Відновити контроль вийшло тільки над 20 магазинами, 18 перебувають у зоні АТО, не працюють за українськими законами і не перераховують виручку на рахунки ТД Амстор. Вагоровський завбачливо прибрав ці магазини зі свого сайту ще в минулому році.
У кожному разі відкрита фаза цього протистояння вже позаду. Очевидної війни немає, оскільки оскаржити право власності акціонерів, які володіють 85% мережі, і їхнє право змінювати менеджмент досить складно. А ось будь-які дії міноритарія, спрямовані на самостійний перерозподіл доходу товариства, розцінюються, за словами Марії Левченко, юриста юридичної компанії Верум Лойерс, як пряме порушення чинного законодавства України.
Водночас Євген Пронін, директор, керуючий партнер юридичної компанії Грищенко, Пронін і партнери, зазначає, що події, які мали місце в Амсторі, стали для нього великою загадкою.
«Практична реалізація такого права (перевести магазини на інших юридичних осіб), яким зумів скористатися міноритарій, в українському законодавстві виключена. Але однозначно заявляти про будь-яке рейдерське захоплення поки що не можна. Це все на розсуд суду. Можливо, юристам вдалося знайти лазівки, відступи від загальних правил і провести цю спірну процедуру. Думаю, великі судові розборки не за горами», – прогнозує Пронін.
Що стосується сьогоднішньої ситуації, то 20 магазинів Амстор, розташованих на контрольованих Україною територіях, які намагався забрати міноритарний акціонер, повернулися до двох співвласників – Смарт-Холдингу і компанії Алекса Шнайдера та Едуарда Шифріна.
Боротьба ж за 18 магазинів в зоні АТО ще попереду. І її результат залежить від того, коли Україна встановить остаточний контроль над цією територією. Хоча відлуння війни за них вже досягло Верховної Ради.
16 грудня депутати написали звернення на ім'я генпрокурора з проханням розібратися з фактом фінансування Вагоровським сепаратистів. Депутати заявили, що в зоні АТО магазини працюють, але торговий дохід не інкасується на користь власників – Смарт-Холдингу і бізнесменів Шнайдера і Шифріна.
Час для конфліктів
До слова, експерти ситуацію в Амстор вважають не винятком з правил, а, скоріше, тенденцією.
«Я думаю, ще навесні 2014 року існували певні домовленості ділових і політичних еліт щодо роботи на Донбасі і в Криму. Тому спочатку всі працювали спокійно. Але потім стали тиснути на дніпропетровські мережі – Варус [в ніч з 22 по 23 липня в Донецьку терористи здійснили напад на супермаркет Варус в ТЦ Донецьк-Сіті] і АТБ [29 вересня в Луганську в ефірі радіостанції, підконтрольної сепаратистам, повідомили про «націоналізацію» мережі супермаркетів]. А зараз війна робить черговий виток, і стали тиснути на всіх», – каже Олександр Ланецький, генеральний директор консалтингової компанії FAS.
Експерт вважає, що це не останній конфлікт з донецьким ритейлером.
«Є ще один проект, який довго був збитковим, – Брусничка. І зараз, я думаю, його тримають як соціальний», – зазначає він.
Восени в зоні АТО працювали 57 зі 140 супермаркетів мережі Брусничка (належить СКМ Ріната Ахметова). При цьому мережа не підвищувала роздрібні ціни в цих магазинах, пояснюючи своє рішення «соціальною місією».
У конфліктах ритейлерів постраждалою може виявитися і ще одна сторона – постачальники продукції
У конфліктах ритейлерів постраждалою може виявитися і ще одна сторона – постачальники продукції. Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко розповів, що постачати продукцію в магазини в зоні АТО вельми проблематично. До Амстору вона не надходить взагалі, оскільки платежів за продукцію ніхто не вносить, і забрати залишки також нікому з постачальників не дають.
«Такі конфлікти приведуть до того, що багато постачальників залишаться без грошей. За рахунок цих грошей акціонери можуть забирати свою частину з бізнесу», – каже Дорошенко.
Не заперечують можливість зростання на українському ринку конфліктів і юристи.
«Аналіз судової практики за 2014 рік показав, що кількість корпоративних спорів зросла в порівнянні з минулим», – зазначає Левченко.
Експерт: І зараз залишаються підприємства, чия діяльність приносить прибуток і які впевнено почувають себе на ринку. Саме вони в першу чергу і потрапляють у групу ризику виникнення корпоративних конфліктів
«Раніше багато корпоративних конфліктів виникало навколо нерухомого майна, землі, виробничих потужностей і т. д. Зараз ці питання стали для переважної більшості вже неактуальними через втрату активами своєї цінності. Але, безумовно, і зараз залишаються підприємства, чия діяльність приносить прибуток і які впевнено почувають себе на ринку. Саме вони в першу чергу і потрапляють у групу ризику виникнення корпоративних конфліктів», – вважає Сергій Авраменко, радник правової групи Побережнюк і партнери.
У свою чергу Пронін, як і Ланецкий, зазначає, що кількість конфліктів може істотно зрости, в першу чергу на окупованій території.
«Відсутність реальних механізмів захисту через статус території дозволяє як мажоритаріям, так і міноритаріям використовувати ситуацію, що склалася, для проведення незаконних операцій з майном», – каже експерт.
Коментуючи ситуацію навколо Амстору, партнер юридичної компанії FCLEX Олег Малиневський зазначає, що як супутні фактори варто згадати недосконалість чинного законодавства щодо захисту прав мажоритарників, а також корпоративну історію Амстору, яка могла дати менеджменту мережі якісь переваги.
Ризик загострення корпоративних конфліктів збільшується. Загалом кількість таких спорів зросла не так істотно, оскільки будь-який такий конфлікт – задоволення не з дешевих
Про ситуацію в цілому і перспективи її розвитку Малиневський також зазначає, що ризик загострення корпоративних конфліктів збільшується. Загалом кількість таких спорів зросла не так істотно, оскільки будь-який такий конфлікт – задоволення не з дешевих, каже юрист.
Однак на загальному тлі різко виділяються позови, так чи інакше пов'язані з підприємствами, які були під контролем представників колишньої влади. Держава, кредитори, екс-власники таких підприємств намагаються використовувати можливості, що відкрилися, на свою користь, уточнює співрозмовник видання.
***
Цей матеріал опубліковано в №5 журналу Корреспондент від 6 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.