Один з колишніх флагманів української промисловості, Південмаш, – на межі закриття.
Заводу, чия ракетна продукція наводила страх на країни Заходу, нічим виплачувати зарплату, пише дніпропетровський журналіст Володимир Буга у №6 журналу Корреспондент від 13 лютого 2015 року.
Наприкінці січня непоміченими пройшли дві новини – про призупинення роботи дніпропетровського заводу Південмаш до 2 березня і про відмову російської сторони від закупівель ракет Зеніт місцевого виробництва. Останнє означає, що і після окресленої дати перспективи відновлення роботи є дуже туманними.
На тлі загальної ситуації в економіці більшість українців могли не звернути на це уваги – хіба мало підприємств зараз призупинили роботу. Однак історія з Південмашем виходить за рамки регіональних проблем.
Дніпропетровський завод має право іменуватися одним із символів української промисловості, її потенціалу та можливостей, крім того, він був індикатором її стану та державної промислової політики загалом.
Виробник передової і технологічної продукції у сфері ВПК і космосу світового рівня тепер мріє хоча б про замовлення на виробництво громадського транспорту.
Гроші капають
Лист з вимогою виплатити всі борги із заробітної плати зневірені працівники Південного машинобудівного заводу ім. Макарова передали відразу до Дніпропетровської облдержадміністрації. Формально – її голові Ігорю Коломойському, якого часто підозрювали в наявності бізнес-інтересів щодо заводу. Сума невиплачених грошей досягла майже 80 млн грн.
«Ми також ініціюємо перед прокуратурою порушення кримінальної провадження за фактом невиплати зарплати згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу. Ми вимагаємо прийняття на час виходу з кризи програми будь-яких податкових пільг або податкових канікул для нашого підприємства, адже завод стратегічний, підприємство космічної та оборонної галузі, і воно не повинно бути закрито», – сказав керівник новоствореної незалежної профспілки Південмашу Євген Деркач.
За його словами, терпіння людей уже на межі. За останній місяць заводчани двічі збирали велелюдні мітинги. Востаннє навіть перекрили рух по вулиці, прилеглій до центральної прохідної підприємства.
«Зарплату в повному обсязі ми не отримували з липня місяця. Правда, кілька разів нам кидали на картку якісь відсотки від зарплати. Але це ж смішні гроші», – розповідає ще одна працівниця, Ірина.
Кілька місяців тому рідне підприємство ощасливило Ірину аж на 34 грн.
Отримати будь-яку достовірну інформацію про економічну ситуацію на підприємстві у керівництва заводу неможливо. Тут і зараз, як і в часи Радянського Союзу, дуже добре вміють зберігати таємниці. Правда, зовсім недавно на сайті Південмашу з'явилися дві статті, які досить докладно розповідають про ситуацію. Але через певний час їх видалили. Офіційних коментарів керівництво космічного гіганта, як і раніше, не дає.
Завод переживає не найкращі часи: через скорочення кількості профільних замовлень надходження грошових коштів знизилося більш ніж у чотири рази
З офіційних звітів стає зрозуміло, що завод переживає не найкращі часи: через скорочення кількості профільних замовлень надходження грошових коштів знизилося більш ніж у чотири рази. При цьому за договорами з Росією скорочення склало більш ніж у 60 разів.
Подальше виробництво ракети-носія Зеніт (проекти Морський старт, Наземний старт) призупинено. Поновлення перебуває під питанням. РФ скорочує співпрацю за іншими проектами (ракета-носій Дніпро, Федеральна космічна програма Росії, у якій брали участь українці).
У підсумку втрати основного замовника дефіцит оборотних коштів на кінець 2014 року склав близько 700 млн грн. Загальні борги підприємства на 1 січня сягали близько 640 млн, у тому числі із зарплати, супутніх платежів та соціальних виплат – понад 140 млн грн.
Рядові заводчани на умовах анонімності підтверджують: роботи практично немає. Перебиваються невеликими разовими замовленнями. Наприклад, в одному з цехів складають ручні гранатомети
Рядові заводчани на умовах анонімності підтверджують: роботи практично немає. Перебиваються невеликими разовими замовленнями. Наприклад, в одному з цехів складають ручні гранатомети. Їх сконструювали тут ще коли екс-директор заводу Леонід Кучма був главою Української держави. І навіть презентували йому під час одного з візитів на підприємство. Але тоді така зброя була неактуальною для Збройних сил. Зараз, здавалося б, є актуальною. Тільки от держзамовлення на неї теж немає.
«Ми робимо по кілька десятків гранатометів під конкретні замовлення. Складають, як правило, волонтери», – розповідає один з працівників заводу.
Керівництво підприємства ніяк не коментує факт таких продажів.
Шукайте замовника
Надією на порятунок Південмашу могли б стати великі замовлення, і багато з них були навіть підписані. Але майже у всіх випадках є об'єктивні причини, через які вони не працюють.
«До того моменту, як РНБО України [22 серпня 2014 року] заборонила будь-яке військове співробітництво з Російською Федерацією, завод та КБ Південне регулярно і дуже пунктуально отримували від північного сусіда гроші за чинними контрактами. Не у приклад нашому уряду росіяни дуже чітко виконували свої умови. Наші інженери, у свою чергу, проводили регулярний конструкторський супровід та продовження ресурсів міжконтинентальних балістичних ракет 36М2 Воєвода, а раніше – РС-18 Сатана [радянський стратегічний ракетний комплекс, який становив серйозну загрозу для західної оборонки], які перебувають зараз на озброєнні ракетно-космічних військ Росії», – каже Станіслав Ус, головний конструктор напряму державного КБ Південне, заступник гендиректора МКК Космотрас (спільний російсько-українсько-казахстанський проект із запусків ракети Дніпро).
Зараз, у ситуації, коли і де-факто, і де-юре Південмаш не співпрацює з Росією, заводу необхідні нові замовлення. Але от де їх взяти? Бразильський проект Алькантара (космодром у Бразилії, звідки планувалося проводити запуски за допомогою українських ракет-носіїв, про що у 2003 році були навіть підписані міждержавні угоди) поки що під дуже великим питанням. Розраховувати на великих замовників в Європі теж не має підстав. І США поки що не виявляли бажання допомогти заводу із замовленнями.
Виходить, що допомогти Південмашу може тільки сам Південмаш або велике і довготривале державне оборонне замовлення. Його ніби як пообіцяв Президент України Петро Порошенко ще в жовтні минулого року, коли відвідав завод. Тоді йому показали «парадні» цехи. У напівзруйновані корпуси, зі зрозумілих причин, не повели.
Тим часом заводчани, які просили не називати їхніх імен, розповідають Корреспонденту, що час від часу з території підприємства вивозять у великій кількості метал. Так уже збіглося, що почалося все після візиту на завод нинішнього губернатора – Коломойського. Правда, чутки ніяких підтверджень не знаходять.
Мета чи засіб
На самому початку конфлікту на Донбасі експерти розмірковували, що одна з основних цілей зовнішньої політики президента РФ Володимира Путіна – великі підприємства оборонного комплексу, розташовані на південному сході України.
Невипадково восени 2013 року на Південмаш навідався тодішній віце-прем'єр Росії, Дмитро Рогозін. Обіцяв нашим заводчанам величезні гроші з їхніх держзамовлень. До конкретних контрактів тоді справа не дійшла і, зрозуміло, тепер не дійде.
Підприємство продовжують посилено охороняти, оскільки, як і раніше, вважають стратегічним об'єктом. Тільки от робота на цьому об'єкті призупинена
Підприємство продовжують посилено охороняти, оскільки, як і раніше, вважають стратегічним об'єктом. Тільки от робота на цьому об'єкті призупинена. Усіх співробітників змусили написати заяви на адміністративні відпустки.
«Це означає, що грошей нам платити за ці дні не будуть, але на роботу в будь-який час можуть викликати», – пояснює працівниця одного з цехів.
Проблеми у Південмашу почалися років десять тому, за часів правління Віктора Ющенка. Президент-бджоляр від проблем космічного гіганта був дуже далекий. Та він, власне, і не намагався в них зануритися.
Один дуже характерний приклад. В один зі своїх робочих візитів до Дніпропетровська Ющенко зібрав керівників усіх великих підприємств регіону на нараду. І три години говорив про горщики і черепки. Виробничники, виходячи після такої «наради», відверто плювалися.
«Ви знаєте, навіть після розвалу Союзу, коли, здавалося б, усе завалилося, не було так страшно, як за Ющенка і ось зараз. Тоді, на початку 1990-х, завод виручила конверсія. Так, ми складали трактори і тролейбуси, але нам хоча б платили зарплати», – згадує Дмитро, заводчанин з 30-річним стажем.
На Південмаші і зараз складають тролейбуси. Але через високу ціну – близько 2,8 млн грн – місцева влада не поспішає їх купувати
За його словами, на Південмаші і зараз складають тролейбуси. Але через високу ціну – близько 2,8 млн грн – місцева влада не поспішає їх купувати.
«У найкращі свої часи Південмаш випускав до 300 ракет на рік. Те, що зараз відбувається із заводом, пояснити важко», – резюмує колишній працівник підприємства Ігор Ханін.
Перспективи заводу на 2015 рік
2.500 млн грн – приблизний обсяг завантаження підприємства, необхідний для стійкості роботи (включаючи погашення заборгованості)
980 млн грн – обсяг укладених на 2015 рік контрактів
1500 млн грн – потреба у дозавантаженні виробничих потужностей
1.000 млн грн – реальні можливості у дозавантаженні (контракти в стадії оформлення)
Дані Південмашу
Доля заводу
Через війну та кризу Україна втрачає один із символів своєї промислової та технічної могутності
Назва: Державне підприємство Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова
Дата заснування: 21 липня 1944 року
Місце розташування: Дніпропетровськ
Кількість працівників: 13 тисяч осіб
Продукція: ракетно-космічна техніка, вітряні турбіни, тролейбуси, трактори, обладнання для харчової промисловості, агрегати шасі літаків АН та ін.
У 80-ті роки постачав продукцію у понад 40 країн світу, випускав на рік 100 бойових ракет і 65 тисяч тракторів
У 2000-ті роки постачав продукцію у понад 20 країн світу
Борг підприємства на 01.01.2015 року складає 640 млн грн (зарплата, супутні платежі, соціальні виплати – понад 140 млн грн)
Дані Південмашу
***
Цей матеріал опубліковано в №6 журналу Корреспондент від 13 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.