Російська Федерація буде найбільшим постачальником газу до Європи і через 10 років, таким чином, спроби Євросоюзу (ЄС) знизити залежність від російського газу поки залишаються марними, свідчить аналіз, проведений агентством Reuters.
За даними інформагентства, ЄС, який зараз
купує основну частину споживаного палива у Росії та Норвегії, розраховує на
поставки з Азербайджану, Африки і східного Середземномор'я, а також на зріджений
природний газ (ЗПГ) з Катару та США.
Але споживання газу зростатиме швидше за
поставки з нових джерел, тоді як Росія не збирається здавати позиції на
європейському ринку, для зміцнення яких, зокрема, будує нафтопровід Південний
потік, оцінюваний у $35 млрд.
"Росія залишиться для Європи основним
постачальником енергоносіїв, включаючи газ, протягом багатьох років, можливо,
десятиліть", - йдеться в дослідженні Конгресу США на тему енергетичної
безпеки Європи.
За даними аналізу Reuters, і в 2023 році Росія
буде провідним постачальником, тому що вона підвищує експорт на тлі скорочення
видобутку в ЄС та Норвегії.
Відзначається, що при поточному споживанні
газу в ЄС у 485 млрд куб. м на рік Росія щорічно поставляє 150 млрд. До 2023
року споживання може зрости до 585 млрд куб. м, а поставки з Росії - до 175
млрд, згідно з розрахунками інформагентства, заснованими на даних урядів та
енергетичних компаній, а також аналітичних та консалтингових фірм. Таким чином,
частка Росії на газовому ринку Європи збережеться на рівні 30%.
"У Газпрому не буде проблем з підвищенням
поставок газу, адже у нього велика ресурсна база", - сказав аналітик Сбербанку
Валерій Нестеров.
Такі країни, як Словаччина, Чехія і Болгарія, найбільше
залежать від російського газу, і саме вони найсильніше страждають під час
зимових перебоїв у постачанні через суперечки Газпрому з Україною, через яку
проходить російський газ.
"Одним з основних випробувань для Європи
може стати... спроба хоча б частково позбавити від енергозалежності від Росії
ті країни, де ця залежність найбільш відчутна, і які стурбовані політичним
тиском, який здатна чинити Росія", - йдеться в дослідженні Конгресу США.
"Низка найбільших газових компаній Європи
мають величезний фінансовий інтерес підтримувати поставки з Росії і не бачать
проблеми в настільки сильній залежності від однієї країни", - зазначено в
документі.
Водночас електроенергетичні компанії Європи не
задоволені цінами на російський газ, прив'язаними до нафтового ринку. Вони
вимагають від Газпрому переходу на спотові ціни, але компанія натомість
пропонує їм знижки.
Але навіть якщо Газпром продовжить ігнорувати
заклики до припинення прив'язки ціни газу до ціни нафти, його поставки до
Європи до 2023 року не впадуть нижче 130 мільярдів кубометрів, тобто компанія
збереже чверть ринку, що більше, ніж у Норвегії, вважають аналітики.
Азербайджан планує до кінця десятиліття
поставляти 6 млрд куб. м газу на рік до Туреччини і 10 млрд - до Італії,
витративши на будівництво газопроводу, за оцінками, $2-5 млрд.
Аналіз Reuters показує, що поставки з інших
джерел, включаючи ЗПГ із США і газ з Середземного моря, до 2023 року навряд чи
перевищать 15 млрд куб. м на рік, і це залежить від будівництва ЗПГ-терміналу
на Кіпрі, оцінюваного в $10 млрд. Крім того, через високу собівартість
видобутку Європі навряд чи вдасться знизити ціни на газ.
Деякі аналітики стверджують, що вплив Росії на
газовому ринку Європи ослабне лише в тому разі, якщо Москва добровільно
вирішить збільшити поставки до Азії. Проте досі РФ не вдалося завоювати сильні
позиції на азіатському ринку, де більш популярний ЗПГ.
Варто відзначити, що щодо майбутнього Газпрому
на Європейському ринку існує кардинально інша думка. Так, раніше ЗМІ
повідомляли, що Норвегія, найближчий конкурент Газпрому на європейському ринку
блакитного палива, знаходить все нові методи битви за споживачів. Зазначалося,
що вже за підсумками минулого року країна зуміла наростити продажі в Європі на
16%, тоді як російський монополіст втратив 8% ринку, в результаті чого поставки
Росії та Норвегії на європейський ринок майже зрівнялися.
Норвегія, на відміну від головного конкурента
в ЄС, російського Газпрому, послідовно збільшує експорт газу, максимально
зменшує витрати. За даними Eurostat, у 2012 році поставки зросли майже на 16%,
до 107,6 млрд куб. м. "Це рекордний рівень, близький до обсягу експорту до
Європи газу, видобутого на території Росії", - каже Михайло Корчемкін,
глава East European Gas Analysis. При цьому, наголошує він, експорт Газпрому в
Європу у 2012 році впав до найнижчого рівня за останні десять років.
Додамо, що раніше топ-менеджер Газпрому
Олексій Міллер заявив, що експорт компанії в далеке зарубіжжя (включає Європу і
Туреччину) склав 138 млрд куб. м, що на 8% менше, ніж роком раніше. Туреччина
використовує близько 25 млрд куб. м російського газу, таким чином, до Європи
Газпром поставив приблизно 113 млрд куб. м.
Через це Газпром втрачає свою частку не тільки
на російському ринку (цього року вона може впасти нижче 50%), а й на ключовому
для себе європейському, в напрямку якого монополія продовжує конструювати
потужні трубопроводи загальною ціною до 60 млрд євро.
***
ВАТ Газпром - російська енергетична компанія,
що займається геологорозвідкою, видобутком, транспортуванням, зберіганням,
переробкою та реалізацією газу, газового конденсату та нафти, а також
виробництвом і збутом тепло- і електроенергії. Найбільша компанія в Росії,
найбільша газова компанія світу, володіє найдовшою газотранспортною системою. Є
світовим лідером галузі.
Компанія є газотранспортною і газовидобувною
монополією Росії. Більше 50% акцій компанії належить державі.