Політика переговорів одночасно з Росією та Євросоюзом принесла Президенту Віктору Януковичу перші результати - російський кредит на $15 млрд і знижку на газ. Корреспондент розбирався, що ще чекає Україну на західному та східному напрямках в осяжному майбутньому, - пишуть Євгенія Вецько та Дмитро Русин у №50 журналу Корреспондент від 20 грудня 2013 року.
Російський лідер Володимир Путін зробив Віктору Януковичу пропозицію, від якої президент України не зміг відмовитися. Підсумком шостого засідання Українсько-російської міждержавної комісії стало підписання 14 двосторонніх документів: про відновлення серійного виробництва літаків сімейства Ан-124, кооперацію у суднобудівній сфері, будівництво транспортного переходу через Керченську протоку, співробітництво в галузі ракетно-космічної промисловості.
Але головними результатами переговорів президентів стали два документи. Перший підписали голова Газпрому Олексій Міллер та керівник НАК Нафтогаз України Євген Бакулін: газ в Україну тепер буде постачатися за ціною $268,5 за 1 тис. кубометрів (зараз вона складає більше $400). Домовленість тимчасова і діє до 2019 року, щоправда, коефіцієнт, від якого залежатиме ціна на газ, може переглядатися щокварталу. Крім того, Україна отримає кредит на $15 млрд: російський уряд розмістить частину свого Фонду національного добробуту в українських цінних паперах.
Путін запевняє, що Росія не вимагає нічого взамін.
"Це не пов'язано з якимись умовами - ані з підвищенням, ані з пониженням, ані із заморожуванням соціальних стандартів, пенсій, допомог або зарплат", - говорить президент РФ.
Не обговорювалася на переговорах і тема приєднання України до Митного союзу (МС).
На думку політологів, суть не в ослабленні хватки Кремля - просто робити різкі кроки зараз не вигідно ні Януковичу, ні Путіну.
"Якби на цих переговорах мова зайшла про вступ України у МС, то черговий виток конфлікту в Києві був би неминучий, - упевнений голова Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко. - Януковичу треба втихомирити протести, те саме треба і Путіну, для якого Майдан під боком - поганий приклад для своєї опозиції".
Як би там не було, не уклавши "щлюбу" з МС, Янукович залишив собі поле для маневру. А значить, гра за Україну на світовій політичній арені не закінчена.
Через стару дружбу
Очевидно, що Україні доведеться чимось розплатитися з Росією за кредит. В опозиції вважають, що цією ціною може виявитися наша газотранспортна система.
У сфері інтересів Москви - українські підприємства машинобудівного комплексу.
"У Росії реалізуються масштабні інфраструктурні проекти, оновлюються заводи. Напевне, у найближчому майбутньому будуть підписані договори з машинобудування. Те саме можна сказати про відновлення поставок до РФ українських електровозів та вагонів [імпорт українських вагонів Росія заборонила у жовтні]", - припускає експерт-міжнародник В'ячеслав Ковтун.
Хоча можливий й інший варіант - продаж підприємств українського ОПК росіянам як плату за багатомільярдний кредит і зниження ціни на газ
Ще один напрямок - підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК). Враховуючи, що в Росії почалася військова модернізація, у тому числі переозброєння Чорноморського флоту, українські комплектуючі були б дуже до речі. Тому Ковтун прогнозує підписання низки договорів у цій сфері. І частина російського кредиту, на думку експерта, може бути спрямована на закупівлю українськими машинобудівними та оборонними заводами сировини для виробництва продукції, необхідної Росії.
Хоча можливий й інший варіант - продаж підприємств українського ОПК росіянам як плата за багатомільярдний кредит і зниження ціни на газ. Схоже, переговори на цю тему між Києвом та Москвою велися.
Як повідомила газета Дзеркало тижня із посиланням на джерела у Кабміні, у перший же робочий день після непідписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС в Україну прибула російська делегація на чолі із віце-прем'єром Дмитром Рогозіним. Росіяни відвідали декілька стратегічних заводів - Зоря-Машпроект, Чорноморський суднобудівний, ДП Суднобудівний завод ім. 61 Комунара, ДП Антонов та Південмаш. Результати переговорів поки що невідомі.
Перспективним виглядає співпраця двох країн у хімії, металургії та транспортній сфері. Крім моста через Керченську протоку (вартість проекту - близько $1 млрд), Росія може підключити Україну до будівництва так званого південного транспортного коридору, який зв'яже Каспійське море з Азово-Чорноморським басейном, каже український політолог Дмитро Видрін із посиланням на російських експертів.
Росія може підключити Україну до будівництва так званого південного транспортного коридору, який зв'яже Каспійське море з Азово-Чорноморським басейном
Потенційні спільні проекти - будівництво суден на Миколаївському суднобудівному заводі, глибоководних портів у Криму, чотирисмугової траси Москва - Сімферополь, заводу з виробництва ядерного палива у Кіровоградській області.
"Не виключено, що будуть підписані документи з аграрного сектора. Останні результати роботи сільськогосподарського бізнесу в Україні дуже обнадійливі, і російський бізнес теж хоче в цьому процесі взяти участь", - додає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
З довгострокових перспектив - завантаження українських нафтопереробних підприємств російською нафтою.
"Це хороший проект, але він під великим знаком питання, - зазначає Ковтун. - Українські НПЗ не модернізовані, в основному, вони випускають дизельне паливо, а не високооктановий бензин".
На думку експерта, ефективніше закачувати нафту на білоруські підприємства, які пройшли повну модернізацію.
Ще не укладено угоду про гарантії поставок російського газу до Європи, яка діяла до початку 2013 року.
"Україні та Росії не завадив би такий документ, підписаний на міжурядовому рівні", - вважає незалежний експерт з питань енергетики Олександр Нарбут.
Про що поки що можна забути, так це про офіційний вступ України у МС.
"Це занадто ризиковано в нинішніх політичних умовах", - вважає Фесенко.
Щоправда, мова може йти про якісь проміжні угоди, у тому числі і в митній сфері, які зблизять Україну та МС.
Асоціація відкладається
Незважаючи на паузу в роботі над Угодою про асоціацію з ЄС, Янукович продовжує стверджувати, що євроінтеграція залишається пріоритетом для України, але на тих умовах, які пропонує ЄС, угода виявиться невигідною для країни.
Відновити діалог із Європою офіційному Києву допоміг Євромайдан. Крім численних зустрічей в Україні переговорна група на чолі із першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим двічі побувала у Брюсселі, щоб переконати єврокомісара з політики розширення ЄС Штефана Фюле у незмінності українського курсу. А заодно - озвучити свої економічні доводи про перегляд угоди.
У Брюсселі результати домовленостей із Росією коментують стримано і чекають появи повної інформації про їхній зміст
У першу чергу мова йде про необхідність компенсувати Україні витрати на модернізацію виробництва під євростандарти, а також можливі втрати від створення Зони вільної торгівлі. Суми називалися різні, від значних $160 млрд до більш скромних $10-15 млрд. Сам Арбузов заявляв про намір отримати від ЄС кредит у розмірі 10 млрд євро, а також про продовження переговорів із Міжнародним валютним фондом (МВФ) про новий кредит на $15 млрд.
У підсумку у Брюсселі створили три робочі групи, які повинні були опрацювати угоду та оцінити ризики для української економіки. А МВФ в особі директора Крістіни Лагард повідомив про готовність відновити переговори. Але після підписання угод із Москвою Київ уже може не поспішати вести активні переговори. У Брюсселі результати домовленостей із Росією коментують стримано і чекають появи повної інформації про їх зміст.
Про перспективи підписання Угоди про асоціацію із ЄС у Європі воліють не говорити, а українська опозиція і взагалі ховає таку можливість. Обережні й експерти. Заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий зазначає, що підписати документ можна у будь-який момент: текст угоди готувався протягом шести років, і за бажання укласти її можна і без проведення тривалих переговорів та коригування пунктів.
Експерти впевнені, що зараз українська влада в контактах із ЄС зосередиться на роботі над спрощенням візового режиму
"Цілком можливо, що цим займеться Арбузов", - вважає Володимир Фесенко.
У питанні безвізового режиму є шанси на успіх.
Експерти впевнені, що зараз українська влада в контактах із ЄС зосередиться на роботі над спрощенням візового режиму.
"Для досягнення першої частини угоди Україні потрібно зробити зовсім небагато: прийняти зміни до Трудового кодексу про дискримінацію та вирішити проблему з біженцями", - говорить Чалий.
Ці кроки ще не означатимуть повного скасування віз для українців, але призведуть до ослаблення візового режиму.
Діалог з МВФ продовжиться, однак уже на більш сильних позиціях української сторони.
"Після того, як Янукович отримав у Росії $15 млрд, відпала критична необхідність у кредиті, тому розмовляти з МВФ стане легше, - вважає Фесенко. - Але чи стануть банкіри поступливішими, ще залишається питанням".
На думку аналітика, до угоди з МВФ вдасться прийти хіба що після президентських виборів. Тоді непопулярні у виборців вимоги фонду - підвищення ціни на газ, заморожування мінімальних зарплат, скорочення витрат на соціалку - будуть більш безпечні для влади. А от розраховувати на десятимільярдний кредит від Євросоюзу не доводиться, адже Угоду про асоціацію ми так і не підписали.
Кардинальні зміни можуть відбутися в енергетичному співробітництві із Заходом - у першу чергу в рамках Енергетичної хартії, яка зобов'язує диверсифікувати поставки енергоресурсів. За словами Чалого, після зниження ціни на російський газ питання про таку диверсифікацію для України відпадає. Таким чином, під загрозою опинилися як реверсні поставки газу із країн ЄС, так і проекти з компаніями Shell і Chevron з розробки сланцевого газу в Україні.
***
Цей матеріал опублікований у № 50 журналу Корреспондент від 20 грудня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.