Корреспондент з'ясовував, чому в Україні зростає популярність «зеленої» енергетики і що заважає альтернативним видам палива серйозно похитнути позиції нафти і газу, пише Сергій Одаренко у №6 журналу Корреспондент від 14 лютого 2014 року.
Чотири роки тому киянин Костянтин Богатов зайнявся фермерством. Але замість картоплі, буряка або пшениці він вирощує вербу. Не «плакучу», до якої всі звикли, а спеціальний енергетичний сорт для виробництва тепла та електрики.
«Догляд за цією культурою мінімальний, – каже Корреспонденту 42-річний підприємець. – Один раз «посіяв», а потім протягом 30 років тільки «жнеш».
У 2011-му компанія Богатова Salix Energy засадила вербою перші 130 га плантацій, а вже до кінця минулого року збільшила їхню площу майже в десять разів, до 1.200 га. 1 га дає 20 т верби – цього вистачить, щоб цілий рік забезпечувати енергією будинок площею 225 кв. м.
Але поки що компанія нічого не спалює: всі зрізані гілки верби висаджуються на нові посівні площі. До 2016-го ці площі передбачається потроїти, і тоді можна буде говорити про промислові масштаби виробництва.
«Для поставок тепла ми націлені на створення мережі твердопаливних котелень у Західній Україні загальною потужністю 30 МВт», – ділиться планами підприємець.
Також він планує постачати тріску з енергетичної верби на біопаливні ТЕЦ в Україні та Європі.
Закордон допоможе
Богатов не самотній: в Україні стрімко зростає популярність «зеленої» енергетики. Загалом на сьогоднішній день встановлена потужність об'єктів відновлюваної енергетики становить 1,216 ГВт. З них, за даними Держагентства з енергоефективності та енергозбереження, тільки минулого року було введено в експлуатацію 539 МВт – це на 50% більше, ніж у 2012-му.
За допомогою відновлюваних джерел в Україні в минулому році виробили понад 1,5 млрд кВт-год енергії (без урахування великих ГЕС). І якщо зараз «зелені» кіловати – це скромні 3,6% від загального виробництва електроенергії в країні, то до 2020 року, за оцінками експертів, Україна може збільшити їхню частку до 15-20%.
Завдяки таким темпам зростання країна піднялася відразу на чотири позиції в міжнародному рейтингу Індекс привабливості країн для інвестування у відновлювану енергетику, де тепер займає 36-те місце.
Розвивати «зелену» енергетику України допомагає Європейський Союз, який перераховує до спецфонду держбюджету кошти на підтримку енергоефективних проектів. Цього року на реалізацію програми передбачено майже 500 млн грн., з них 325 млн – залишки від перерахувань минулих років і 173 млн – новий, грудневий транш.
Щоб розподілити ці гроші, в рамках проекту Агентства ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ) проводиться відбір заявок від українських підприємств на розробку бізнес-планів.
«Загалом буде відібрано 50 пілотних проектів, для яких наші експерти підготують відповідні бізнес-плани і допоможуть залучити інвестиції», – пояснює Корреспонденту національний координатор проекту Ігор Кирильчук.
На європейські гроші вже реалізовано кілька проектів. Серед них – нагрів води від сонячних колекторів для компанії Криммолоко, турбіна для використання енергії скидної пари високого тиску на Кримпапері, будівництво біогазової установки в Хмельницькій області, завод з виробництва біодизеля на львівській фермі Кільган.
Решта проектів перебувають на стадії технічного проектування. За умовами програми капіталовкладення за рахунок європейських грошей можуть становити до 25% від загальної вартості проекту, але не більше $300 тис.
Крім зарубіжних грантів розвиток альтернативної енергетики в Україні стимулюють і на законодавчому рівні. Поки українські закони в цій сфері експерти називають чи не найкращими в Європі.
Фото Михайла Марківа
Зараз держава купує енергію, вироблену на сонячних електростанціях, вчетверо дорожче за звичайну
Вся справа в «зеленому» тарифі, який діє в країні. Він зобов'язує державу скуповувати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, за завищеними цінами. Наприклад, за вартості 1 кВт-год електроенергії для споживачів 25-38 коп. за вироблену на вітроелектростанціях енергію виробникам платять вчетверо більше – 1,22 грн. за 1 кВт-год.
Ставка «зеленого» тарифу розраховується за спеціальною формулою залежно від типу, віку та потужності об'єкта: чим потужніша електростанція, тим нижчий тариф. Наприклад, для сонячних електростанцій потужністю до 16 кВт коефіцієнт «зеленого» тарифу становить 4,0, до 100 кВт – 3,7, для більш потужних – 3,6. Для вітряних станцій коефіцієнт коливається між 1,2 і 2,1.
Ложка дьогтю
Правда, на законодавчому фронті є й погані новини. З квітня цього року коефіцієнти «зеленого» тарифу істотно знизять. Для сонячних електростанцій потужністю до 100 кВт, змонтованих на дахах і стінах споруд, новий показник складе 3,7 замість нинішніх 4,4, а для станцій потужністю більше 100 кВт – 3,6 замість 4,6.
Зниження «зеленого» тарифу заплановано і в довгостроковій перспективі. Так, у 2015 році відповідні коефіцієнти зменшаться на 10%, до 2020-го – на 20%, а до 2050-го – на третину від значень, прийнятих минулого року.
А з липня 2013 року підприємства, які отримують енергію з відновлюваних джерел, потрапили в рамки нового обмеження на право застосування «зеленого» тарифу. Тепер такі електростанції зобов'язані використовувати не менше 30% вітчизняного устаткування.
«Лише поодинокі компанії зможуть виконати цю вимогу за рахунок наявних власних виробничих можливостей», – вважають в Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України.
Ця організація об'єднує понад 50 компаній, що розвивають 80% проектів у сфері альтернативної енергетики країни. В асоціації бачать тільки два виходи для потрапляння під «зелений» тариф: або кооперація, або власні інвестиції в розширення бізнесу.
Навіть більше, з 1 липня 2014 року вимогу до частки українського обладнання планують збільшити до 50%. Такий бар'єр в асоціації вважають нездоланним для більшості учасників ринку. Як результат, із середини року спостерігається охолодження ринку відновлюваної енергетики в Україні практично у всіх його секторах: гравці та потенційні інвестори відклали свої плани інвестування і зайняли вичікувальну позицію.
Втім, на бізнес Богатова це не вплине: державними пільгами він не користується через складність їхнього отримання.
«Передбачений «зелений» тариф, за яким держава зобов'язується викуповувати у приватників енергію за завищеними цінами, задекларовані податкові пільги. Але насправді нічого не працює», – обурюється бізнесмен.
Богатов підозрює, що численними підзаконними актами держава закриває вільний доступ до пільг, залишаючи лазівки тільки для «потрібних» компаній.
Взагалі-то альтернативна енергетика може бути вигідна навіть без держдотацій. Так, з 1 т вербної тріски можна отримати в 4,5 рази менше енергії, ніж з такої ж маси мазуту, але при цьому «вербна» енергія коштуватиме приблизно в 16 разів дешевше. Причому дерево це невибагливе – вирощувати вербу можна на болотистих ґрунтах, не придатних для інших сільськогосподарських культур.
Але просуванню альтернативних видів палива заважають енергетики на місцях.
«Влада декларує наміри скоротити споживання газу, але всі місцеві, комунальні газові компанії стоять стіною, щоб роботу хоча б однієї котельні не перевели на нетрадиційне паливо», – розповідає Богатов.
Незважаючи на всі труднощі, використання в Україні відновлювальних джерел енергії з 2010-го по перше півріччя минулого року дозволило заощадити близько 5,7 млрд кубометрів природного газу. Подальший розвиток альтернативної енергетики життєво необхідний країні, яка залежить від імпорту традиційних енергоносіїв.
«Сьогодні Україна – лідер Європи з марнотратства у використанні енергоресурсів. Ми увійшли до двадцятки країн, де споживають найбільшу кількість енергії в світі», – розповідає Корреспонденту координатор з енергозбереження організації Екоклуб Ілля Єременко.
За словами експерта, неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів загрожує національним інтересам і безпеці держави.
***
Цей матеріал опубліковано в № 6 журналу Корреспондент від 14 лютого 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.