Казахстан шукає інші шляхи для експорту нафти у разі санкцій проти Росії

Казахстан, який тісно взаємодіє в енергетичній сфері зі своїм партнером по Митному союзу - Росією, шукає запасні маршрути для експорту нафти в разі розширення пакету санкцій з боку Євросоюзу проти РФ. Про це в понеділок, 7 квітня, повідомив глава Міннафтогазу Узакбай Карабалін, пише Reuters.

Казахстан постачає транзитом через Росію близько 30 відсотків своєї нафти (близько 22 мільйонів тонн на рік) і отримує безмитно більше 2 мільйонів тонн російських нафтопродуктів.

Карабалін уточнив, що міністерство розглядає різні варіанти перенаправлення транзитних обсягів нафти, в тому числі каспійським маршрутом через порт Актау, що наполовину втратив обсяги, і далі на чорноморський термінал в Батумі, що належить Казмунайгазу.

"Розглядаємо різні варіанти: це посилення напрямків виходу через Каспійське море, через Азербайджан, Грузію на Чорне море, тим більше, що там є казахський (термінал) в Батумі", - сказав міністр.

Міністерство бачить можливості збільшення поставок сировини в Узбекистан і Туркменістан, а також в Іран у тому випадку, якщо економічні санкції щодо останнього будуть зняті.

"Ми уважно спостерігаємо за тим, як йде потепління у ставленні до Ірану, якщо санкції відносно Ірану будуть зняті, то у нас є відпрацьований шлях експорту з Актау в порт Нека", - зазначив Карабалін.

Додатковим перспективним напрямком експорту казахської нафти може стати Китай, давній партнер Астани і один з найбільших споживачів нафти у світі.

Міністр зазначив, що експорт нафти в Китай із Казахстану трубопроводом Атасу-Алашанькоу може зрости в найближчі два роки до 20 мільйонів тонн з нинішніх 12 мільйонів тонн на рік.

Як повідомлялося, 4 квітня, міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг вважає, що ще не час вводити нові санкції, але вони мають бути підготовлені.